Копія Справа № 2-а-892/09/1170
Категорія статобліку - 2.11.9
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства фірми „Інгуша” до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області про визнання нечинним рішення відповідача від 29.12.2008 р.НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій на суму 7917 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04 лютого 2009 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства фірми „Інгуша” до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області (далі - РУ Департаменту CAT ДПА України у Кіровоградській області), в якій, посилаючись на порушення відповідачем чинного законодавства України при проведенні перевірки кіоску позивача НОМЕР_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - кіоск позивача), позивач просив визнати нечинним рішення відповідача від 29.12.2008 р.НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 7917 грн. (далі - оскаржуване рішення).
У судовому засіданні 31.03.2009 р. представник позивача Акулініна Л.О. підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача Крисюк Р.С. надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити позивачеві у задоволенні його адміністративного позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає діючому законодавству України, а тому є нечинним виходячи з наступного.
Позивач вважає, що він не порушував п. 21 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», оскільки не перевищував встановлених імпортером - ЗАТ «ФІЛІП МОРРІС Україна», максимальних роздрібних цін на цигарки.
Позивач отримав тютюнові вироби від постачальника - ЧПОСОБА_1.
Згідно накладної № МФ-0002028 від 08.10.2008 р., ціна на цигарки Парламент Сильвер Блу складає 8,00 грн., тобто ціна 8,00 грн. була встановлена імпортером і не змінювалася позивачем.
Згідно накладної № МФ-0000537 від 20.08.2008 р., ціна на цигарки Парламент Сильвер Блу складає 7,50 грн. Отже, в роздрібній торгівлі у позивача, на момент проведення перевірки, реалізовувалися цигарки Парламент Сильвер Блу по ціні 7,50 грн. і по ціні 8,00 грн., що, на думку позивача, не є порушенням ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», оскільки ці ціни були встановлені імпортером. Таким чином, позивач вважає, що він мав право застосовувати ціну 8,00 грн. на цигарки Парламент Сильвер Блу.
Представник відповідача у своїх письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема, зазначив, що відповідач не визнає вимоги, викладені в позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Працівниками відповідача за результатами проведеної перевірки від 21 листопада 2008 року було складено актНОМЕР_3. На підставі акта перевірки начальником РУ Департаменту CAT ДПА України у Кіровоградській області прийнято рішенням про застосування фінансових санкцій від 29 грудня 2008 рокуНОМЕР_1. За порушення вимог частини 13 ст. 18 Закону України від 19 грудня 2008 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) та пункту 20 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18-92 «Про акцизний збір», за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, що перевищують максимальні роздрібні ціни вказані виробником, до позивача, на підставі абз. 1 п. 5 „Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 (із змінами та доповненнями) та у відповідності до вимог абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР „Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 7917 гривень.
Відповідно до п. 20 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18-92 «Про акцизний збір», у разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, виробник або імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію.
Згідно із в ч. 13 ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
У відповідності до вимог абз. 12 ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Згідно акта перевірки, здійснено перевірку у кіоску НОМЕР_2, який розташований за адресою:АДРЕСА_1 та належить позивачеві (юридична адреса: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, буд. 21). Під час перевірки встановлено факт реалізації споживачеві однієї пачки цигарок «PARLIAMENТ» Silver Вluе» за ціною 8 гривень 00 копійок, на самій пачці вказано, що цигарки виготовлені 25.08.2008 року та виробником встановлено максимальну роздрібну ціну 7 гривень 50 копійок, марки акцизного збору для маркування тютюнових виробів ТВ-08/3 20 АІДР №692910. Також, в ході перевірки встановлено зберігання у кіоску НОМЕР_2, з метою реалізації, тютюнових виробів на загальну суму 7917,05 гривень.
Відповідач наголошує, що позивач у наданій до позовної заяви копії розхідної накладної М4Ф-000537 від 20 серпня 2008 року, у рядку за №14, сам підтверджує факт, що на цигарки «PARLIAMENT» Silver Вluе» було встановлено максимальну роздрібну ціну 7 гривень 50 копійок.
Виходячи з викладеного, представник відповідача стверджував, що перевірка позивача була проведена відповідачем правомірно, у зв'язку з чим наполягав на тому, що оскаржуване позивачем рішення про застосування фінансових санкцій відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає визнанню нечинним.
Судом встановлено, що працівниками відповідача 21.11.2008 року проведено перевірку з питань дотримання законодавства щодо обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів у кіоску позивача НОМЕР_2, який розташований за адресою:АДРЕСА_1.
Результати перевірки оформлені відповідним актом від 21.11.2008 р.НОМЕР_3 (а.с. 23-24), в якому зазначено про встановлення в ході перевірки порушення ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 18-92 „Про акцизний збір”, а саме: здійснено реалізацію тютюнових виробів за ціною, що є вищою від встановленої виробником на 0,50 грн. На підтвердження цього факту представником відповідача надано копію фіскального чеку, в якому зазначена ціна 1 пачки цигарок „Парламент „Сільвер Блю” - 8,00 грн. (а.с. 25). Для огляду в судовому засіданні як речовий доказ представником відповідача була надана пачка цигарок „Парламент „Сільвер Блю” із зазначеною на ній ціною 7,50 грн., яка, за його твердженням, і була придбана працівниками відповідача при проведенні перевірки у кіоску позивача. На пачці була марка акцизного збору для маркування тютюнових виробів ТВ-08/3 20 АІДР №692910.
