Справа № 22ц-137/2007 Головуючий у Іінст. - Гордійко Ю.Г.
Доповідач - Литвиненко І.B.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В., МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.
при секретарі Тарасовець О.І.
з участю сторін та їх представників, третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та зміну черговості одержання права на спадкування,
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки висновки суду в цій частині є неправильним, необгрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав її спадкоємицею четвертої черги, так як вона не менш як п'ять років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3, та відмовив їй у задоволенні позову про зміну черговості тому що вона не довела, що протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцю.
Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що суд необгрунтовано не взяв до уваги пояснення свідків, які підтвердили факт припинення спільного проживання позивачки та спадкодавця ОСОБА_3 з 2000 року до початку 2003 року, і в той же час зробив свої висновки про спільне проживання позивачки зі спадкодавцем не менш як п'ять років до відкриття спадщини на підставі суперечливих пояснень свідків з боку позивачки, залишивши поза увагою і визнання самою позивачкою та третьою особою ОСОБА_4 того, що деякий час після розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 проживав окремо.
2
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 наполягали на задоленні апеляційної скарги, а позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_4 не погоджувались з доводали апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, позивачка та спадкодавець ОСОБА_3, перебували в зареєстрованому шлюбі з 1981 року по 2001 рік, але і після розірвання шлюбу шлюбні відносини між ними не були припинені та тривали до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Це підтверджено як свідоцтвом про розірвання шлюбу ( а.с.8), довідкою вуличному від 12.12.2005 року ( а.с.9), копіями квитанцій про сплату комунальних та інших платежів ( а.с. 100-144), витратами на поховання ( а.с.28), фотографіями (а.с. 185), так і поясненнями позивачки, третьої особи, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 таОСОБА_12, про що суд мотивовано зазначив у рішенні.
Доводи апелянта про те, що суд необгрунтовано не взяв до уваги фотографій (а.с. 170, 177), пояснень самої позивачки, третьої особи ОСОБА_4, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які підтверджували , що ОСОБА_3 з 2000 року до 2003 року не проживав з позивачкою, є безпідставними, оскільки , як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.8) шлюб було розірвано 21.08.2001 року, і , як пояснила позивачка, між нею та спадкодавцем виникали суперечки, ОСОБА_3 декілька тижнів проживав не АДРЕСА_1, а у їхній квартирі наАДРЕСА_2, він спілкувався з ОСОБА_16, доглядав за квартирою , але шлюбні відносини з позивачкою АДРЕСА_1 не припиняв.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на ту обставину, що підтвердженням роздільного проживання є довідка відділу субсидій ( а.с. 33) в якій зазначено, що з листопада 2002 року по квітень 2005 року субсидію на оплату житлово-комунальних послуг отримував лише ОСОБА_3, то апеляційний суд знаходить їх надуманими, так як сам відповідач не заперечує того факту , що ОСОБА_3 з 2003 року проживав з ОСОБА_2
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2006 року залишити без змін.
2
Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :