ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ю. М. Ванівського
при секретарі - Сушковій В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до ДАІ при ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправним рішення, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДАІ при ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправним рішення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС 013831 від 15. 12. 2008 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., мотивуючи тим, що він дане правопорушення не вчиняв, швидкість на 46 км/год. він не перевищував, а на приладі, який зафіксував таке перевищення швидкості, був зафіксований інший час, тобто вважає, що прилад зафіксував перевищення швидкості іншого транспортного засобу приблизно за дві хвилини перед тим, як було зупинено його транспортний засіб. Незважаючи на заперечення, та на інші його пояснення, інспектор ДПС Новояворівського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області Дідух І. Я. виніс постанову серії ВС 013831 про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, позовних вимог по суті не оспорив, тому суд розглядає справу у порядку ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення ВС 013831, ОСОБА_1 15. 12. 2008 року близько 00 год. 22 хв. на 62 км. автодороги Львів - Краковець, керуючи автомобілем марки «Пежо», рухався зі швидкістю 86 км/год., при цьому перевищивши встановлену швидкість руху на 46 км/год., чим порушив пункт 12. 9 (б) Правил дорожнього руху України.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1, він даного правопорушення не вчиняв, швидкості, зазначеної у постанові не перевищував, та зазначив, що прилад зафіксував перевищення швидкості зовсім іншого транспортного засобу, оскільки його транспортний засіб був зупинений двома хвилинами пізніше, від часу зазначеного на приладі «Беркут».
Як встановлено в судовому засіданні інспектором ДПС Новояворівського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області Дідух І. Я. з метою вимірювання швидкості застосовано прилад марки «Беркут», який із зафіксованою на ньому швидкістю 86 км/год. був продемонстрований ОСОБА_1 Вказаний прилад вимірювання швидкості не обладнаний засобами фото- чи відео фіксації, а тому не дозволяє технічно встановити, що зафіксована швидкість належить безпосередньо автомобілю ОСОБА_1
Як вбачається із змісту ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи із положень вище згаданих статей, інспектором ДПС Новояворівського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області Дідух І. Я. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності,повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача, а тому із врахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 17, 158, 159, 161, 162, 167 КАС України, ст. ст. 293, 294 КпАП України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати дії інспектора ДПС Новояворівського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області Дідух І. Я. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. на користь держави - протиправними.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС № 013831 від 15. 12. 2008 року, як незаконну.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.18 6 КАС України.
Головуючий
Ю.М.Ванівський
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ю. М. Ванівського
при секретарі - Сушковій В. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративний позов ОСОБА_4 до підрозділу ДАЇ УМВС України у Тернопільській області, третя особа - інспектор ДПС ДАЇ м. Тернопіль прапорщик Завалівський Михайло Романович про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив :
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до підрозділу ДАЇ УМВС України у Тернопільській області, третя особа - інспектор ДПС ДАЇ м. Немирів прапорщик Завалівський про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АВ 009521 від 29. 11. 2008 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн., мотивуючи тим, що він вимушено здійснив зупинку транспортного засобу перед пішохідним переходом, для отримання допомоги від працівника ДАІ,при цьому увімкнувши аварійну світлову сигналізацію у відповідності до п. 9. 9 Правил дорожнього руху. Незважаючи на це, та на інші його пояснення, прапорщик Корабель Є. Й. склав протокол про адміністративне правопорушення від 29. 11. 2008 року про порушення п. 15. 9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29. 11. 2008 року та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила повністю та пояснила, що працівником ДАІ правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є законною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа Варцабюк Н.Т. в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому, згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.І ст.122 КпАП України порушенням вважається невиконання вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки та інше.
Як встановлено в судовому засіданні, інспектором ДПС Варцабюк Т.Б. 29.12.2008р. було винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7, який 10.12.2008р. о 11.47год. в м.Львові по вул. Рилєєва,9/1 здійснив стоянку автомобіля НОМЕР_1 на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів(а.с.3).
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_12, останній зупинився на автомобілі НОМЕР_2 біля будинку №9 по вул.Рилєєва в м.Львові, де проживає разом із батьками. В цей період часу, він разом з ОСОБА_10 допомагав його батьку ОСОБА_9 дійти до квартири після прийому медичних процедур, оскільки він є інвалідом МВС по захворюванню ніг і з цих причин не міг самостійно пересуватися без сторонньої допомоги. Проте, згідно вимог ПДР України стоянка має бути більше 5 хв. , а він здійснив зупинку менше 5 хв. з поважних причин.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9
Із наданої суду копії постанови по справі про адміністративне правопорушення та фотографії автомобіля із зазначенням дати та часу, не вбачається порушення вимог стоянки, оскільки відсутня контрольна фотографія, яка засвідчує факт стоянки автомобіля більше 5 хв.
Згідно оскаржуваної постанови від 29.12.2008р. складеної ст.інспектором ДПС Варцабюк Н.Т., ОСОБА_7 10.12.2008р. о 11.47 в м.Львові по вул. Рилєєва,9/1 здійснив стоянку автомобіля НОМЕР_3 на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше двох метрів, чим порушив п.15.10 (в) ПДР України і скоїв правопорушення передбачене ст.122 ч.І КпАП України. Вказаною постановою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. на ОСОБА_13 Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було відправлено поштою 25.12.2008р.
Як видно із вище наведеного, мають місце істотні суперечності щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, автомобіля на якому було вчинено правопорушення та дати направлення постанови(оскаржувана постанова від 29.12.2008р., а направлена 25.12.2008р.)
У вступній та описовій частині постанови зазначено, що стоянку здійснив ОСОБА_7 на автомобілі «Деу», а в резолютивній частині постанови зазначено, що до відповідальності притягається ОСОБА_13 Також, як вбачається із матеріалів справи(а.с.4,6) і це підтвердив позивач в судовому засіданні, про те, що він є власником автомобіля «Сеат», а не «Деу» д.н. НОМЕР_4.
Як вбачається із виписки із акту огляду МСЕК №263652 ОСОБА_14, останній дійсно є інвалідом 3 групи {захворювання ніг і суглобів)(а.с.5)
Згідно п.15.10(в) ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається менше 2м. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами п. 9.9-9.11 цих Правил.
Як вбачається із змісту ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи із положень вище згаданих статей, ст.інспектором ДПС Варцабюк Н.Т. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності,повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача та показання свідків, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 17,158,159,161,162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_7 - задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №019626 від 29.12.2008р., як незаконну.
Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.18 6 КАС України.
Головуючий
О.М.Ванівський
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 року" Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Ванівського О.М. при секретарі - Грицко Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_7 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа Пуківський Володимир Богданович про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №019306 від 23.12.2008р.
встановив :
ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №019306 від 23.12.2008р. Позов мотивує тим, що він 06.12.2008р. зупинився на автомобілі НОМЕР_2 біля будинку №9 по вул.Рилєєва в м.Львові, де проживає разом із батьками. В цей період часу, він разом з ОСОБА_10 допомагав його батьку ОСОБА_9 дійти до квартири після прийому медичних процедур, оскільки він є інвалідом МВС по захворюванню ніг і з цих причин не міг самостійно пересуватися без сторонньої допомоги. Крім того, до постанови про адміністративне правопорушення додано фотографію з датою Об.12.2008р. 10.09.58 год., з якої вбачається, що автомобіль стоїть на тротуарі, проте, згідно ПДР України стоянка повинна бути більше 5 хв. , а іншого доказу, який би підтверджував час на протязі якого стояв автомобіль немає. При винесенні постанови старшим інспектором адмінпрактики, порушено вимоги ст.ст.251,252 КпАП України, якими передбачено, що доказами у справі, зокрема є показання свідків, а розгляд справи ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила повністю та пояснила, що працівником ДАІ правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є законною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа Пуківським В. Б. в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому, згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.І ст.122 КпАП України порушенням вважається невиконання вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки та інше.
Як встановлено в судовому засіданні, інспектором ДПС Пуківським В.Б. 23.12.2008р. було винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7, який 06.12.2008р. о 10.09год. в м.Львові по вул. Рилєєва,9/1 здійснив стоянку автомобіля НОМЕР_5 на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів(а.с.3).
Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_18, останній зупинився на автомобілі НОМЕР_2 біля будинку №9 по вул.Рилєєва в м.Львові, де проживає разом із батьками. В цей період часу, він разом з ОСОБА_10 допомагав його батьку ОСОБА_19 дійти до квартири після прийому медичних процедур, оскільки він є інвалідом МВС по захворюванню ніг і з цих причин не міг самостійно пересуватися без сторонньої допомоги. Проте, згідно вимог ПДР України стоянка має бути більше 5 хв., а він здійснив зупинку менше 5 хв. з поважних причин.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_19
Із наданої суду копії постанови по справі про адміністративне правопорушення та фотографії автомобіля із зазначенням дати та часу, не вбачається порушення вимог стоянки, оскільки відсутня контрольна фотографія, яка засвідчує факт стоянки автомобіля більше 5 хв.
Згідно оскаржуваної постанови від 23.12.2008р. складеної ст.інспектором ДПС Пуківським В.Б., ОСОБА_18 06.12.2008р. о 10.09год. в м.Львові по вул. Рилєєва,9/1 здійснив стоянку автомобіля НОМЕР_6 на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше двох метрів, чим порушив п. 15.10 (в) ПДР України і скоїв правопорушення передбачене ст.122 ч.І КпАП України. Вказаною постановою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. на ОСОБА_7 Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було відправлено поштою 23.12.2008р.
Як вбачається із виписки із акту огляду МСЕК №263652 ОСОБА_14, останній дійсно є інвалідом 3 групи (захворювання ніг і суглобів)(а.с.5)
Згідно п.15.10 (в) ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається менше 2м. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами п. 9.9-9.11 цих Правил.
Як вбачається із змісту ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виходячи із положень вище згаданих статей, ст.інспектором ДПС Пуківський В.Б. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події, не було зроблено контрольної фотографії, яка б засвідчила факт стоянки більше 5 хв.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача та показання
свідків, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 17,158,159,161,162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_18 - задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №019306 від 23.12.2008р., як незаконну.
Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.18 6 КАС України.
Головуючий (підпис) О.М.Ванівський
Копія вірна
Суддя
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2009 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Ванівського О.М. при секретарі - Грицко Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_20 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа Лель Р.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №015722 від 26.12.2008р.
встановив :
ОСОБА_20 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №015722 від 26.12.2008р. Позов мотивує тим, що він 26.12.2008р. їхав автомобілем НОМЕР_7 по вул. Городоцькій в м.Львові. Раптово він відчув різку біль серця, потемніло в очах і кинуло в піт. Він повернув вправо і зупинив автомобіль. Посидівши в автомобілі з відкритим вікном деякий час, він закрив автомобіль, поставивши позаду автомобіля знак вимушеної зупинки(червоний трикутник) і пішов в аптеку за таблетками. Купивши в аптеці ліки, він пішов назад до автомобіля. Прийшовши на місце припаркованого автомобіля, він знайшов тільки знак аварійної зупинки, який був повалений у сніг. Він подумав, що автомобіль викрали, бо не знайшов повідомлення, яке зазвичай клеять на місце евакуації. Але чоловік, який стояв на тротуарі і торгував млинками сказав, що автомобіль евакуювали десь 5 хв. назад. Після того він пішов на майданчик ЛКП "Муніципальна дружина, де у погано освітленому вагончику сиділи четверо чоловіків, один з них представився інспектором ДПС ВДАІ Лелем Р.П. При цьому, на ньому не було нагрудного знаку і посвідчення свого він не пред'являв і сказав, що потрібно сплатити штраф. Однак, він пояснив інспектору, що це була вимушена зупинка, яка регламентується правилами дорожнього руху п.п. 15.14 і 2.14. Інспетор Лель Романа Петровича, сказав що він на місці пригоди не був, але керуючись схемою-планом і відомостями, які йому надав працівник ЛКП «Муніципальна дружна» склав при ньому протокол серії АВ № 967724 про адміністративне правопорушення та постанову ВС № 015722 по справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_20 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненням до неї.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила повністю та пояснила, що працівником ДАІ правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення, а постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу законною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа Лель Р.П. судовому засіданні пояснив, що він під'їхав на автомашині на вул. Городоцьку, 159, де побачив як працівники муніципальної дружини забирали автомобіль НОМЕР_8 із цієї вулиці на майданчик по вул.Кирилівській. Він поїхав туди, щоб скласти аднпротокол, оскільки вказаний автомобіль порушив вимоги дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Вказаний автомобіль створював перешкоди для інших учасників дорожнього руху.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,
яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.І ст.122 КпАП України порушенням вважається невиконання вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки та інше.
Як встановлено в судовому засіданні, інспектором ДПС Лель Р.П. 26.12.2008р. о 17.25 год. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_20, який 26.12.2008р. о 16.40 год. в м.Львові по вул. Городоцькій/15 9 керував автомобілем НОМЕР_9, не виконав вимог дорожнього знаку «Зупинка заборонена», здійснив зупинку(а.с.3). Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_22, останній здійснив вимушену зупинку, оскільки відчув різку біль серця, повернув вправо і зупинив автомобіль. Посидівши в автомобілі з відкритим вікном деякий час, він закрив автомобіль, поставивши позаду автомобіля знак вимушеної зупинки(червоний трикутник) і пішов в аптеку за таблетками. Купивши в аптеці ліки, він пішов назад до автомобіля. Прийшовши на місце припаркованого автомобіля, він знайшов тільки знак аварійної зупинки, який був повалений у сніг.
Згідно оскаржуваної постанови від 25.12.2008р. складеної інспектором ДПС Лель Р.П., ОСОБА_22 2 6.12.2008р. о 16.40 не виконав вимог дорожнього знаку «Стоянка заборонена», здійснив зупинку.
Як видно із вище наведеного, мають місце істотні суперечності щодо дати вчинення правопорушення(25.12.2008р. чи 26.12.2008р.), так і порушення вимог якого саме дорожнього знаку мало місце «Зупинка заборонена» чи «Стоянка заборонена».
Крім того, як вбачається з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_20, останній дійсно звертався за медичною допомогою. Зокрема, ОСОБА_20 захворів 26.12.2008р., а саме відчув різку біль у серці, а 27.12.2008р. йому рекомендовано стаціонарне лікування(а.с.6)
Згідно п.15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами п.9.9-9.11 цих Правил.
Як вбачається із змісту ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.25б КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню по даній справі, що визначено статтею 272 КпАП України.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,
відєозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відєозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документір, а також іншими документами.
Виходячи із положень вище згаданих статей, інспектором ДПС Лель Р.П. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності,повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи. Зокрема не було встановлено свідків даної події, протокол про адміністративне правопорушення був складений не за місцем вчинення правопорушення. Крім того, мають місце істотні суперечності щодо дати вчинення правопорушення (25.12.2008р. чи 26.12.2008р.), так і порушення вимог якого саме дорожнього знаку «Зупинка заборонена» чи «Стоянка заборонена».
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 17,158,159,161,162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_20 - задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №015722 від 26.12.2008р., як незаконну.
Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного Бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.18 6 КАС України.
Головуючий
О.М.Ванівський