КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. справа№ 910/17530/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Бабій О.В.

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.08.2016 р. про зупинення провадження

у справі № 910/17530/15 (судді - Привалов А.І., Мандриченко О.В., Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

про стягнення 26 251 645,18 дол. США, 2 260 913,01 євро та 85 349 272,45 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за генеральною угодою № 15106N12 від 26.05.2006 р. та укладеними в її рамках кредитними договорами у розмірі 26 251 645,18 дол США, 2 260 913,01 євро та 85 349 272,45 грн.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції представником відповідача було подано клопотання про призначення експертизи документів фінансово-кредитних операцій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2016 р. було призначено у справі № 910/17530/15 судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу,

Також ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2016 р. було зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

Не погоджуючись з ухвалою про зупинення провадження у справі, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено приписи чинного процесуального законодавства та не обґрунтовано належним чином необхідність проведення експертизи у даній справі, не визначено підстав її призначення та, у зв`язку з цим, неправомірно зупинено провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/17530/15 та призначено до розгляду на 04.10.2016 р.

В засідання суду, призначене на 04.10.2016 р., представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, господарський суд наділений правом зупинити провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи. Тобто, зупинення провадження у справі з вказаних вище підстав є правом суду, а не обов`язком.

Стаття 106 ГПК України визначає перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Однак, даний перелік не містить ухвали про призначення судової експертизи у справі. Крім того, даною статтею встановлено, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Також, не передбачено оскарження данного виду ухвал і статтею 41 ГПК України, якою визначено підстави призначення судової екпертизи та основні засади її проведення.

З апеляційної скарги позивача вбачається, що останній оскаржує ухвалу від 30.08.2016 р. про зупинення провадження у справі, однак доводи апеляційної скарги стосуються також і необхідності призначення судової експертизи.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Отже, колегія суддів, проаналізувавши наведені вище положення законодавства та рекомендації суду касаційної інстанції, приходить до висновку, що доводи скаржника стосовно підстав призначення судової експертизи, та необхідності призначення такої експертизи, не можуть бути предметом розгляду у даному провадженні, оскільки виходять за межі повноважень апеляційного суду. Однак, згідно ст. 106 ГПК України, наведені вище доводи відповідача щодо оскарження призначення судової експертизи можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, якщо таке буде прийнято Господарським судом м. Києва за результатами розгляду позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».

Що ж до оскарження ухвали місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі, слід зазначити наступне.

Як було вказано вище, згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд наділений правом зупинити провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи. Тобто, зупинення провадження у справі з вказаних вище підстав є правом суду, а не обов`язком. Таким чином, судом першої інстанції при призначенні судової експертизи у даній справі було реалізоване надане законом право. Відтак, можна зробити висновок, що судом першої інстанції надано належну оцінку усім обставинам справи та правомірно зупинено провадження до проведення судової експертизи у справі № 910/17530/15. Будь-якого порушення норм процесуального права при зупиненні провадження у справі допущено не було.

Таким чином, судом першої інстанції при призначенні судової експертизи у даній справі було реалізоване надане законом право. Відтак, можна зробити висновок, що судом першої інстанції надано належну оцінку усім обставинам справи та правомірно зупинено провадження до проведення судової експертизи у справі № 910/17530/15. Будь-якого порушення норм процесуального права при зупиненні провадження у справі допущено не було.

Крім того, слід зазначити, що для повного та всебічного проведення експертного дослідження необхідним є надсилання матеріалів справи безпосередньо до експертної установи.

Статтею 69 ГПК України встановлено двохмісячний строк розгляду справи, який починає свій відлік від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п`ятнадцять днів.

Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

- 10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень;

- 30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

- 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

- понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об'єктів або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Відтак, для уникнення порушення процесуальних строків розгляду справи господарські суди наділені правом зупинити провадження у справі до закінчення проведення експертного дослідження.

Таким чином, апеляційний суд вважає ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.08.2016 р. про зупинення провадження у справі обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам закону.

Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи наявні необхідні розрахунки кредитної заборгованості та перевірка правильності поданого розрахунку заборгованості належить до компетенції суду, є необґрунтованими, оскільки позивачем до матеріалів справи надано великий обсяг документів на підтвердження заборгованості, перевірити правильність наданого розрахунку кредитної заборгованості в іноземній валюті суд не має можливості через його значну складність, тільки арифметичної перевірки зазначеної кредитної заборгованості недостатньо, а тому при вирішенні цього спору необхідні спеціальні знання.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підкріплені належними та допустимими доказами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 30.08.2016 р. у справі № 910/17530/15.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 49, 79, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.08.2016 р. у справі № 910/17530/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/17530/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран