печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23063/16-ц

Категорія 49

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Бец В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості по аліментах, додаткових витрат, пені, неустойки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив стягнути заборгованість по аліментах та додаткових витрат з пенею та неустойками не менше ніш 1086320,93 гривень з відповідача - порушувача ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області? посилаючись на те, що на виконання ухвали печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року у справі номер 757/23063/16-ц не перерахована йому заборгованість у повному обсязі. 14 серпня 2015 року частина заборгованості по аліментах йому перерахована. Борг станом на 01 січня 2015 року становив саме цю суму 482809,30 гривень. 1 відсоток з цієї суми за добу складає 4828,93 гривень за добу, а за 225 днів дорівнює 1086320,93 гривень. Крім того, на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2016 року по справі номер 757/23063/16-ц, державним виконавцем не перевірено всі доходи боржника. Крім того, у зв,язку з невиплатою йому аліментів, його матеріальне становище значно погіршилося, він не має змоги забезпечувати належний матеріальний стан, враховуючи ці обставини він має звертатися до суду про стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів. Зазначені ним обставини підтверджуються, як зазначає позивач у позові, документами. Стосовно матеріального положення боржника, то останній є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварськимй домобудівний комбінат «Меркурій». 09 березня 2011 року було зареєстровано нова редакція Статуту вказаного товариства, де був змінений склад засновників Товариства, де боржникові належить 99,932% статутного капіталу. Представник відповідача ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції в Київській області позовні вимоги не визнав та пояснив, що за діючим законодавством відповідачі не мають сплачувати заборгованість по аліментам, пеню та неустойку. Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у Київській області заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для їх задоволення.

Суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню на підставі наступного: Рішенням печерського районного суджу міста Києва від 22 лютого 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, починаючи з 28 березня 2011 року. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 квітня 2012 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2012 року залишено без змін. Вказаний виконавчий лист знаходиться на виконанні Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції. Позивач у позовній заяві зазначає, що по аліментам утворилася заборгованість, щодо стягнення якої ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції не прийняв будь-яких заходів.

У судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист було передано на виконання 17 липня 2012 року, а 18 липня 2012 року було відкрито виконавче провадження. З 01 січня 2011 року по 01 січня 2015 року сума заборгованості по аліментах складала 482809,30 гривень. 11 серпня 2015 року на користь позивача було перераховано частково заборгованості в сумі 190494,86 гривень. Станом на час подання позовної заяви ОСОБА_1 заборгованість по аліментам складає, як пояснив у судовому засіданні позивач, 292037,44 гривень станом на день звернення його з позовом. У відповідності до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку /доходу/, визначається виходячи з фактичного заробітку /доходу/, який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом. У відповідності до вимог ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов,язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки /пені/ в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. У відповідності до ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв,язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред,явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти. Таким чином, з викладеного вбачається, що заборгованість за аліментами має сплачувати лише боржник.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених ЦК України та іншим законом.

У судовому засіданні позивач не довів, що заборгованість за аліментами, пеня та неустойка, нараховані у зв,язку з несвоєчасною виплатою аліментів підлягають стягненню з відповідача. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, не заснованими на законі, задоволенню не підлягають.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 195, 196 СК України, ст.ст. 16, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 208-209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості по аліментах, додаткових витрат, пені, неустойки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - в той же час з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя