Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2009 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Матковської Л.О.,
при секретарі Дідик А.Б.,
з участю відповідачки-позивачки ОСОБА_1,
її представника ОСОБА_2,
позивача-відповідача ОСОБА_3,
відповідачів ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди і зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення та відшкодування шкоди із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2009 року,
встановила:
Протягом травня - липня 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 звернулися до суду із зустрічними позовами для вирішення цивільно-правового спору. В подальшому вони неодноразово змінювали свої вимоги.
За останніми вимогами ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 61871 грн. 03 коп. і моральну шкоду в розмірі 14000 грн. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 зазначив, що 28 березня 2001 року між ним і відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу кімнати площею 13,46 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1, за яким він передав ОСОБА_1 5600 грн., проте в подальшому остання відмовилась оформити цей договір в нотаріальній конторі і повернути гроші. Окрім того, позивач вказав, що після придбання кімнати зробив в ній капітальний ремонт, а неправомірними діями ОСОБА_1 йому спричинені душевні страждання. На думку ОСОБА_3, окрім визначеного розміру моральної шкоди відповідачка має сплатити йому отримані грошові кошти з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з квітня 2001 року до травня 2009 року - 20613 грн. 13 коп., витрати на ремонт і придбання будівельних матеріалів - 40057 грн., а також витрати на проведення будівельно-технічної експертизи.
В свою чергу, ОСОБА_1, пред'явивши також позов до ОСОБА_4 і ОСОБА_5, просила виселити відповідачів із спірної кімнати та стягнути з них плату за проживання в жилому приміщенні протягом 91 місяця в сумі 19800 грн., понесені витрати на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 242 грн. 70 коп. і відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що з березня 2001 року відповідачі проживали в її кімнаті на правах наймачів, проте не здійснювали в повному розмірі плату за користування жилим приміщенням і надані житлово-комунальні послуги, а в подальшому без узгодження з нею провели в ньому ремонтні роботи. Окрім того, позивачка вказала, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 створюють їй перешкоди в користуванні кімнатою та не допускають до неї, внаслідок чого вона зазнала моральних страждань.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2009 року позови задоволено частково. Цим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на ремонт квартири - 40057 грн., витрати на проведення експертизи - 2200 грн. та інші судові витрати - 223 грн. 28 коп., а всього - 42480 грн. 28 коп. Також стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 241 грн. 70 коп.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що за рішенням суду договір купівлі-продажу спірної кімнати визнано недійсним, а тому ОСОБА_1 має відшкодувати ОСОБА_3 витрати на ремонт квартири. Також суд прийшов до висновку, що сім'я ОСОБА_3, яка користувалась цим жилим приміщенням, повинна сплатити ОСОБА_1 понесені витрати з оплати за житлово-комунальні послуги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, а в зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права. Навівши доводи своєї позовної заяви, ОСОБА_1 вказала, що суд безпідставно та невмотивовано відмовив в задоволенні решти її вимог, а також необґрунтовано стягнув з неї на користь ОСОБА_3 вартість ремонтних робіт з самочинної реконструкції житлового приміщення.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначили, що рішення суду є законним, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст.311 ч.1 п.5 цього Кодексу рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1 і її малолітній син ОСОБА_6 є співвласниками 21/50 частки квартири АДРЕСА_1, яка складається з жилої кімнати площею 13,4 кв.м. і частини допоміжних приміщень загального користування (кухня, душова кімната, туалет, коридор, балкон). Інші 29/50 частки житлового приміщення належать на праві власності сім'ї ОСОБА_3.
28 березня 2001 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відбулася домовленість про наступну купівлю-продаж кімнати останньої. При цьому ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 5600 грн., а та, в свою чергу, склала розписку про отримання коштів.
В подальшому сім'я ОСОБА_3 вселилася у спірну кімнату і провела самочинну реконструкцію квартири, проте сторони не уклали у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу житлового приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги ОСОБА_3, які він виклав в заявах про збільшення цих вимог від 10 квітня 2009 року і 25 травня 2005 року /а.с.113, 118/.
Також фактично суд не розглянув вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 отриманих за розпискою грошових коштів і вимоги ОСОБА_1 про виселення сім'ї ОСОБА_3 з спірної кімнати та стягнення з них плати за користування нею. Обмежившись фразою про незазначення доказів, які б підтверджували позови сторін, хоча такі докази досліджувались в судовому засіданні, суд всупереч положень ст.215 ЦПК України не зазначив: мотивів, з яких суд вважав встановленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
Цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. В даному випадку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення.
В ході нового розгляду суду необхідно врахувати вищевикладене, перевірити доводи сторін, і, давши належну оцінку зібраним доказам, вирішити спір з урахуванням встановлених обставин.
Керуючись ст.ст.303, 307, 311, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2009 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
_________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Продан Б.Г. Справа № 22ц-1728
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія № 42