АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 617/521/15-ц Головуючий суддя І інстанції Ворона С. В.

Провадження № 22-ц/790/6149/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Інші справи позовного провадження

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Шаповал Н.М.

суддів - Кіпенка І.С., Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря – Брулевича В.В.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересована особа – ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, заінтересована особа – ОСОБА_2.

В обгрунтування скарги ОСОБА_1 вказував, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області знаходиться виконавчий лист про стягнення з нього суми боргу у розмірі 64 132,80 грн. Відкрито виконавче провадження та постановою від 28 серпня 2015 року накладено арешт на його майно, оголошена заборона його відчуження. Вказану постанову про арешт майна вважає незаконною та такою, що порушує його права, оскільки він вчасно не отримав копію оскаржуваної постанови, а також, державний виконавець не врахував, що житловий будинок, на який накладено арешт по вул.. 1 Травня, буд.10 в місті Вовчанськ, належить різним особам.

Тому, ОСОБА_1 просив суд визнати поважною причину пропуску ним процесуальних термінів для оскарження дій державного виконавця, поновити йому строк; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Вовчанського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 28 серпня 2015 року по виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа № 48414502; визнати незаконним та скасувати акт опису та арешту його майна від 25 лютого 2015 року, винесеного старшим державним виконавцем ВДВС Вовчанського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 по виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа № 48414502; зобов’язати ВДВС Вовчанського районного управління юстиції Харківської області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції через неповне з’ясування судом усіх обставин справи.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що суд першої інстанції розглянув його скаргу без стадії попереднього слухання, своєчасно не повідомивши сторін про дату та час слухання справи; крім того, судом не взято до уваги, що будинок №10, що знаходиться по вул.. 1 Травня в м. Вовчанськ та на ? частину якого накладено арешт, реально не розділений між його власниками, тому накладення арешту на неподільні його частини є неможливим.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Стаття 383 ЦПК України передбачає, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на виконанні відділу ДВС Вовчанського РУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 64 132,80 грн. (а.с. 24).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Вовчанського РУЮ від 11 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом (а.с. 25).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, що було в повному обсязі дотримано державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження.

Так, через те, що боржник в добровільному порядку заборгованість не сплачує, постановою державного виконавця від 28 серпня 2015 року було накладено арешт на все майно в межах суми стягнення, виконавчого збору та можливих витрат на організацію та проведення виконавчих дій (а.с.27).

У відповідності до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги, що будинок №10, що знаходиться по вул.. 1 Травня в м. Вовчанськ та на ? частину якого накладено арешт, реально не розділений між його власниками, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки увідповідності до положень ст. 57 вищевказаного закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту носить забезпечувальний характер та жодним чином не може вважатися визначенням правової природи такого майна, присвоєння йому відповідного статусу, як і його відчуженням/реалізацією, для яких законом встановлена відповідна процедура.

З оскаржуваного акту опису та арешту майна вбачається, що державним виконавцем було встановлено факт належності скаржнику ? частини будинку №10, що знаходиться по вул.. 1 Травня в м. Вовчанськ,здійснено виїзд за вказаною адресою та описано будинок, що там знаходиться.

Таким чином, виконавцем було зафіксовано фактичний стан зареєстрованого за скаржником майна. Жодного допущеного при цьому порушення вимог закону перевищення наданих повноважень чи порушень прав боржника колегія суддів не вбачає.

Також, спростовуються і доводи апеляційної скарги щодо розгляду скарги на дії ДВС без належного повідомлення сторін та без проведення попереднього слухання справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Матеріали справи свідчать, що скарга ОСОБА_1 розглянута у відповідності до вимог ст.. 386 ЦПК України за участю скаржника, його представника, представника ВДВС та заінтересованої особи (а.с. 45).

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304, ст.307, ст.ст. 313, ст.312, 319,324 ЦПК України, колегія суддів, -    

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

ОСОБА_4