Справа № 11 - 432, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Борисов О.А.
Категорія: ст.ст.121 ч.1, 296 ч.4 КК України Доповідач Козачок С.В.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 року Колегія суддів Судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби В.М.,
суддів Лінника П.О., Козачка С.В.,
при секретарі Купельській Н.П.,
з участю прокурора Крохмалюк Л.Б.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого, -
засуджено за ст.121 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі.
За ст.296 ч.4 КК України ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 03 липня 2008 року.
Цивільний позов Шепетівського міжрайпрокурора задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Шепетівської ЦРЛ 1568 грн. 60 коп. вартості затрат на лікування потерпілого.
За вироком суду, 29 березня 2008 року, біля 23 год. 30 хвилин, знаходячись в приміщенні кафе «Міні-бар», який розташований на території привокзального ринку по вул. Залізничній в м. Шепетівка, під час суперечки з ОСОБА_1, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_2 умисно наніс останньому удар в живіт невстановленим гострим металевим предметом спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, пошкодженням великого чепця, брижі тонкої кишки, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
В поданій апеляції прокурор просить скасувати вирок Шепетівського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
За новим вироком прокурор вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч.4 ст.296 КК України - 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України - 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, потерпілого проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та провівши судове слідство, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора.
Згідно роз'яснень п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” від 29 червня 1990 року № 5 при постановленні вироку у мотивувальній його частині потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним та докази, покладені судом в обгрунтування своїх висновків.
Як видно із матеріалів кримінальної справи місцевий суд вказані вимоги закону виконав, обгрунтовано встановивши винність ОСОБА_2 у тому, що він 29 березня 2008 року біля 23 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кафе „Міні-бар”, що розташований на території привокзального ринку по вул. Залізничній м. Шепетівка під час суперечка в ОСОБА_1, яка виникла на грунті сварки і подальшої бійки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому удар в живіт гострим металевим предметом.
В суді апеляційної інстанції засуджений визнав, що цим предметом була загострена частина полотна металевої пилки, яку він використовував для чистки нігтів. Довжина полотна з його слів складала близько 8 см.
Засуджений показав, що застосував вказаний предмет з метою захисту від застосованого до нього фізичного насильства з боку ОСОБА_1
За словами ОСОБА_2 сварка між ним і ОСОБА_1 виникла через те, що потерпілий перекинув пляшки і їжу, яка знаходилась на столику. На його зауваження ОСОБА_1 з приводу вказаної події, той в грубій нецензурній формі обізвав його, вдарив, через що він змушений був з метою самозахисту нанести удар у відповідь гострим металевим предметом, частиною пилки по металу.
ОСОБА_1 під час розгляду справи в апеляційному суді визнав, що причиною конфлікту між ним та засудженим було випадкове перекидання пляшок і їжі зі столу бару.
На зауваження ОСОБА_2 він відповів йому образою в нецензурній формі, через що і виникла сварка, а згодом і бійка.
Потерпілий показав, що зазнав удару в область черевної порожнини, після чого вимушений був застосувати фізичну силу до засудженого.
Згідно із висновками судово-медичної експертизи № 323 від 21.04.2008 року у ОСОБА_1 було виявлене проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням великого чепця, бризжі тонкої кишки. Вказане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії гострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Як видно із висновків судово-медичної експертизи № 383 від 27.05.2008 року у ОСОБА_2 також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді 4-х зсадин на поверхні обличчя, струсу головного мозку, які виникли від дії тупого твердого предмету та належать до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та викликали короткочасний розлад здоров'я.
Зазначена обставина вказує на те, що до ОСОБА_2 дійсно було застосовано фізичне насильство.
Допитані в суді апеляційної інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали, що між засудженим та потерпілим дійсно виник конфлікт, а потім бійка, під час якої ОСОБА_1 зазнав ножового поранення.
За словами свідків сварка, а потім бійка між ними виникла через те, що потерпілий зачепив та перекинув пляшки, що знаходились на столі приміщення бару. Свідки заперечили той факт, що потерпілий першим наніс удар засудженому.
Із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що засуджений та потерпілий під час сварки висловлювались на адресу один одного нецензурними словами і вже після взаємних образ потерпілий отримав ножове поранення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що кваліфікація місцевим судом злочинних дій ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України відповідає фактичним обставинам події, що відбувалась в приміщенні кафе „Міні-бар”, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків.
Органи досудового слідства дії засудженого ОСОБА_2, кваліфікували ще й за ст. 296 ч. 4 КК України, тобто як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і застосуванням предмета, пристосованого до нанесення тілесних ушкоджень.
Між тим, під час розгляду справи в місцевому суді і в суді апеляційної інстанції вказане обвинувачення свого підтвердження не знайшло.
За даними протоколу огляду місця події від 30.03.2008 року було встановлено, що обстановка в кафе-барі по вул. Залізничній м. Шепетівки не була порушена, відвідувачів під час події не було.
Причиною конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 стала їх сварка, під час якої вони ображали один одного в грубій нецензурній формі.
Вказана обставина викликала у обох неприязні стосунки, бійку, під час якої ОСОБА_1 зазнав ножового поранення.
Встановлені місцевим судом і апеляційною інстанцією особисті неприязні стосунки між засудженим та потерпілим виключають хуліганський мотив з боку ОСОБА_2 під час вказаних подій, а тому висновок місцевого суду про його виправдання за ст. 296 ч. 4 КК України є обгрунтованим.
Колегія суддів після проведеного судового слідства з таким висновком місцевого суду погоджується, через що залишає апеляцію прокурора в цій частині без задоволення.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При його обранні в достатній мірі враховані пом'якшуючі відповідальність засудженого обставини, в тому числі відсутність претензій з боку потерпілого, який просив не позбавляти засудженого волі, оскільки частково визнав і свою вину в створенні конфлікту в кафе „Міні-бар” по вул. Залізничній м. Шепетівка.
Вважати призначене покарання таким, що явно не відповідає тяжкості злочину, на що вказує прокурор, у колегії суддів підстав немає, оскільки запропоноване ним в апеляції покарання не є набагато більшим призначеного судом.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 10 червня 2009 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, апеляцію прокурора - без задоволення.
Головуючий
Судді