Справа № 381/3052/14-к Головуючий у І інстанції Бабіш А. А.

Провадження № 11-кп/780/961/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 51 11.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2016 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Говорухи В.І.,

суддів – Капічон О.М., Авраменко М.Г.,

при секретарі Олійник О.П., за участю прокурора Руденко Є.В., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2016 року, якою обвинувальний акт щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

повернуто прокурору для усунення недоліків,

В С Т А Н О В И Л А:

Як видно із ухвали суду, 30 червня 2014 року з Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області до Фастівського міськрайонного суду Київської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014110310000008 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, складений слідчим СВ Фастівського МВ та затверджений заступником Фастівського міжрайонного прокурора Київської області 30 червня 2014 року.

Під час судового розгляду 28.12.2015 року, відповідно до вимог ст. 338 КПК України прокурором змінено пред’явлене обвинувачення з метою його уточнення та долучено до матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт, складений та затверджений 28.12.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Зміненим обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у прийнятті пропозиції одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а ОСОБА_3 обвинувачується у наданні пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

В обвинувальному акті від 28.12.2015 року підставою для зміни обвинувачення в суді стало те, що в ході судового розгляду за результатами дослідження доказів у суді встановлено, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані на досудовому слідстві за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 кваліфіковані на досудовому слідстві за ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України не узгоджуються з встановленими обставинами кримінального провадження через недоведеність. Крім цього, через недоведеність підлягає зменшенню і обсяг обвинувачення та виключення кваліфікації дій через співучасть.

18 травня 2016 року ухвалою суду першої інстанції вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2016 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернуто прокурору для усунення недоліків.

Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтовує тим, що як вбачається зі змісту зміненого обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в ньому зазначена лише правова кваліфікація злочинів, інкримінованих обвинуваченим, однак при цьому не зазначені фактичні обставини кримінального правопорушення, повністю відсутнє сформульоване органом досудового слідства обвинувачення, висунуте ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та невизначений розмір неправомірної вигоди, який може впливати на правильну кваліфікацію злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження з огляду на вимоги ч.1 ст. 337 КПК України, яка передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинуваченні відповідно до обвинувального акту.

Під час визначення правової кваліфікації діяння необхідно обов’язково встановити, які саме нормативно-правові акти та у якій редакції були чинними на момент вчинення конкретного злочину та які саме правила, вимоги чи заборони, що в них сформулювані було порушено, в урахуванням вимог законодавства щодо дії нормативно-правових актів у часі.

Органом досудового розслідування пред’явлена підозра ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ст. 368 КК України (вступило в дію 04.06.2014 року) санкції якої передбачають більш сувору відповідальність, а диспозиція містить відмінності від редакції статті від 18.04.2013 року.

Зазначені недоліки та протиріччя є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

На момент передачі обвинувального акту до суду за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення обвинувачення висунуто не було. Змінений під час судового розгляду обвинувальний акт щодо них не містить фактичних обставин кримінального правопорушення, в ньому повністю відсутні сформульовані органом досудового слідства обвинувачення висунуте обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час визначення кримінально-правової кваліфікації діянь, не зазначено редакції інкримінованих їм статей КК України та не визначений розмір неправомірної вигоди, що впливає на правову кваліфікацію злочинів.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції,прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а висновок суду щодо відсутності формулювання обвинувачення, не визначення кримінально-правової кваліфікації діянь із зазначенням редакції інкримінованих статей КК України та не визначення розміру неправомірної вигоди, що впливає на правову кваліфікацію злочину, є хибним і не є підставою для повернення обвинувального акту. Крім того, в ухвалі суду першої інстанції не зазначено які конкретно недоліки та упродовж якого строку прокурор зобов’язаний усунути. Разом з тим, судом в ухвалі не вказано, яким чином недоліки, зазначені в клопотанні захисника, перешкоджають чи не унеможливлюють призначенню судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку поданої прокурором апеляції, пояснення захисників та обвинувачених, які заперечували проти задоволення апеляції, просили ухвалу суду залишити без змін. А апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України при проведенні підготовчого судового засідання, за умови, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2016 року, постановленої за результатами підготовчого судового засідання, підставою для повернення обвинувального акту прокурору, на думку суду, є порушення органом досудового слідства, при складанні обвинувального акту вимог ст. 291 КПК України.

Доводи прокурора, що в обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що обвинувальний акт не містить фактичних обставин кримінального правопорушення, в ньому повністю відсутні сформульовані органом досудового слідства обвинувачення висунуте обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час визначення кримінально-правової кваліфікації діянь, не зазначено редакції інкримінованих їм статей КК України та не визначений розмір неправомірної вигоди, що впливає на правову кваліфікацію злочинів.

Крім того, питання про дотримання прокурором вимог ст. 291 КПК України під час складення вищезазначеного обвинувального акту, вже було розглянуте Апеляційний судом Київської області та в своїй ухвалі від 13 квітня 2016 року, колегія суддів зазначила, що на момент передачі до суду обвинувального акта, обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення висунуто не було, суд першої інстанції не мав жодних підстав призначати судовий розгляд кримінального провадження. Змінений під час судового розгляду обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не містить фактичних обставин кримінального правопорушення, в ньому повністю відсутнє сформульоване органом досудового слідства обвинувачення, висунуте ОСОБА_2 і ОСОБА_3, під час визначення кримінально-правової кваліфікації діянь, не зазначено редакції інкримінованих їм статей КК України та не визначений розмір неправомірної вигоди, що впливає на правильну кваліфікацію злочинів.

Щодо доводів прокурора про не зазначення строку усунення недоліків, то вони є недостатніми для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції оскільки не перешкоджають прокурору своєчасно, в розумні строки, не затягуючи розгляд питання, в тому числі й шляхом подачі необґрунтованої апеляції, усунути зазначені судом конкретні недоліки обвинувального акту та скерувати справи до суду.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість прийнятого судом першої інстанції рішення про повернення обвинувального акту, складеного щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до прокуратури та про безпідставність поданої прокурором апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.  376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області  від 7 червня 2016 року про повернення обвинувального акта щодо  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  прокурору -  залишити без змін.

Головуючий В.І. Говоруха

Судді О.М.Капічон

ОСОБА_7