Копія
Справа № 2-15/2007
Категорія № 4
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді Луньової С.І., при секретарі Сиротенко Т.С., за участю позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні власністю, указуючи, що вони проживають в двоквартирному будинку, в якому їм же на праві власності належить 1\2 частка будинку, розташованого у цокольному поверсі будівлі. Друга половина будівлі, розташована на першому поверсі належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3. Відповідач без узгодження з адміністрацією і органами Державного Архітектурно-будівельного контролю (далі ДАБК), без їх згоди, незаконно, самовільно зайняв дах будинку і звів на ній житлові споруди. При цьому позивачі указують, що дах є спільним майном і мають право на її половину. Також відповідач перешкоджає користуватися земельною ділянкою, поклавши залізобетонні плити на зливовий стік, який проходить через їх город і що перешкоджає користуватися ним як проїжджою частиною дороги і автомобілем. У процесі розгляди справи по клопотанню позивачів як притягнути у якості відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, уточнені позовні вимоги, згідно до яких позивачі просять визначити порядок користування площею даху будинку, закріпивши за ними 35,8 кв.м, південно-східної частини даху, зобов'язавши відповідачів знести 1/2 частину незаконно побудованому на південно - західній площі даху будинку мансарди, звільнивши від будови 35,8 кв.м, площі даху. Просили також визнати зливовий стік і територію уздовж стоку, шириною 2.5 метра і завдовжки 10 м., до огорожі відповідачів і що проходить по ділянці відповідачів, територією загального користування. Зобов'язати відповідачів прибрати залізобетонні блоки, що перекривають стік води і можливість в'їзду з їх двору на проїжджу частину вулиці Берегова в м. Севастополі.
У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги в повному об'ємі, пояснивши, що вони мають намір користуватися дахом будинку, проте не змогли вирішити з відповідачами порядок користування дахом. Зливовий стік, який вони проклали, перекритий плитами перекриття відповідачами і у зв'язку з цим вони, позивачі, не можуть використовувати його як виїзд транспорту.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 (віна ж представник відповідача ОСОБА_3) позовні вимоги повністю не визнали, пояснивши, що дах знаходиться над їх приміщенням і коли вони будували мансарду претензій з боку позивачів не було. Що стосується зливового стоку, то він побудований позивачами самостійно, а старий зливовий стік покинутий і саме він повинен бути відновлений. Вимоги позивачів в частині дозволу їм проїзду їх же транспорту по тому, що належав їм, відповідачам, земельній ділянці вони також не визнають, вважають, що власністю мають право розпоряджатися лише вони самі.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, відповідачів, вивчивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги не обґрунтованими і не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_2 на праві загальної пайової власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло і житлові будови від 28.08.1996 року (а.с. 3), а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартира № 1 за вказаною вище адресою. З наявних в матеріалах даної цивільної справи технічного паспорту, а також з висновку будівельно-технічної експертизи № 64 від 22.03.2004 року витікає, що житловий будинок, розташований АДРЕСА_1, складається з цокольного і першого поверхів, при цьому квартира позивачів розташована на цокольному поверсі одноповерхового будинку і складається з однієї кімнати, житловою площею 20,1 кв.м., а квартира відповідачів розташована на 1-му поверсі вказаного будинку (а.с. 43-44). На даху будинку по всьому периметру основної частини будівлі зведена відповідачами пристройка - мансарда, оскільки дах знаходиться над їх житловим приміщенням і претензій з боку позивачів на період будівництва не було. Крім того, згідно до висновку вказаної вище будівельно-технічної експертизи розділити дах домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі не представляється можливим, оскільки дах є невід'ємною частиною будівлі, а отже не можливо задовольнити вимоги позивачів в частині визначення порядку користування 35,8 м.кв. південно-східної частини даху без їх згоди.
Висновком експертизи також спростовуються доводи позивачів в тій частині, що з вини відповідачів, із-за будівництва мансарди на даху, приміщення їх квартири сире і темне, оскільки експертами встановлено, що в будинку відсутня система примусової вентиляції, унаслідок чого у всіх приміщеннях цокольного і першого поверхів стіни і стелі мокрі, із слідами грибка, в будинку присутність запах вогкості.
Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири в двух- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві загальної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції удома, механічне, електричне, сантехнічне і інше устаткування за межами або усередині квартири.
Відповідно до ст. 369 п. 1 ЦК України співвласники майна, що знаходиться в загальній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлене угодою між ними.
Судом встановлено, що позивачі не перешкоджали будівництву мансарди відповідачами і склався певний порядок користування дахом, а отже вимоги позивачів в частині визначення порядку користування дахом не можуть бути задоволені.
Згідно до державного акту на право власності на землю за № 1694/1 від 25.03.1999 року, 20/50 земельної ділянки належать позивачам і 30/50 часток земельної ділянки належать відповідачам (а.с. 14). Рішенням Нахімовського райсуду м. Севастополя від 15.05.1998 року затверджено мирова угода про розділ земельної ділянки, при цьому у користування ОСОБА_6, ОСОБА_8 виділена земельна ділянка, яка позначена на схематичному плані під № 1, площею з урахуванням забудови 504 кв.м, з визначенням меж, а ОСОБА_3. ОСОБА_4 виділена земельна ділянка, яка позначена на схематичному плані під № 1, площею з урахуванням забудови 542 кв.м, з визначенням меж, що також відображено в плані розділу земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Згідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 64 від 22.03.2004 року ливнесток, розташований на території будинку АДРЕСА_1, є територією загального користування (а.с. 43-48). Фототаблицями підтверджуються висновки експерта в частини розташування зливового стоку, а також той факт, що
ливнесток покинутий, закладений бутом, напівзруйнований і не відповідає будівельним нормам.
Сторони підтвердили у судовому засіданні той факт, що позивачем ОСОБА_6 прокладений новий (спірний) ливнесток самостійно, без будь-чого дозволу, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивачів в частині визнання зливового стоку територією загального користування також задоволенню не підлягають. Залізобетонні плити знаходяться на території відповідачів, належать їм і відповідно до вимозі ст. 48 Закону України «Про власність» відповідачі мають право ними розпоряджатися, володіти і користуватися.
З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 369, 382 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 15, 30, 62, 203, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд м. Севастополя через Нахімовський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з її копіями в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.