Копія Справа № 2-а-320/08
Категорія статобліку - 66
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2008 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Бобринецького району Кіровоградської області до Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «Бобринець-Агро», про скасування розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 «Про надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду», -
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2008 року Прокурор Бобринецького району Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якій просить скасувати розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 «Про надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду» як незаконне.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядженням голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 Приватному підприємству «Бобринець-Агро» надано в оренду на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки загальною площею 47,22 га., за рахунок невитребуваних ділянок та/або часток (паїв), які належали померлим громадянам на праві приватної власності. Тим самим відповідач перевищив свої повноваження.
Прокурором Бобринецького району Кіровоградської області зазначене рішення опротестовано, за наслідками розгляду протесту листом Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області відмовила в його задоволенні.
Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області заперечуючи проти задоволення адміністративного позову зазначила, що відповідач керуючись ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. ст. 17, 206, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Законом України «Про оренду землі» та роз'ясненнями вищестоящих державних органів, взявши в своє управління нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки та/або частки (паї), шляхом видачі оскаржуваного розпорядження та укладення на його основі договору оренди землі, забезпечив набуття вигоди органами місцевого самоврядування у формі орендної плати та утримання спадкового майна у належному стані до появи спадкоємців чи до прийняття спадщини, чи до визнання такої спадщини відумерлою.
Ухвалою від 04.08.2008 року суд, дійшовши висновку, що вирішення даної справи може вплинути на права та обов'язки Приватного підприємства «Бобринець-Агро», із згоди сторін, залучив останнє до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Кіровоградської області Гребенюк Т. Г. ( службове посвідчення №457) позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того, пояснила, земельні ділянки є спадковим майном. Доказів про вчинення відповідних дій по розшуку спадкоємців та інформуванню їх про підготовку оспорюванного розпорядження відповідач не надав, що знову ж свідчить про перевищення своїх повноважень.
Представник відповідача Ковбасюк Л. Є. (довіреність від 12.11.2008 року №01-21-542/1) у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що райдержадміністрація діяла згідно вимог чинного законодавства з метою наповнення бюджетів різного рівня та збереження земельних ділянок у належному стані до передачі їх власнику.
Третя особа в судове засідання тричі не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, підтвердженням чому є поштові повідомлення (а.с.40, 50, 78), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не надавала.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.
Органи прокуратури України як суб'єкт владних повноважень можуть бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України або у випадках, встановлених іншими законами.
У відповідності до ч.1 та ч.4 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року голова Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області видав розпорядженняНОМЕР_1 ?ро надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду” (а.с.81-83).
23 травня 2008 року Прокурор Бобринецького району Кіровоградської області виніс протест на вказане розпорядження (а.с.84-85).
Розглянувши протест, листом від 05.06.2008 року №01-21-250/1, Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області відмовила в його задоволенні (а.с.86-87).
Таким чином, відмова Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області у задоволенні протесту є підставою звернення Прокурора Бобринецького району Кіровоградської області до адміністративного суду із даним позовом.
Пунктом 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пунктом «а» ст.17 Земельного кодексу України, місцеві державні адміністрації уповноважені розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначив, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
У відповідності до ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Керуючись зазначеними положеннями законодавства України голова Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області розпорядженням від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 надав Приватному підприємству «Бобринець-Агро» в оренду на 1 рік (із правом щорічного поновлення на один рік до 2012 року включно) для проведення підприємницької діяльності (товарного сільського господарського виробництва) земельну ділянку загальним розміром 47,22 га., з них 47,22 га. ріллі, за рахунок невитребуваних земельних ділянок та/або часток (паїв) на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.81).
Чинне законодавство не містить чіткого визначення, які земельні ділянки вважаються невитребуваними (нерозподіленими), а тому зміст юридичного терміну належить встановлювати у зв'язку з іншими положеннями законодавства України.
Так, статтями 3, 7, 8, 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначена процедура виділення земельних ділянок, яка включає такі стадії:
• звернення суб'єкта права на земельну частку (пай) із заявою до місцевої ради або районної державної адміністрації про виділення земельної частки (паю) в натурі;
• у разі подання заяв більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідний орган приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
• розроблення документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
• погодження та державну землевпорядну експертизу документації із землеустрою;
• розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
• затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідною радою чи районною державною адміністрацією;
• прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
• видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
Розробляючи проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), землевпорядна організація з'ясовує кількість власників земельних часток (паїв), на яких потрібно проектувати земельні ділянки. За основу береться відповідна кількість сертифікатів як правовстановлюючих документів на отримання в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) та інших документів, що посвідчують право на земельну частку (пай).