Також, за твердженням представника відповідача, продавець кіоску позивача ОСОБА_2 відмовилася від надання пояснень по суті порушень, виявлених в ході перевірки, відмовилася від підписання акта перевірки та отримання примірника акта перевірки, про що працівниками відповідача були складені відповідні акти (а.с. 26-28).
Відповідач надіслав позивачеві лист від 01.12.2008 р. №2995/32-215 (а.с. 29), згідно з яким позивач з метою ознайомлення з матеріалами перевірки, надання мотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки був викликаний до відповідача для розгляду матеріалів перевірки, який відбувся 05.12.2008 р. Цей лист був отриманий позивачем лише 15.12.2008 р., підтвердженням чого є зворотнє поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31). Саме 15.12.2008 р. директор підприємства позивачаОСОБА_3 був ознайомлений з актом перевірки, про що свідчить його підпис на примірнику акта перевірки та проставлена ним дата ознайомлення.
Оскаржуване рішення було винесено відповідачем 29.12.2008 р. заНОМЕР_1, на підставі якого до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ТОВ „Фірма Інгуша” були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 7917 грн. (а.с. 30). Цей лист разом із рішенням був отриманий позивачем 09.01.2009 р., підтвердженням чого є зворотнє поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31).
Разом з листом відповідача від 31.12.2008 р. №3344/32-215 (а.с. 31) оскаржуване рішення було надіслано позивачеві для його виконання протягом 30 днів після отримання.
При дослідженні у судовому засіданні акта перевірки судом були виявлені виправлення в частині опису перевіряючими марки акцизного збору, яка містилася на пачці цигарок, яка ніби-то була придбана ними під час проведення перевірки. Оскільки в акті перевірки не містилося застережень до зазначеного виправлення (наприклад: „Виправленому вірити”), а також враховуючи ту обставину, що дата виготовлення цигарок - 25.08.2008 р., яка була зазначена на пачці, пред'явленій представником відповідача для огляду в судовому засіданні, не співпадала з датою видаткової накладної позивача від 20.08.2008 р. №МФ-0000537 (а.с. 9) на придбання цигарок Парламент Сільвер Блу за ціною 7,50 грн. за пачку, у суду виникли сумніви у тому чи була пред'явлена для огляду пачка цигарок придбана саме у кіоску позивача саме під час проведення перевірки.
Суд зауважує на пояснення продавця кіоску позивачаОСОБА_2, допитаної як свідка у судовому засіданні, згідно з якими, перевіряючі не надали їй можливість надати пояснення по суті порушень, виявлених в ході перевірки, підписати акт перевірки та отримати примірник акта перевірки, а відповідні акти були складені ними не у її присутності.
Також суд наголошує на тому, що відповідачем був порушений порядок розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, що призвело до порушення ним порядку винесення оскаржуваного рішення.
Так, „Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”” затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 (далі - Порядок). Згідно із п. 6 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки) та інших органів.
Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
На виконання зазначених положень Порядку була розроблена „Інструкція про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, яка затверджена наказом ДААК ДПА України від 08.07.2003 р. № 80 (із змінами і доповненням, внесеними наказом ДСАТ ДПАУ від 20.06.2007 р. № 113) (далі - Інструкція). На підставі Інструкції, рішення про застосування фінансових санкцій приймається не пізніше 10-ти робочих днів з дня реєстрації акта перевірки, а в разі необхідності витребування додаткових доказів - 45 днів.
Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку, питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій. Отже, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення повинно було бути винесено відповідачем або за наслідками проведення ним розгляду матеріалів перевірки, якій відбувся 05.12.2008 р., або позивач повинен був бути повідомлений про проведення відповідачем розгляду матеріалів перевірки, за наслідками якого було винесено оскаржуване рішення, яке датовано 29.12.2008 р.
Суд зауважує, що час повідомлення позивача про розгляд матеріалів перевірки, який був призначений відповідачем на 05.12.2008 р. був недостатнім, для участі в ньому представника позивача, оскільки лист-виклик був датований 01.12.2008 р. та фактично отриманий позивачем 15.12.2008 р. Суд вважає, що відповідач мав змогу але не повідомив директора підприємства позивача про наступний розгляд матеріалів перевірки, за наслідками якого було винесено оскаржуване рішення, яке датовано 29.12.2008 р. Оскільки неявка позивача у зазначені терміни розцінюється як його згода з виявленими порушеннями, суд вважає, що відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, представник відповідача не надав суду жодних доказів, якими би підтверджувався факт проведення відповідачем повторного засідання комісії по розгляду матеріалів перевірки, за наслідками якого нібито і було винесене оскаржуване рішення (з усних пояснень представника відповідача у судовому засіданні), а також доказів виклику позивача на повторне засідання комісії.
Також суд звернув увагу на розходження в акті перевірки та оскаржуваному рішенні, які не дають змогу персоніфікувати особу, до якої повинні бути застосовані фінансові санкції. Так, в акті перевірки зазначається, що перевірявся кіоск, який належить суб'єкту підприємницької діяльності ПП „Фірмі Інгуша”. Натомість, у вступній частині оскаржуваного рішення було зазначено, що перевірка проводилася у суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ПП „Фірма Інгуша” але чомусь фінансові санкції були застосовані до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ТОВ „Фірма Інгуша”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було винесене відповідачем без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення та необґрунтовано, а тому є нечинним.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, „Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів””, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790, „Інструкцією про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів””, затвердженою наказом ДААК ДПА України від 08.07.2003 р. № 80, п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області від 29.12.2008 р.НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, яким до приватного підприємства фірми „Інгуша” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 7917 грн.
3. Присудити на користь приватного підприємства фірми „Інгуша” всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.04.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко