Справа №2-202/10 03.06.2010

Провадження №22ц-1398/10

Державний герб України

Справа № 22ц – 1398/10 Головуючий першої інстанції: Вострікової Л.В.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

3 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

суддів: Колосовського С.Ю.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_2, відповідача ПП «Автотрас» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 лютого 2010 року, яке ухвалено за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк ОСОБА_3» до приватного підприємства «Автотранс», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 р. публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк ОСОБА_3» (далі – Банк) звернулося з позовом до приватного підприємства «Автотранс» (далі – ПП «Автотранс»), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 29 листопада 2007 р. між Банком та ПП «Автотранс» (позичальник) укладено кредитний договір (далі – Договір), за умовами якого Банк відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію в сумі 2143580 грн. строком до 28 листопада 2012 р. зі сплатою 13% річних за користування кредитом. Вказані кошти були перераховані на банківський рахунок позичальника.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту 29 листопада 2007 р. між позивачем та ОСОБА_4, було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язаний відповідати перед Банком солідарно з ПП «Автотранс» в повному обсязі за виконання позичальником зобов’язань за договором кредиту.

Крім того, для забезпечення виконання позичальником Договору 30 листопада 2007 р. та 10 грудня 2007 р. Банком та ПП «Автотранс» укладено договори застави автотранспортних засобів.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що ПП «Автотранс» виконує свої зобов’язання за Договором не належним чином, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 6 жовтня 2009 р. складає 1709824 грн. 52 коп., з яких 1561944 грн. 22 коп. основного боргу, 135948 грн. 39 коп. – сума прострочених відсотків за користування кредитом, 11931 грн. 91 коп. пені., позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість за договором кредиту та судові витрати і звернути стягнення на заставлене майно.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 лютого 2010 року позов задоволено: постановлено стягнути з відповідачів на користь Банку 1709824 грн. 52 коп. заборгованості по кредитному договору та розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що його не було повідомлено про наявність спору в суді та час розгляду справи й просить рішення суду скасувати, а справу - направити до суду на новий розгляд.

В запереченні на апеляційну скаргу представника Банку вказує на необґрунтованість її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Розглядаючи справу у відсутності відповідачів, суд вважав, що вони своєчасно повідомлені про час і місце судового засідання.

Однак, такий висновок не відповідає дійсним обставинам.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судове засідання по даній справі призначалось на 5 січня 2010 р., 21 січня та 5 лютого 2010 р. Жодного разу відповідачі в судові засідання не з’являлися і в справі відсутні будь-які докази повідомлення ОСОБА_4 про час та місце проведення судових засідань в порядку та строки, передбачені ст. ст. 74, 76 ЦПК України.

При цьому наявність оголошення про дату та час судового засідання, яке відбулося 5 лютого 2010 р., в місцевій газеті «Южная правда» від 4 лютого 2010 р. (а.с. 77) не може вважатися підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_4 про слухання у справи, оскільки місце його проживання відомо, а ч. 9 ст. 74 ЦПК України передбачена можливість виклику відповідача через оголошення у пресі лише у разі якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження його невідоме позивачеві, навіть після його звернення до адресного бюро і органу внутрішніх справ.

Незважаючи на таке суд в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України не відклав розгляд справи, а 5 лютого 2010 р. ухвалив рішення по спору у відсутність відповідача.

З рахуванням викладеного та положень п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України зазначені вище порушення процесуального закону є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: