Справа № 2-2742/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 травня 2008 року     Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -     Кихтюка P.M.

при секретарі -     Чичотці Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Буянівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, Буянівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.07.2004 року померла її баба ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами № 2 по вул. Лугова в смт. Торчин Луцького району Волинської області, земельної ділянки площею 2,64 га, що розташована на території Буянівської сільської ради та майнового паю вартістю 5897 грн., члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка в с. Буяни Луцького району Волинської області.

Зазначає, що не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки відсутні право встановлюючі документи на житловий будинок.

Просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, яка померла 17.07.2004 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 2 по вул. Лугова в смт. Торчин Луцького району Волинської області, земельну ділянку площею 2,64 га, яка розташована на території Буянівської сільської ради та майновий пай вартістю 5897 грн., члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка в с Буяни Луцького району Волинської області.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав в ній зазначених. Просила суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте в попередньому судовому засідання позов визнав. Просив суд розглядати справу у його відсутності, при цьому зазначив, що у відповідності до складеного заповіту спадкове майно не прийняв.

Відповідач ОСОБА_3 та представник Буянівської сільської ради в судове засідання не з'явились. Просили суд розглядати справу у їх відсутності. На думку суду в справі є достатньо доказів для її розгляду у відсутності відповідача ОСОБА_3 та представника Буянівської сільської ради.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 17.07.2004 року померла ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 149779 від 17.07.2004 року (а.с.6).

Після її смерті відкрилась спадщина на належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 2 по вул. Лугова в смт. Торчин Луцького району Волинської області, що стверджується довідкою від 20.12.2007 року № 77 (а.с.8), земельну ділянку площею 2,64 га, яка розташована на території Буянівської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 124809 від 30.12.2001 року (а.с.10), майновий пай вартістю 5897 грн., який знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Шевченка в с Буяни Луцького району Волинської області, що стверджується свідоцтвом серії ВЛ № 0130505 від 01.11.2002 року (а.с.П).

Судом також встановлено, що згідно заповіту від 01.04.2003 року (а.с.16) ОСОБА_4 заповіла відповідачу по справі ОСОБА_2, рідному брату позивача, усе належне їй на праві приватної власності майно. Проте він від прийняття спадщини відмовився, про що зазначив в судовому засіданні.

Спадкоємцем за законом померлої була матір позивача - ОСОБА_5, яка 19.04.2002 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 106663 від 20.04.2002 року, а тому позивач в порядку ч. 1 ст. 1266 ЦК України в даному випадку буде спадкувати за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б її матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живі на час відкриття спадщини.

З пояснень позивача та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд встановив, що остання прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину згідно вимог ст. 1268 ЦК України. Про відмову від прийняття спадщини не заявляла. Інші спадкоємці за законом та за заповітом від прийняття спадщини відмовились.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1222, 1266, 1268, ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, яка померла 17.07.2004 року, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами № 2 по вул. Лугова в смт. Торчин Луцького району Волинської області, земельну ділянку площею 2;64 га, яка розташована на території Буянівської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 124809 від 30.12.2001 року та майновий пай вартістю 5897 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн., члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка в с Буяни Луцького району Волинської області у відповідності до свідоцтва серії ВЛ № 0130505 від 01.11.2002 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.