Судове рішення #5932380
КОПІЯ:

 

КОПІЯ:

                            

Справа № 11- 477, 2009  року                                      Головуючий в 1-й інстанції

                                    Місінкевич А.Л.                                     

Категорія: ст.162 ч.1 КК України                           Доповідач Бойко Л.В.

 

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

12 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:   

                         

                                 Головуючого-судді Кульбаби В.М.,

                                 суддів Бойко Л.В., Козачка С.В.,

                      з участю прокурора Бардецького О.І.

               

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією  захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2  на вирок Ярмолинецького районного суду від 19  червня 2009  року.

 

      Цим вироком                       ОСОБА_2,     

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:

- 18.04.1990 року Хмельницьким міським судом  за ст.ст. 229-6 ч.2 ,43 КК України  до 3 років позбавлення волі, звільнений 15.01.1992 року умовно-достроково, невідбутий строк  1 рік 1 місяць 12 днів;

- 08.02.1993 року Ярмолинецьким районним судом  за ст.ст. 229-6, 17, 81 ч.3, 42, 43 КК України  до 4 років позбавлення волі, звільнений 15.10.1996 року за відбуттям покарання;

- 18.09.1997 року Хмельницьким  міським судом за ст. 229-6 ч.2 до  2 років позбавлення волі, звільнений 11.11.1997 року згідно акту  амністії;

- 13.07.1999 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області  за ст. 229-6 ч.2, 42 ч.3 КК України до  2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.10.2001 року за відбуттям покарання;

- 27.02.2004 року Ярмолинецьким районним судом за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців  позбавлення волі, звільнений 02.12.2005 року за відбуттям покарання;

- 17.05.2008 року Хмельницьким міськрайонний судом за ст. 309 ч.2 КК України до  2 років позбавлення волі, звільнений 09.01.2009 року за відбуттям покарання;

засуджений:

   за ч. 1  ст.162 КК України до 1 року обмеження волі ;

 

          Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  моральну шкоду в розмірі 500 грн.

  Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

 

    За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 12 лютого 2009 року близько 04 год. з метою вчинення крадіжки чужого майна, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантую право на недоторканість житла чи іншого володіння,  таємно проник в приміщення будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_3, скоїв крадіжку алюмінієвого посуду.

  В апеляції ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу злочину. Вказує, що кримінальна справа порушена за відсутності передбачених законом приводів та підстав для її порушення,  факт проникнення ОСОБА_2 в будинок, як і те, що цей будинок є житловим і належить ОСОБА_3 будь-якими доказами не підтверджується, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений  ч.1 ст.162 КК України.  

Потерпіла в своєму запереченні на апеляційну скаргу вказала, що вважає вирок суду законним, а доводи апеляційної скарги - необґрунтованими. Зазначила, що в будинку по АДРЕСА_2 проживає два роки і має всі необхідні документи, які  підтверджують її право власності на житло.

  

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_3 та думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів, -

 

з н а х о д и т ь:

 

              Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2  не підлягаючою задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 162 ч.1 КК України відповідає фактичним обставинам справи і є обгрунтованим.

         У суді засуджений ОСОБА_2 себе винним  не визнав та пояснив, що в будинок ОСОБА_3 не проникав. Алюмінієвий посуд він викрав у потерпілої з балкону та подвір'я.

        Однак винність засудженого в скоєному підтверджується слідуючими доказами.

        Так, потерпіла ОСОБА_3 підтвердила, що в будинок, де вона проживає з матір'ю біля двох років, 12 лютого 2009 року близько 4 години ночі до них проник засуджений і викрав алюмінієві  миски та алюмінієву електродуховку.

        За поясненнями свідка ОСОБА_4, 12 лютого 2009 року біля 21 години до нього додому прийшов ОСОБА_2, який мав  мішок із синтетичного волокна і сказав, що в даному мішку алюміній, за який він хоче 20 грн. та завірив, що алюміній не крадений.  Подивившись у мішок, він впевнився, що це алюміній і забрав його.

         Крім того, вина ОСОБА_2 в скоєному підтверджується даними протоколу відтворення обстановки та обставин події із якого вбачається, що засуджений показав та детально розповів про обставини вчинення  крадіжки алюмінієвого посуду з житлового будинку потерпілої ОСОБА_3 Крім того, ці пояснення ОСОБА_2 об'єктивно підтверджуються і узгоджуються з даними протоколу огляду місця події та  фотознімками до нього, на яких зафіксовано замуроване місце, через яке було здійснено проникнення в будинок потерпілої.

        Із протоколу про адміністративне правопорушення  та постанови  Ярмолинецького районного суду  від 4 березня 2009 року вбачається, що засуджений притягувався до адміністративної відповідальності за зазначену крадіжку алюмінієвого посуду  на суму 335 грн.  Про проникнення в житло потерпілої та скоєння цієї дрібної  крадіжки ОСОБА_2 зізнався при розгляді даної адміністративної справи.

        Наведені докази спростовують посилання в апеляції про недоведеність вини засудженого в скоєному.

        У справі встановлено, що проникнення до житла потерпілої є незаконним. Той факт, що в даному випадку  є проникнення в житло підтверджується тим, що цей будинок є придатним для проживання. Потерпіла ОСОБА_3 зі своєю матір'ю більше двох років постійно в ньому проживають і ведуть господарство, проводить одночасно в ньому ремонтні роботи.

         У зв'язку з цим, посилання в апеляції захисника на те, що  приміщення, в якому проживає потерпіла  не віднесено до житлового фонду є безпідставні.

 Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена відповідно до ст.65 КК України  і є  необхідною та достатньою для його виправлення та перевиховання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

   Вирок Ярмолинецького районного суду від 19 червня 2009 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в його інтересах - без задоволення.

 

Головуючий-суддя:/підпис/

Судді:/підписи/

 

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду                                                      Л.В.Бойко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація