Справа № 2-а-136/08

Категорія статобліку - 60

КІРОВОГРАДСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29   вересня   2008р.                                 м. Кіровоград

    Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

        головуючого - судді Флоренка О.Ю.;

        судді Могилан С.В.;

        судді Притули К.М.;

        при секретарі - Яровій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А1880 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, військової частини А1880 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить визнати незаконною бездіяльність відповідача по виконанню Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ , адміністрації прикордонної служби України та управління державної охорони України за безперервну службу», а також зобов'язати відповідача провести  розрахунки у відповідності до Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003 року в сумі 715 гривень 96 коп., виплатити кошти за речове майно в сумі 1423 гривні 52 коп., виплатити індексацію заборгованості в розмірі - 582 гривні 23 коп. У своїх доповненнях до позовної заяви позивачка збільшила суму індексації заборгованості за період з січня по червень місяці 2008 р. на 421 грн. 37 коп., а також просила суд включити до судових витрат вартість проїзду до від м. Кіровограда до м. Дніпропетровська,  та в зворотньому напрямку в сумі 91 грн. 95 коп., оскільки позивачка приймала участь в судовому засіднні по даній справі в апеляційній інстнції.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1підтримала позовні вимоги,  представник відповідача Міністерства оборони України Бондаренко В.В. позовні вимоги не визнав та просив залишити позовні вимоги позивача без задоволення. Представник другого відповідача військової частини А1880 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи належним чином, просив розглянути справу без участі представника з урахуванням сформованих письмових заперечень.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У своїх письмових запереченнях на адміністративний позов відповідачі, зокрема, посилаються на ту обставину, що адміністративний позов був поданий позивачем з порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. 14.03.2006 р. позивачка була звільнена з військової служби за контрактом у відставку за пунктом 85, підпункт «В» (за станом здоров'я) «Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами Збройних Сил України», виключена із списків особового складу та з усіх видів забезпечення військової частини А1880, на підставі наказу командира В/Ч А1880 від 14.03.2006 р. №60 (а.с. 51), натомість з адміністративним позовом позивачка звернулася до суду тільки 25.01.2008 р., про що свідчить відбиток штампу Кіровського районного суду м. Кіровограда на примірнику адміністративного позову (а.с. 1). Тому з урахуванням доказів та вимог ч. 1 ст. 100 КАС України в задоволенні адміністративного позову відповідачі просили відмовити.

У своїх усних поясненнях в судовому засіданні позивачка зазначила, що вона вела з відповідачами тривале листування з приводу виплати їй заборгованості, а також зверталася з цього приводу до відповідача В/Ч А1880 з письмовими заявами, а тому про порушення своїх прав та інтересів дізналася тільки після отримання листів В/Ч 0255 від 21.03.2007 р. №350/141/33, від 05.04.2007 р. №350/141/44, а також резолюцій В/Ч А1880 на своїх письмових заявах від 16.05.2007 р., а тому адміністративний позов був поданий нею в межах строків давності, встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України.

Судом встановлено, що 14.03.2006 р. позивачка була звільнена з військової служби за контрактом у відставку за пунктом 85, підпункт «В» (за станом здоров'я) «Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами Збройних Сил України», виключена із списків особового складу та з усіх видів забезпечення військової частини А1880, на підставі наказу командира В/Ч А1880 від 14.03.2006 р. №60 (а.с. 51).

Згідно п.27 Положення “Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 23.10.2004 року: “Військовослужбовці,  звільнені у запас  або  відставку  з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію  за  нього  за  цінами  на  день підписання наказу про звільнення.  Зазначеним особам,  звільненим у запас або  відставку після закінчення строку контракту,  за належне їм, але не отримане протягом  дії  контракту   речове   майно   виплачується   грошова компенсація  пропорційно часу,  що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту,  або видається речове майно на суму грошової компенсації”.

Згідно довідки №68 від 30.03.2006 р. військової частини А1880 (а.с. 50) право на отримання речового майна у позивачки виникло ще в період листопада місяця 1998 року по березень місяць 2006 року .

На підставі викладено суд приходить до висновку, що право позивача на звернення з даним позовом до суду виникло з 14.03.2006 року.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач пропустив річний термін для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом який закінчився для неї 14.03.2007 р.

Посилання позивачки на те, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду почався для неї з моменту отримання листів В/Ч 0255 від 21.03.2007 р. №350/141/33, від 05.04.2007 р. №350/141/44, а також резолюцій В/Ч А1880 на своїх письмових заявах від 16.05.2007 р. не може бути взятий судом до уваги так як у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд вважає, що про порушення своїх прав та інтересів позивачка дізналася одразу після звільнення з військової служби, коли не оримала компенсації за речове майно, та отримала кінцевий розрахунок по грошовому забезпеченню без урахування належного їй розміру надбавки за безперервну службу.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що позивачка звернулася з даним позовом до Кіровського районного суду м. Кіровограда 25.01.2008 року (що стверджується відтиском штампу на на примірнику адміністративного позову (а.с. 1), пропущений нею строк звернення до суду, в силу вимог ч.1 ст.100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні позову оскільки на цьому наполягають відповідачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 99, 100, 160-163  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    1.   У   задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

    2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.10.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Головуючий - суддя             (підпис)             /О.Ю. Флоренко/

Суддя                         (підпис)             /С.В. Могилан/

Суддя                         (підпис)             /К.М. Притула/

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                 О.Ю. Флоренко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 03.10.2008 р.