ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016 року Справа № 904/1012/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

за участю сторін:

від скаржника: Коваленко Д.П., довіреність №16812/9/28-01-10-12 від 31.08.2016 р., представник,

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Щигарцев І.В., довіреність №010-01/3094 від 18.07.2016 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 р. у справі

за заявою Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС

до публічного акціонерного товариства "Веста - Дніпро"

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 р. у даній справі (суддя Владимиренко І.В.) визнано частково поточні грошові вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у сумі 293 835,30 грн. (3 черга задоволення), судовий збір у сумі 2 756, 00 грн. (1 черга задоволення). Грошові вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у сумі 147 937,65 грн. відхилено. Зобов'язано ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів поточні грошові вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у сумі 293 835,30 грн. (3 черга задоволення), судовий збір у сумі 2 756,00 грн. (1 черга задоволення) відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на ст.ст.38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з даною ухвалою, Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду в частині відхилення грошових вимог податкової інспекції скасувати та прийняти нове рішення про визнання кредиторських вимог СДПІ у м.Дніпропетровську у сумі 441 772,95 грн., включити визнані кредиторські вимоги СДПІ у м.Дніпропетровську до загального реєстру вимог кредиторів у розмірі 441 772,95 грн.

Скаржник зазначає, що норми Податкового кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять норми, які звільняють платників податків, що знаходяться в процедурі банкрутства від обов'язку надання податкової звітності, обчислення, декларування та/або сплати суми податків, а також відсутні норми, які звільняють від відповідальності за невиконання перелічених обов'язків.

Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не надано.

В судове засідання з'явились представники скаржника та кредитора публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Інші сторони не скористались наданим їм процесуальним правом для участі в судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка зазначених осіб в судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідації відповідно до постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 р.

16.12.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду опубліковано оголошення за № 12532 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

31.05.2016 р. Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до господарського суду з заявою про визнання поточних грошових вимог до боржника на суму 441 772,95 грн.

Зазначені грошові вимоги обґрунтовані посиланням на наявність у боржника боргу, який утворився внаслідок проведення документальної невиїзної перевірки з питань донарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-березень 2016 р. в ході якої було встановлено порушення вимог п.288.1, п.288.5 та ст.288 ПКУ, а саме занижено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 293 835,30 грн., складено акт та прийнято податкове повідомлення - рішення на суму 440 752,95 грн., з яких 146 917,65 грн. за штрафними санкціями, та неподання податкової декларації з плати за землю за 2016 рік на підставі якого складений Акт камеральної перевірки та прийнято податкове повідомлення - рішення на суму 1 020,00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності і боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну невиїзну перевірку банкрута з питань донарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-березень 2016 року, під час якої встановлено порушення вимог п.288.1, п.288.5 та ст.288 ПКУ, а саме занижено орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 293 835,30 грн.

За результатами перевірки податковим органом складено акт та прийнято податкове повідомлення - рішення на суму 440 752,95 грн., з яких 146 917,65 грн. за штрафними санкціями, та неподання податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, на підставі якого складений Акт камеральної перевірки та прийнято податкове повідомлення - рішення на суму 1 020,00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч.2 ст.2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 р. №264/58 та укладеним строком на 15 років договором оренди землі від 28.07.2010 р. між міською радою та публічним акціонерним товариством "Веста - Дніпро" встановлена орендна плата за земельну ділянку у грошовій формі з урахуванням умов договору, у розмірі мінімальної ставки орендної плати з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Відповідно до ч.2 ст.781 ЦК України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Колегія суддів вважає, що обмеження, передбачені нормами ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не стосуються вимог податкового органу стосовно стягнення орендної плати у розмірі 293 835,30 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 2 756, 00 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення орендних правовідносин між сторонами договору оренди землі від 28.07.2010 р.

Земельне законодавство не пов'язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов'язань по оплаті за користування земельною ділянкою, а тому нараховану орендну плату за землю за 2016 рік слід вважати витратами, пов'язаними з ліквідаційною процедурою.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 19.03.2015 р. у справі № 29/5009/5854/11 та від 03.07.2014 р. у справі №908/2164/13.

Водночас, грошові вимоги у розмірі 146 917,65 грн. та 1 020,00 грн. є штрафними санкціями, у зв'язку з чим зазначені вимоги, з урахуванням вимог ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Наведене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 24.12.2013 р. у справі № 926/69-б/13-г.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни ухвали господарського суду в оскаржуваній частині.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління ДФС відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 р. у справі №904/1012/14 в частині відхилення грошових вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

О.С.Євстигнеєв