Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ас-20/2007р.
Головуючий у першій
інстанції Дудкіна Т.М.
Категорія 39 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Зотова B.C., Птіціної В. І.,
при секретарі - Будукіній 0.0.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 2006р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0235 про визнання дій командування військової частини неправомірними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006р. ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом в якому просила визнати неправомірними дії командування в/ч А-0235 ВМС ЗО України по нарахуванню та виплаті щомісячної надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі незаконним, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок надбавки та стягнути різницю між фактично виплаченою надбавкою та надбавкою, яка передбачена Указам Президента України №389 від 05.05.2003р. за період з травня 2003р. виходячи з 50 % надбавки за безперервну службу.
Вимоги мотивовані тим, що вона проходить військову службу у ЗС України, перебуває на фінансовому забезпечені у відповідача. Вказує, що командування в/ч А-0235 неправомірно нарахувало їй надбавку за безперервну військову службу у меншому розмірі.
Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 2006р. у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просять рішення суду скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи. Вказують, що суд не дав оцінку тому факту, що згідно указу Президента України №389 від 05.05.2003р. передбачена виплата надбавок за рахунок коштів передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення проведені відповідачем з додержанням норм закону.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
2
Відповідно до Указу Президента №389 від 05 травня 2003р. „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та Управління державної охорони України за безперервну службу", з 01 травня 2003р. встановлені граничні розміри щомісячної надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби (понад 5 років -до 10%, понад 10 років - до 30%, понад 15 років - до 50%, понад 20 років - до 70%, понад 25 років до 90%) . Право призначення цих надбавок, у тому числі визначення порядку і умов їх виплати надано Міністру оборони України.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється позивачем, що в період з червня 2003р. по грудень 2005р. їй нараховувались та виплачувались надбавки в залежності від наявного фонду заробітної плати в розмірах 10%, 50%, 40%, 50%, 10%, 50% її грошового забезпечення (а.с.7), що не суперечить вимогам вищевказаних нормативних актів.
Відповідно до п.2.4 Інструкції "Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року N 149, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що Міністр Оборони України реалізував надане йому Указом Президента України право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу, виходячи з розміру бюджетних асигнувань, порушень при нарахуванні надбавок та їх виплаті ОСОБА_1 не допущено і її права не порушені.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 2006р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.
Л.В.Володіна В.С.Зотов В. І.Птіціна
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/
В.С.Зотов
/підпис/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду м. Севастополя