Таким чином, невитребувана земельна частка (пай) може переходить в статус нерозподілених земельних ділянок лише після затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та розподілу земельних ділянок.
Відповідно, нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - земельна ділянка, що була запроектована, проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб-власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус же нерозподілених (невитребуваних) земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.
Абзацом 1 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» передбачено право власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення.
Із комплексного аналізу змісту вказаних положень законодавства України вбачається, що земельна частка (пай) залишається нерозподіленою (невитребуваною), коли не закінчено процедуру виділення земельних ділянок в натурі й особа, якій належить зазначене право, не реалізує його іншим чином.
Отже, нерозподіленими (невитрибуваними) земельними ділянками можна вважати лише ті земельні ділянки щодо яких не оформлено державний акт або сертифікат на земельну частку (пай). При цьому, за наявності сертифіката на земельну частку (пай), правовий режим нерозподілених (невитрибуваних) земельні ділянки матимуть лише за умови, якщо розподіл земельних ділянок, передбачений ст.9 цього Закону, відбувся без участі власника земельної частки (паю) чи його спадкоємців, за умови, що останні повідомленні про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Якщо власник земельної частки (паю) чи його спадкоємці з'явились на розподіл земельних ділянок, передбачений ст.9 вказаного Закону, вони є такими що реалізували своє право, а тому розподілені за ними земельні ділянки не можна вважати нерозподіленими (невитребуваними).
У разі якщо власник земельної частки (паю) чи його спадкоємці, не з'явились на розподіл земельних ділянок, передбачений ст.9 Закону, сільська, селищна, міська рада та районна державна адміністрація, зобов'язана вжити відповідних дії по інформуванню останніх про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Лише за умови вчинення відповідних дій по інформуванню власника земельної частки (паю) чи його спадкоємців, земельна ділянка може вважатись нерозподіленою (невитрибуваною).
Як вбачається із додатку до розпорядження від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 до складу земельної ділянки переданої в оренду Приватному підприємству «Бобринець-Агро» входять земельні ділянки, розташовані на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, за НОМЕР_2 площею 7,57 га., що закріплена заОСОБА_1, за НОМЕР_3площею 8,94 га. - за ОСОБА_2, за НОМЕР_4 площею 8,61 га. - за ОСОБА_3, заНОМЕР_5 площею 9,31 га. - заОСОБА_4, за №НОМЕР_6 площею 7,57 га. - за ОСОБА_5 та за НОМЕР_7 площею 7,57 га. - за ОСОБА_6 (а.с.83).
Земельна ділянка за НОМЕР_7 площею 7,57 га. належить на праві приватної власності ОСОБА_6, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 (а.с.56).
Таким чином, земельна ділянка НОМЕР_7 площею 7,57 гаю розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області є приватною власністю ОСОБА_6 й не може вважатись нерозподіленою (невитребуваною).
Земельна ділянка за НОМЕР_3площею 8,94 га. належна на праві приватної власності ОСОБА_2, згідно державного акту на право приватної власності на землю серіїНОМЕР_12 (а.с.54).
Земельна ділянка заНОМЕР_5 площею 9,31 га. належна на праві приватної власності ОСОБА_4, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_13 (а.с.53).
Земельна ділянка за №НОМЕР_6 площею 7,57 га. належна на праві приватної власності ОСОБА_5, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_9(а.с.55).
Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області від 17.06.2008 року №566/ 03.2-20 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис №15 від 18.11.2004 року; ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис №2 від 15.01.2003 року;ОСОБА_5померлаІНФОРМАЦІЯ_4 року, актовий запис №7 від 02.04.2003 року.
Після смерті зазначених осіб, згідно ст.1220 ЦК України, на їх права та обов'язки відкрилась спадщина, а земельні ділянки за НОМЕР_3площею 8,94 га., заНОМЕР_5 площею 9,31 га., за №НОМЕР_6 площею 7,57 га., стали спадковим майном.
Спадкоємці свої права на спадкове майно не оформили.
Зазначене спадкове майно в судовому порядку відумерлою спадщиною не визнавалось.
Таким чином, земельні ділянки за НОМЕР_3площею 8,94 га., заНОМЕР_5 площею 9,31 га., за №НОМЕР_6 площею 7,57 га.., розташовані на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області не можуть вважатись нерозподіленими (невитребуваними).
Крім того, як вбачається із додатку до розпорядження від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 до складу земельної ділянки переданої в оренду Приватному підприємству «Бобринець-Агро» також входить земельна частка (пай) за НОМЕР_2 площею 7,57 га., розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, право на яку належить ОСОБА_1 та земельна частка (пай) за НОМЕР_4 площею 8,61 га., розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, належна ОСОБА_7і (а.с.83).
Як встановлено із довідки Бобринецького районного відділу земельних ресурсів від 21.10.2008 року №01-11/22 заОСОБА_1, як за власником права на земельну частку (пай), засвідчене сертифікатом серії НОМЕР_10, закріплено земельну ділянку за НОМЕР_2 площею 7,57 га., розташовану на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.58).
Згідно довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області від 17.06.2008 року №566/ 03.2-20ОСОБА_1 померла ОСОБА_5року, актовий запис №12 від 04.10.2004 року (а.с.8-9).
У відповідності до до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) вважаються правовстановлюючими документами. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Таким чином, після смерті ОСОБА_1, згідно ст.1220 ЦК України, на її права та обов'язки відкрилась спадщина, зокрема, на право на земельну частку (пай), засвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_10, за яким розподілено земельну ділянку за НОМЕР_2 площею 7,57 га., розташовану на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Спадкоємці свої спадкові права на право на земельну частку (пай) не оформили, в судовому порядку відумерлою спадщина не визнавалось.
Відповідно, згідно зазначених вище положень законодавства, земельну ділянку за НОМЕР_2 площею 7,57 га., розташовану на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, не можна вважати нерозподіленою (невитребуваною), оскільки вона розподілені заОСОБА_1 на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_10, на який відкрилась спадщина.
Інших доказів які б свідчили, що земельна ділянка за НОМЕР_2 площею 7,57 га., розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, є нерозподіленою (невитребуваною) відповідач не надав. Зокрема відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 чи її спадкоємці не була присутні на розподілі земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та доказів вчинення дій по інформуванню останньої чи її спадкоємців про закріплення за нею земельної ділянки за НОМЕР_2 площею 7,57 га.
Щодо земельної дідянки за НОМЕР_4 площею 8,61 га., розташованої на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, то згідно довідки Бобринецького районного відділу земельних ресурсів від 21.10.2008 року №01-11/22, її закріплено за ОСОБА_7 на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_11 (а.с.57-58).
Відповідно, згідно зазначених вище положень законодавства, земельну ділянку за НОМЕР_4 площею 8,61 га., розташовану на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, не можна вважати нерозподіленою, оскільки вона розподілена за ОСОБА_7на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_11.
Інших доказів які б свідчили, що земельна ділянка за НОМЕР_4 площею 8,61 га., розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, є нерозподіленою (невитребуваною) відповідач не надав. Зокрема відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_7не була присутня на розподілі земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та доказів вчинення дій по інформуванню останньої про закріплення за нею земельної ділянки за НОМЕР_4 площею 8,61 га.
Доводи відповідача, що оспорюванне розпорядження прийнято з метою наповнення бюджетів різного рівня та збереження земельних ділянок у належному стані до передачі їх власнику як підстава правомірності судом не можуть бути прийняті, так, згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, посилання відповідача на роз'яснення вищестощих державних органів як підставу правомірності розпорядження, судом також не приймаються до уваги, оскільки, у відповідності до ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Листи-роз'яснення не є нормативно-правовими актами і можуть розглядатись лише як позиція щодо тлумачення положень чинного законодавства.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що земельні ділянки за НОМЕР_2 площею 7,57 га., за НОМЕР_3площею 8,94 га., за НОМЕР_4 площею 8,61 га., заНОМЕР_5 площею 9,31 га., за №НОМЕР_6 площею 7,57 га. та за НОМЕР_7 площею 7,57 га., розташовані на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, не відносяться до категорії нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, а тому відповідач при прийнятті розпорядження від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 не вправі застосовувати ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», і на її підставі передавати зазначені земельні ділянки в оренду.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд перевіривши згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 «Про надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду» дійшов висновку, що останнє прийнято з порушенням принципу законності, а тому, адміністративний позов належить задовольнити, а розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 «Про надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду» - скасувати.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню .
На підставі викладено та керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.02.2008 рокуНОМЕР_1 «Про надання Приватному підприємству «Бобринець-Агро» земельної ділянки в оренду».
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.12.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата виготовлення постанови в повному обсязі - 10.12.2008 р.