Справа № 22ц-147/07                                                  Головуючий в 1 інстанції - Гончарук О.Н.

Категорія -66                                                                        Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА 

іменем    України

8 лютого 2007 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

при секретарі - Губарик К.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Іщика Андрія Василовича за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_2 на ухвалу Камінь-Каширського районного суду від 26 грудня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: заявник - ОСОБА_1,

представники заявника - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

старший державний виконавець Державної виконавчої служби (далі - ДВС) у Камінь-Каширському районі Іщик Андрій Васильович.

Колегія суддів

встановила:

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду від 26 грудня 2006 року в задоволенні скарги відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_2 просить скасувати цю ухвалу і постановити нову ухвалу, посилаючись на неврахування судом дійсних обставин справи.

В запереченні на апеляційну скаргу старший державний виконавець Іщик А.В. зазначає про безпідставність її доводів та Про правомірність своїх дій, які оскаржуються.

2

Судом              першої               інстанції встановлено, що згідно з об'єднаними

виконавчими провадженнями загальний борг ОСОБА_1 перед стягувачами становить 194 956 грн. 74 коп. Починаючи з 2005 року судові рішення не виконуються, так як боржник виїхав на проживання до США, погасити борги відмовляється. ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, хлів та інші надвірні споруди, які знаходяться по АДРЕСА_1. Ухвалою суду від 24.01.05 в порядку забезпечення позову накладено арешт на це майно. Оцінка його вартості проведена відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Дії державного виконавця, пов'язані з цією оцінкою, відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Згідно з ч. З ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Встановлені судом і наведені вище обставини справи апелянтом не оспорюються, а суть його вимог зводиться до того, що при оцінці арештованого майна до його складу безпідставно включено самочинні будівлі і споруди, право власності на які у боржника ОСОБА_1 не виникло відповідно до ст. 376 ЦК України.

Однак такі доводи не заслуговують на увагу. При оцінці майна боржника старший державний виконавець Іщик А.В. діяв згідно з вимогами ч. З ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», за якою для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Зі звіту про оцінку вартості арештованого майна ОСОБА_1, складеного оцінювачем ОСОБА_4 27 жовтня 2006 року, вбачається, що ідентифікація прав власності на це майно була здійснена на підставі Технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, виготовленого Волинським БТІ (а. с. 6-19), тобто об'єкти самочинного будівництва при оцінці не враховувалося.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа не набуває права власності на самочинне будівництво як на таке. Однак за змістом ч. З ст. 331 цього Кодексу вона вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва і на які теж може бути звернено стягнення.

Інших доводів на спростування висновків суду в апеляційній скарзі не наведено.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Камінь-Каширського районного суду від 26 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.