Справа № 175/3431/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 вересня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Борисова С.А.,

за участю секретаря – Єльшиної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про захист права власності шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про захист права власності шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач у судове засідання не з’явився, відповідно до письмової заяви просив суд слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 65-Д, розташованим по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, та зняти з реєстрації за вказаною адресою; виселити з належного ОСОБА_1 будинку №65-Д, розташованого по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інших осіб, що мешкають та знаходяться в даному будинку без реєстрації, без надання іншого житлового приміщення. Судові витрати покласти на відповідачів. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, причину неявки у судове засідання суду не повідомили. Зі згоди позивача суд проводить розгляд справи у заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, відповідно до письмової заяви голова Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області просив слухати справу за відсутності представника сільської ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 29.07.2016 року позивач придбав за договором купівлі-продажу 1/2 частку житлового будинку № 65-Д, розташований по вул. Широка в м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область. Даний договір зареєстрований в реєстрі за №1417, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 983598412214, що підтверджується інформаційною довідкою №64715934 від 29.07.2016 року.

30.07.2016 року Позивач придбав за договором купівлі-продажу 1/2 частку житлового будинку № 65-Д, розташований по вул. Широка в м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область. Даний договір зареєстрований в реєстрі за №1427, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 983598412214, що підтверджується інформаційною довідкою №64735119 від 30.07.2016 року.

Договір купівлі-продажу укладено із ОСОБА_5, який отримав відчужувану частку будинку у спадок від свого батька.

Пунктом 11 договорів купівлі-продажу передбачений обов'язок Продавця знятися з реєстрації у будинку, проте, як з'ясувалося пізніше, у будинку зареєстровані ще й родичі Продавця, які з невідомих причин досі не зняті з реєстраційного обліку за адресою: вул. Широка, буд. № 65-Д, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область.

Договори купівлі-продажу житлового будинку не розірвано, недійсними у встановленому порядку не визнано. Право власності Позивача на вищевказану квартиру ніким не оспорюється.

Відповідачі не є членами сім'ї позивача, власниками придбаного ним будинку ніколи не були. Наявність у Відповідачів права користування належним позивачу будинком обмежує та порушує права Позивача як власника будинку.

Добровільно зніматися з реєстрації та виселятися відповідачі відмовляються, в будинку мешкають також інші невідомі позивачу особи.

Таким чином позивач звертається до суду захистом свого порушеного права шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування належним йому житловим будинком, розташованим за адресою: вул. Широка, буд. № 65-Д, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область та виселити їх.

25.08.2016 року позивач в черговий раз намагався мирним шляхом врегулювати питання звільнення належного йому будинку від сторонніх осіб, проте Відповідачі спровокували конфлікт, було викликано приватну охоронну службу «Гуард» та поліцію, про що складено відповідні довідки. Жодні чинні документи про право власності на будинок у відповідачів відсутні.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України— власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

У відповідності до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Житловий кодекс Української PCP, визнаючи гарантії права громадян на житло, встановлює права і обов'язки наймача жилого приміщення та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за договором найму, обов'язковим елементом якого є плата за користування житлом та за комунальні послуги. Частина друга статті 64 цього Кодексу передбачає, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Аналогічні положення щодо членів сім'ї власника будинку (квартири) містить частина четверта статті 156 Кодексу.

Таким чином, відповідачі у розумінні положень Житлового кодексу не відносяться до членів сім'ї позивача та не має права користування житловим приміщенням без згоди його власника.

Відповідно до п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

У зв'язку із реєстрацією та проживання відповідачів в будинку позивач наразі позбавлений права вільно розпоряджатися належним йому будинком та надає право стороннім для нього особам проживати у будинку.

Отримання такого судового рішення необхідне для зняття відповідачів з реєстрації у відповідності до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-ІУ, та виселення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути припинення дії, що порушує право(ст. 15-16 ЦК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у сумі 183 грн. 74 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 130, 173, 174, 130, 212, 213, 215, 223, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про захист права власності шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 65-Д, розташованим по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, та зняти з реєстрації за вказаною адресою.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 65-Д, розташованим по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, та зняти з реєстрації за вказаною адресою.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 65-Д, розташованим по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, та зняти з реєстрації за вказаною адресою.

Виселити з належного ОСОБА_1 будинку № 65-Д, розташованого по вул. Широка, м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та інших осіб, що мешкають та знаходяться в даному будинку без реєстрації, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 183 грн. 74 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя                      С.А.Борисов

Провадження № 2/175/1414/16