Копія Справа № 2-а-1262/08
Категорія статобліку - 49
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2008 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області та головного управління Держкомзема в Кіровоградській області про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення шкоди за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2008 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області та головного управління Держкомзема в Кіровоградській області, в якому, посилаючись на порушення відповідачами норм чинного законодавства України при його звільненні з роботи, позивач просив: постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 районі за НОМЕР_1від 15 серпня 2008 року «Про звільнення ОСОБА_1»; поновити його на роботі на посаду заступнику ІНФОРМАЦІЯ_2 районі; стягнути з відділу Держкомзему у Світловодському районі на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.08.2008 р. по день поновлення на роботі; стягнути з відділу Дежкомзему у Світловодському районі моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Суд своєю ухвалою від 12.12.2008 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області, профспілкову організацію відділу земельних ресурсів у Світловодському районі Кіровоградської області.
У судовому засіданні 23.12.2008 р. позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2позовні вимоги підтримали із зазначених у своєму адміністративному позові підстав.
Позивач у судовому засіданні 23.12.2008 р. звернувся до суду з відповідною заявою, згідно з якою доповнив свої позовні вимоги та просив суд також визнати незаконним та скасувати наказ начальника головного управління Держкомзему у Кіровоградській області Державного комітету України із земельних ресурсів від 13.08.2008 р. №7-к «Про звільнення ОСОБА_1» (а.с. 123).
Представник відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову.
Представник головного управління Держкомзему у Кіровоградській області ОСОБА_4заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - профспілкової організації відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області Бутиріна Л.Л. у судовому засіданні 23.12.2008 р. надала усні пояснення щодо надання профспілковою організацією згоди на звільнення позивача.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 02.08.1999 р. по 26.09.2007 р. він працював ІНФОРМАЦІЯ_1. Після реорганізації відділу 26.09.2007 р. у відділ земельних ресурсів у Світловодському районі Кіровоградської області, позивач продовжував працювати заступником начальника реорганізованого відділу. З листопада 2007 р., після звільнення начальника відділу ОСОБА_5., по день звільнення - 15.08.08 р. позивач фактично виконував обов'язки начальника та заступника відділу, був головою комісії по ліквідації відділу земельних ресурсів в Світловодскому районі Кіровоградської області. В результаті реорганізації відповідного відділу було проведено скорочення штату.
Позивач стверджує, що в результаті реорганізації фактично змінилася лише назва відділу. Замість назви „відділ земельних ресурсів в Світловодському районі Кіровоградської області”, назва відділу з 15.08.2008 р. стала „відділ Держкомзему в Світловодському районі Кіровоградської області”. Положення про відділ фактично не змінилось, функції відділу залишились тими ж, структура відділу не змінилась, підпорядкування відділу не змінилось, ідентифікаційний код відділу не змінився.
15.05.2008 р. всі співробітники відділу, в тому числі і позивач, були попереджені про можливе скорочення штату у зв'язку з реорганізацією відділу. Позивач стверджує, що з рішенням про реорганізацію відділу він ознайомлений не був. З новим штатним розкладом позивача 15.05.2008 р. не ознайомили. Лише 15.08.2008 р. - в день звільнення позивача, з наказу про його звільнення йому стало відомо , що відповідно до нового штатного розпису скорочена (відсутня) посада заступника начальника відділу. Штатний розпис відділу Держкомзему у Світловодському районі затверджено лише 15.08.2008 р.
Відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 районі ОСОБА_3 за НОМЕР_1від 15 серпня 2008 року позивача звільнено з посадиІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з реорганізацією, скороченням штату працівників тобто за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач вважає, що відповідний наказ є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 7 положення про відділ Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області, затвердженого наказом Держкомзему за № 191 від 22.07.2008 р. (а.с. 15-17) передбачено, що начальник відділу має заступників , які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади начальником головного управління Держкомзему в області за погодженням голови Держкомзему.
Пунктом 8 відповідного положення передбачено вичерпний перелік повноважень начальника відділу під час здійснення ним організаційно-розпорядчих функцій як посадової особ.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України під час реорганізації дія трудового договору працівника продовжується.
Позивач вважає, що наказ начальника Держкомзему у Світловодскому районі ОСОБА_3 за НОМЕР_1від 15.08.2008 р. про його звільнення з посадиІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято в порушення п.п. 7, 8 положення про відділ Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області та з перевищенням ОСОБА_3 посадових повноважень. Крім того, в той же день 15.08.2008 р. начальником головного управління Держкомзему у Кіровоградської області затверджено штатний розпис відділу Держкомзему у Світловодському районі на 2008 р., в якому відсутня посада заступника начальника відділу, проте як положенням про відділ передбачена наявність відповідної посади.
Позивач зауважує, що після складання нового штатного розкладу, але не пізніше ніж за два місяці до розірвання трудового договору (звільнення) власник зобов'язаний попередити працівника про майбутнє звільнення. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець зобов'язаний запропонувати відповідній особі іншу роботу в тій самій установі. У разі, якщо звільнення працівника не пов'язано з ліквідацією установи питання щодо звільнення необхідно узгоджувати з органом первинної профспілкової організації.
Позивач вважає, що його звільнення проведено без звернення та отримання на це згоди виборного профспілкового органу. До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України порушено його право на залишення на посаді при звільненні працівників. 15.08.2008 р. позивачеві видано трудову книжку, однак печатки установи до теперішнього часу в трудову книжку на запис про звільнення не поставили. Повний розрахунок із позивачем проведено лише 20.08.2008 р. Враховуючи те, що позивач працював з 1999 р. на посаді заступника Світловодського районного відділу земельних ресурсів та тривалий час перебував в резерві на посаду начальника відділу він вважає, що внаслідок незаконного звільнення його позбавлено права на рівне просування по державній службі.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, він поніс моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.
Представник відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області у своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову, а також в усних поясненнях у судовому засіданні, зокрема, зазначила, що керуючись ст. 47 КЗпП України в день звільнення позивачеві була видана трудова книжка без проставленої печатки, але з попередженням, що печатка старої організації скасовується для виготовлення нової потрібно 2-3 дня. За твердженням представника відповідача, позивач більше не подавав трудову книжку на дооформлення. Про отримання трудової книжки позивач розписався в журналі обліку трудових книжок. 20.08.2008 р. з позивачем був проведений повний розрахунок, зокрема, була виплачена компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, а також виплачений середній заробіток за 3 дня затримки розрахунку. Затримка відбулася у зв'язку з виготовленням нової печатки відділу та оформленням нових зразків підписів.
Представник головного управління Держкомзему у Кіровоградській області у своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову, а також в усних поясненнях у судовому засіданні, зокрема, зазначила, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду. Відповідно до п.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Пунктом 1 статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Натомість, позивач подав свій адміністративний позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду лише 30.09.2008 р., хоча наказ про звільнення був вручений йому 15.08.2008 р., проте позивач не надав доказів поважності причин пропущення ним строку звернення до адміністративного суду.
Позивач у своєму позові просить поновити строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів, оскільки вважає поважними причини пропуску ним цього строку. Він зауважує, що 15.09.2008 року ним подано позовну заяву про поновлення на роботі, стягнення шкоди за час вимушеного прогулу та моральної шкоди до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, тобто в місячний строк, передбачений ст. 233 КЗпП України для оскарження відповідного наказу про звільнення. Проте, ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2008 року, його позовну заяву було повернуто, оскільки, на думку суду, дана справа не підсудна відповідному загальному суду, як адміністративному суду першої інстанції. Позивач наголошує на відсутності своєї вини у пропущенні строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу про його звільнення.
У судовому засіданні представник позивача надав суду примірник позовної заяви про поновлення на роботі, стягнення шкоди за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яка була подана ним до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із штампом про одержання позовної заяви 15.09.2008 р., тобто в межах місячного строку на звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що повернення позивачеві його первісної позовної заяви Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області не позбавило його права повторного звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки ухвала Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про повернення позивачеві його позовної заяви була датована 18.09.2008 р., а позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом 30.09.2008 р., суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З 02.08.1999 року по 15.08.2008 року позивач працював на посадіІНФОРМАЦІЯ_1 Кіровоградської області. Позивач приймав присягу державного службовця, йому був присвоєний 11 ранг 6 категорії посад державних службовців (а.с. 10-11).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України „Про державну службу” (далі - Закон), державна служба може припинятися на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпПУ).
На підставі ст. 32 Закону, рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.
Згідно із п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КзпПУ, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. У цьому випадку звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У відповідності до ст. 43 КзпПУ, розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 40 КзпПУ, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.04.2008 року № 15 ?ро реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів”, була проведена реорганізація шляхом перетворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України (а.с. 128). Згідно з додатком № 2 до даного наказу, відділ земельних ресурсів у Світловодському районі Кіровоградської області був реорганізовуваний у відділ Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області (а.с. 129-130).
Пунктом 2 плану заходів щодо реорганізації територіальних органів Держземагентства передбачено попередження з 24.04.2008 року про можливе вивільнення працівників (а.с. 131).
16.05.2008 року позивач був попереджений про можливе майбутнє вивільнення в разі скорочення штату або чисельності працівників внаслідок реорганізації установи, про що свідчить його підпис на попередженні (а.с. 76). Того ж дня згідно ст. 49-2 КЗпП України підготовлений звіт „Про заплановане вивільнення працівників” форми 4-ПН в Державну службу зайнятості, який був підписаний позивачем (а.с. 72).
Голова Державного комітету України із земельних ресурсів своїм наказом від 19.05.2008 року №53 затвердив позивача головою комісії з реорганізації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі (а.с. 70-71).
13.08.2008 р. було проведено засідання комісії по реорганізації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі, яке було оформлено відповідним протоколом (а.с. 66). На цьому засіданні присутні члени комісії вирішили клопотати перед головним управлінням Держкомзему у Кіровоградській області про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади згідно п.1 ст 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням посади. Позивач, який на той час був головою зазначеної комісії, від підписання протоколу відмовився.
Оскільки позивач був призначений головою комісії з реорганізації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі, на думку суду, це спростовує твердження позивача про те, що він не був ознайомлений з рішенням про реорганізацію відділу.
На підставі наказу Голови Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.08.2008 р. №358-кт на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 районі Кіровоградської області з 04.08.2008 р. була призначена ОСОБА_3 (а.с. 57).
13.08.2008 р. начальником відділу держкомзему у Світловодському районі ОСОБА_3 було підписане та за вих. НОМЕР_1відправлене на адресу начальника головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області відповідне подання про звільнення позивача (а.с. 62).
Наказом начальника головного управління Держкомзему у Кіровоградській області від 13.08.2008 року № 10 затверджено склад та граничну чисельність територіальних органів держкомзему у Кіровоградській області. Відповідно до даного наказу було встановлено граничну чисельність відділу держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області у кількості 8 штатних посад (а.с. 79).
У відповідності до даного наказу, начальником відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області був розроблений штатний розпис відділу на 2008 рік у кількості 8 штатних посад, який був затверджений 15.08.2008 р. начальником головного управління Держкомзему у Кіровоградській області (а.с. 7). У цьому штатному розписі була відсутня посада заступника начальника відділу, натомість була посада спеціаліста 1 категорії-юрисконсульта.
У штатному розписі на 2008 рік відділу земельних ресурсів у Світловодському районі Кіровоградської області в кількості 9 штатних посад, який був затверджений 01.02.2008 р. начальником головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області (а.с. 8), була передбачена посада заступника начальника відділу.
Оскільки за новим штатним розписом була скорочена посада заступника начальника відділу, суд вважає, що це спростовує твердження позивача про те, що відповідачі не мали права звільняти його з займаної посади, у зв'язку з тим, що внаслідок реорганізації відділу фактично змінилася тільки його назва.
