АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07   лютого   2008 року                                    Колегія суддів судової палати у

кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Приндюк М.В.

суддів: Сілкової І.М., Лук'янець Л.Ф.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

адвоката - ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.   Києві   апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2007 року про направлення справи для проведення додаткового розслідування, -

Встановила:

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121; ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України направлена прокурору для організації додаткового розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення в тому, що вони 09.05.2005 року, приблизно о 21 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по пр-ту Тичини у м. Києві вступили між собою у попередню змову з метою

Справа №11-а-169/08 Категорія ч.4 ст. 187; ч.2 ст. 121 КК Головуючий у першій інстанції: Пінчук Н.А. Доповідач: Сілкова І.М. вчинення розбійного нападу на громадян. Так, знаходячись неподалік від від будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 помітили ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Реализуючи спільний злочинний намір, спрямований на вчинення нападу на громадян, з метою заволодіння їх майном поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, підійшов до ОСОБА_8 та використовуючи надуманий привід, що полягав у проханні закурити, намагався спровакувати останнього на конфлікт.

В цей момент ОСОБА_8, будучи обуреним проханням ОСОБА_6, почав висловлювати на адресу останнього погрози фізичною розправою, після чого пішов у напрямку центру відпочинку «Європа», розташованого по вул. Шумського, 3 в м. Києві. Тоді ОСОБА_6 і ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_8, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоро'я та заподіянням останньому тяжких тілесних ушкоджень, прослідували за ОСОБА_8, з метою дочекатися більш зручної нагоди для здійснення своїх злочинних намірів.

Приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_6, знаходячись біля розважального комплексу«Європа» по вул. Шумського, 3 в м. Києві під приводом владнати виниклий раніше конфлікт з ОСОБА_8, підійшов до останнього і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_8, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоро'я та заподіянням останньому тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому декілька потужних ударів руками в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_6 заволодів гаманцем останнього та передав його ОСОБА_7, який в цей час знаходився поруч. Останній оглянувши гаманець потерпілого, виявив в ньому гроші в сумі близько 50 грн., з яких 20 грн. в подальшому віддав ОСОБА_6, якими останній розпорядився на власний розсуд.

Згідно даних висновку судово-медичної експертизи від 20.05.2005 року у ОСОБА_8, були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, яка настала від механічної асфексії, внаслідок аспірації кров'ю.

Повертаючи справу прокурору для організації додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, суд зазначив, що органом досудового слідства були поверхово та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема вказав на те, що при проведенні досудового слідства слідчим не проводилося будь-яких слідчих дій на отримання об'єктивних доказів на підтвердження причетності ОСОБА_9, або встановлення обставин, які б виключали його причетність до вчинення інкримінованих обвинуваченим дій, не була перевірена версія про причетність інших осіб до вчиненя данного злочину.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування даної постанови суду як незаконної та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд з тих підстав, що рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування є передчасним, оскільки, на його думку, суд не позбавлений можливості в порядку ст. 315-1 КПК України надати органу, який провадив розслідування судове доручення з метою усунення неповноти досудового слідства без направлення справи на додаткове розслідування, а наведені в постанові суду обставини не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити; потерпілого і його захисника, які також підтримали апеляційні доводи прокурора і просили постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; захисників підсудних, які заперечували проти апеляції; перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 30 травня 2006 року за клопотанням потерпілого і його представника, які наполягали на притягнені до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_9, як співучасника скоєння злочину, дана кримінальна справа вже направлялась на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства.

Проте вказівки, наведені в цій постанові, слідчим виконані не в повному обсязі, про що обґрунтовано зазначено в постанові суду, винесеній за результатами судового розгляду справи, яка є предметом даного апеляційного розгляду, і з цими висновками колегія суддів повністю погоджується.

Так, з матеріалів справи видно, що органи досудового слідства після того, як справу було направлено для додаткового розслідування, належним чином не виконали вказівки суду щодо неповноти та неправильності досудового слідства, без належної перевірки наявних в матеріалах справи даних щодо співучасті ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 злочину, без його допиту, навіть без належного вжиття відповідних заходів щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_9, обмежившись лише одним рапортом працівника міліції від 30.09.2006 року ( т.З а.с. 153) про неможливість встановити місце його знаходження, слідчим прокуратури Дніпровського району м. Києва - ОСОБА_10 вже 05.10.2006 року, тобто через п'ять днів, була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 та інших осіб за відсутністю у їх діях складу злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Крім того, під час проведення додаткового розслідування, слідчим в якості свідків були допитані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показання яких, як вбачається з протоколів допиту ( т.З а.с. 143, 147), закінчуються тим, що купивши по пляшці пива, вони разом з ОСОБА_9 пішли до центру відпочинку „Європа". Про те, що і як відбувалось далі, що має істотне значення для встановлення обставин вчинення злочину, слідчий цих осіб не допитав, не з'ясував де ці особи знаходились під час вчинення злочину обвинуваченими, чому ці особи спостерігали за подіями, які відбувались і не запобігли вчиненню злочину; не усунув слідчий і тих протиріч в їх показаннях та показаннях обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на протязі всього досудового слідства давали послідовні пояснення про співучасть ОСОБА_9 у розбійному нападі на потерпілого; не дана також оцінка і показанням ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події ( т.2 а.с. 53-54) де він вказував, що ОСОБА_9 також наносив удари потерпілому.

Направляючи справу прокурору для організації додаткового розслідування, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що органом досудового слідства були неповно з'ясовані обставини вчинення розбійного нападу на потерпілого, зокрема не встановлено про що домовлялись обвинуваченні, тобто які дії по заволодінню майном потерпілого охоплювались їх умислом і чи не вийшов ОСОБА_6 за межі цієї домовленості (ексцес виконавця), не конкретизовані дії кожного з обвинувачених, не дана правова оцінка злочинної поведінки усіх суб'єктів, які мали відношення до подій, що відбувались 10.05.2005 року біля розважального комплексу „Європа" по вул. Шумського, 3-а в місті Києві, в тому числі громадянина ОСОБА_9, чи були їх дії спільними, що має істотне значення для кваліфікації дій кожного із суб'єктів злочину.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи суд дійшов обґрунтованого  висновку про порушення органом досудового слідства вимог ст. 22 і 64 КПК України, які не вжили всіх необхідних заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і, що ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Апеляційні посилання прокурора на те, що зазначені у постанові недоліки досудового слідства суд міг усунути шляхом направлення судових доручень, не можна визнати обґрунтованими, оскільки згідно зі ст. 315-1 КПК України завданням судових доручень є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про повернення цієї справи на додаткове розслідування є правильною і підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2007 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.ст. 187 ч.4, 121 ч.2 КК України та ОСОБА_7 за ст. 187 ч.4 КК України прокурору Дніпровського районного суду м. Києва для проведення додаткового розслідування - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.