Копія Справа № 2-а-4261/08/1170
Категорія статобліку - 2.9
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.,
суддів: Ком'якович Г.М., Притули К.М.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут” до Міністерства палива та енергетики України про визнання протиправним та скасування наказу НОМЕР_1 від 31.01.2007 року в частині та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2008 р. спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут” звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства палива та енергетики України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ НОМЕР_1 від 31.01.2007 року „Про виключення підприємств з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості” в частині виключення позивача з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також зобов'язати відповідача поновити позивача у зазначеному переліку.
У судовому засіданні представники позивача Михайлик В.А. та Іщенко С.В. позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені ними в адміністративному позові.
Відповідач до судового засідання не з'явився хоча був належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи у попередньому судовому засіданні, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки та відповідні телефонограми про виклик в судове засідання. Суд ухвалив продовжити розгляд справи у судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов у яких позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду. Відповідач зазначив, що Наказ Міністерства палива та енергетики України НОМЕР_1 був виданий 31.01.2007 р. Позовна заява, як видно на штампі, датована 22.12.2008 р. Тобто, з моменту видання наказу пройшло майже два роки, в той час як строк позовної давності становить один рік. На думку відповідача, строк позовної давності закінчився 31.01.2008 р., а тому позивач подав позов із запізненням, що становить майже один рік.
У судовому засіданні представники позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду зазначили, що днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є день отримання від відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції довідки від 09.12.2008 р., із змісту якої позивачеві стало відомо, що його було виключено з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.
Суд визнає причини пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що наказ Міністерства палива та енергетики України НОМЕР_1 від 31.01.2007 року „Про виключення підприємств з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості” (далі - оскаржуваний наказ) не має ознак нормативно-правового акта, у зв'язку з чим не проведена його державна реєстрація Міністерством юстиції України та відсутні відомості про його офіційне оприлюднення.
На підставі аналізу норм чинного законодавства України, які регулюють порядок набрання чинності документами, суд прийшов до висновку про відсутність норм, які б визначали з якого моменту набирають чинність акти міністерств, які не мають загального значення чи нормативного характеру.
Але суд вважає, що у даному випадку за аналогією закону можуть бути застосовані норми ст. 7 Указу Президента України від 10.06.1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», на підставі яких акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду доказів, якими би підтверджувався або факт офіційного оприлюднення оскаржуваного наказу або факт надіслання оскаржуваного наказу позивачеві.
Тому суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що днем, коли він дізнався про порушення своїх прав є день отримання від відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції довідки від 09.12.2008 р. (а.с. 120), із змісту якої позивачеві стало відомо, що його було виключено з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості і у зв'язку з цим суд вважає, що перебіг строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав для позивача почався саме з 09.12.2008 р.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно свого статуту він є виробником теплової енергії. У зв'язку з наявністю у позивача заборгованості за енергоресурси та наявністю інших підстав, відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 ст. 3 Закону України від 23.06.2005 р. №2711 - ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711, на підставі Наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005 р. №568 позивач був включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до зазначеного Закону (далі - Реєстр підприємств ПЕК), номер особового запису НОМЕР_2, про що свідчить виписка розрахункового центру ДП „Енергоринок” від 28.11.2005р. №266.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон №2711), метою зазначеного Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованост. Також визначено, що дія Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Пункт 1.5 ст. 1 даного Закону визначає теплову енергію як один із видів енергоносіїв.
На підставі оскаржуваного наказу з посиланням на підпункт 3.5.1 пункту 3.5 ст. 3 Закону №2711, позивач був виключений з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711.
З оскаржуваним наказом позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині виключення позивача з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3.5 Закону №2711 виключення з Реєстру підприємства паливно-енергетичного комплексу здійснюється у випадках і в порядку, визначених цим Законом. Підстави виключення визначені підпунктом 3.5.1, а саме в разі ненадання підприємством паливно-енергетичного комплексу звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, визначених цим законом, та підпунктом 3.5.2 - у разі подання до розрахункового центру рішення підприємства про припинення участі підприємства у процедурі погашення заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 р. №1163 затверджено „Порядок ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними”. Згідно пункту 16 Зазначеного порядку підприємство підлягає виключенню з реєстру на підставі наказу Мінпаливенерго в разі неподання ним протягом трьох місяців з дати видання Мінпаливенерго наказу про затвердження переліку звітності за результатами проведених згідно із законом розрахунків та в разі надходження до адміністратора реєстру рішення підприємства про припинення участі у процедурі погашення заборгованості.
Позивач зазначає, що він не приймав рішення про припинення участі у процедурі погашення заборгованості. Позивач, за наслідками проведених розрахунків, у встановленому порядку за встановленою формою надавав до розрахункового центру відповідні звіти у травні, липні 2006 року.
Позивач вважає, що оскільки він більш не проводив розрахунків із застосуванням механізмів, визначених законом №2711, звіти ним більше не надавались, тобто у відповідача відсутні підстави твердити про неподання позивачем звітності.
На думку позивача, оскаржуваний наказ був прийнятий всупереч законодавчо визначеному вичерпному переліку підстав для такого виключення. Крім того, оскаржуваний наказ суперечить меті прийняття Закону №2711, спрямованого на поліпшення фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобігання їх банкрутству.
Судом встановлено, що позивач згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. №568 „Про затвердження переліку підприємств” (а.с. 57-89) був включений до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - перелік підприємств ПЕК), а згодом і до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до зазначеного Закону (далі - реєстр підприємств ПЕК), номер особового запису НОМЕР_2, про що свідчить виписка розрахункового центру ДП „Енергоринок” від 28.11.2005р. №266 (а.с. 5).
На підставі оскаржуваного наказу позивач був виключений із переліку підприємств ПЕК, як підприємство, яке не надало звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, визначених Законом №2711, відповідно до пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Закону №2711 (а.с. 90-93). У зв'язку з прийняттям оскаржуваного наказу до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 р. №568 „Про затвердження переліку підприємств” були внесені відповідні зміни (а.с. 94-113).
У відповідності до пункту 1.10 Закону №2711 звітність -періодичне та/або разове Подання до Мінпаливенерго підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, документів, що складаються за наслідками підтвердження сум заборгованості та\або після застосування механізмів погашення заборгованості визначених цим Законом. Порядок, зміст та періодичність подання звітності встановлюються Міністерством палива та енергетики. Пункт 3.3 ст. 3 Закону №2711 встановлює обов'язок підприємств, що внесені до Реєстру, надавати звітність Мінпаливенерго.
Відповідно до пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Закону №2711, у разі, якщо протягом трьох місяців з дня видання Міністерством палива та енергетики України відповідного наказу підприємство паливно-енергетичного комплексу не надає звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, виначених цим законом, Міністерство палива та енергетики України приймає рішення про виключення підприємства з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 22.12.2005 р. №612 був затверджений „Порядок надання звітності підприємствами, внесеними до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості” (а.с. 114-115). Згідно із абз. 6 пп. 2.2 п. 2 зазначеного Порядку, звіти складаються щомісяця; звітним періодом вважається строк від першого до останнього числа відповідного місяця у межах дії процедури погашення заборгованості; першим звітним періодом вважається строк від першого до останнього числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього Порядку.
Оскільки зазначений Порядок був затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 22.12.2005 р., суд вважає, що у позивача виник обов'язок подавати щомісячні звіти про стан погашення заборгованості встановленої форми з 01.01.2006 р. Представники позивача не заперечували, що за весь період дії процедури погашення заборгованості позивачем були подані всього два звіти про стан погашення заборгованості: за квітень місяць 2006 р. (а.с. 8-9) та за червень місяць 2006 р. (а.с. 10-11), що підтверджується відповідними поштовими квітанціями про відправлення рекомендованої кореспонденції до ДП „Енергоринок” (а.с. 12). А тому, на думку суду, позивач не виконав обов'язку щодо подання щомісячних звітів про стан погашення заборгованості встановленої форми з 01.01.2006 р., за що відповідач прийняв правомірне рішення про виключення позивача з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, у зв'язку з тим, що позивач, на порушення пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Закону №2711, протягом трьох місяців не надавав звітності за результатами проведених розрахунків.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що оскільки він більш не проводив розрахунків із застосуванням механізмів, визначених законом №2711, він не зобов'язаний був подавати звіти, тому що зазначені пояснення спростовуються вимогами абз. 6 пп. 2.2 п. 2 „Порядку надання звітності підприємствами, внесеними до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості”. На думку суду, навіть якщо позивач у звітньому місяці не проводив розрахунків із застосуванням механізмів, визначених законом №2711, він все одно був зобов'язаний подавати щомісячні звіти про стан погашення заборгованості встановленої форми нехай і з нульовими значеннями.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства палива та енергетики України від 31.01.2007 року НОМЕР_1 „Про виключення підприємств з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості” в частині виключення Спільного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут” з переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, є правомірним та прийнятим із дотриманням всіх зазначених принципів, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.04.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Головуючий - суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Суддя (підпис) Г.М. Ком'якович
Суддя (підпис) К.М. Притула
Згідно з оригіналом:
Головуючий - суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата виготовлення постанови в повному обсязі - 05.05.2009 р.