Суд вважає, що чинним законодавством України про працю передбачено право власника, або уповноважений ним органу на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис та змінювати чисельність працівників певної кваліфікації та спеціальності, тому відповідач правомірно, в межах наданого йому права, не включив до нового штатного розпису посаду заступника начальника відділу, оскільки питання про необхідність введення посади заступника начальника відділу, відповідно до положення про відділ, вирішується самим начальником відділу, який, у разі необхідності введення такої посади може звернутися із відповідним поданням до начальника головного управління держкомзему в області.
Пунктом 7 Положення про відділ земельних ресурсів у Світловодському районі (а.с. 13-14) передбачено, що начальник відділу має заступників, яких, за його поданням, призначає і звільняє з посади начальник головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області. Оскільки позивач на момент звільнення займав посадуІНФОРМАЦІЯ_1, його звільнення правомірно проводилося відповідачами у порядку, передбаченому п. 7 зазначеного положення.
13.08.2008 року наказом начальника головного управління Держкомзему у Кіровоградській області № 7-к позивача було звільнено з 15 серпня 2008 із займаної посади у зв'язку з реорганізацією, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 77).
В цей же день - 13.08.2008 р. за вих. №722 начальник відділу держкомзему у Світловодському районі ОСОБА_3 підписала та направила голові профспілкової організації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі ОСОБА_7 подання з проханням дати дозвіл на розірвання трудового договору з позивачем з 15.08.2008 р. (а.с. 65).
15.08.2008 р. на засіданні профспілкової організації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі, на якому безпосередньо був присутній позивач, йому було оголошено наказ головного управління Держкомзему у Кіровоградській області про затвердження складу та граничної чисельності територіальних органів Держкомзему у Кіровоградській області, штатний розпис відділу Держкомзему у Світловодському районі. В новому штатному розписі не було передбачено посади заступника начальника відділу. На той момент у відділі була вакантною посада спеціаліста 1 категорії - юрисконсульта, але позивачеві не можна було займати дану посаду, у зв'язку з тим, що його спеціальність за дипломом про вищу освіту не відповідала кваліфікаційним вимогам на цю посаду. На засіданні профспілкової організації була надана згода адміністрації відділу на звільнення заступника начальника відділу ОСОБА_1, у зв'язку з реорганізацією відділу та скороченням даної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України. Дане засідання профспілкової організації було оформлене протоколом від 15.08.2008 року НОМЕР_1(а.с. 6). В протоколі від 15.08.2008 року №2 засідання профспілкової організації відділу земельних ресурсів у Світловодському районі було зафіксовано, що позивачеві було оголошене рішення про звільнення, але від підпису він відмовився (а.с. 63).
На думку суду, це спростовує твердження позивача про те, що його звільнення було проведене без звернення та отримання на це згоди виборного профспілкового органу, а також про те, що він не був ознайомлений із новим штатним розписом.
Начальник відділу Держкомзему у Світловодському районі видав наказ від 15.08.2008 року НОМЕР_1?ро звільнення ОСОБА_1” (а.с. 5), в якому розпорядився звільнити ОСОБА_1 з займаної посадиІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.08.2008 р., у зв'язку з реорганізацією відділу та скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України та зобов'язав бухгалтера виплатити позивачеві вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, а також компенсацію за невикористану відпустку.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідачів по звільненню позивача були правомірними, оскільки звільнення було проведене у законному порядку, зокрема, з дотриманням норм ст. ст. 40, 43 Кодексу законів про працю України.
Суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача - відділу Держкомзему у Світловодському районі Кіровоградської області 5000 грн. моральної шкоди з огляду на наступне.
На порушення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, в позовній заяві не зазначено в чому полягає заподіяна моральна шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Згідно з абз.2 п.5 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Тобто, для відшкодування шкоди необхідно довести вину та неправомірність діянь відповідача. Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність та законність дій відповідача у даному випадку, вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд вважає безпідставними.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі надали всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність їх дій щодо звільнення позивача з роботи.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідачі у даному випадку діяли правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України із дотриманням всіх зазначених принципів.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 43 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.12.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко