Справа № 362/2496/14-к
Провадження № 1-кп/362/202/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.09.2014 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – А.А. Бабіша,
при секретарі – Т.М.Кострубіцькій,
за участі прокурора – О.Л.Сєрова,
потерпілого – ОСОБА_1,
захисника обвинуваченого – ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12014110140000435 від 14.04.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім.29, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 а, звільненого ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від покарання призначеного вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 року за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до пункту «В» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.,
- 28.05.2014 року було повідомлено про підозру в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
06.02.2014 року близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_3 перебував в центрі смт.Гребінки, Васильківського району, Київської області на вул. Леніна, де зустрів ОСОБА_1, з яким у нього, на ґрунті неприязних відносин, виникла сварка.
В ході сварки ОСОБА_3, умисно, руками наніс декілька ударів по голові та тулубу ОСОБА_1
У результаті нанесених ударів ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №198 від 23.05.2014 року, при судово-медичній експертизі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено забійна рана лівої частини лобної ділянки голови, струс головного мозку, що кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Можливість виникнення вказаних тілесних ушкоджень в строки та при обставинах, вказаних потерпілим, не виключаються.
Головуючим у кримінальному провадженні з’ясована думка учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та про порядок їх дослідження.
Прокурор не заперечував проти подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_3
Судом з’ясована думка всіх учасників судового провадження стосовно подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з’ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливості обмежитись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_3, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12014110140000435 від 14.04.2014 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю та показав, що 06.02.2014 року він проїжджаючи по одній з вулиць смт.Гребінки Васильківського району Київської області назустріч побачив автомобіль, водій якого показав йому образливу конфігурацію у вигляді середнього пальця. Він не зрозумівши такого відношення, розвернув свій автомобіль за даним автомобілем, який в подальшому зупинився біля аптеки в смт.Гребінки. Він підійшов до водія вказаного автомобіля і спитав у нього що це таке. На що останній відчинив дверцята автомобіля та почав махати ногами в його сторону, після чого вийшов з автомобіля і наніс йому удар кулаком під ліве око. Він ОСОБА_3, образившись на такі дії ОСОБА_1, почав захищатися і наніс йому два удари кулаком в обличчя. Вказане відбулося, так як вони давно перебувають з ОСОБА_1 в неприязних стосунках. У вчиненому щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 06.02.2014 року він під’їхав на власному автомобілі до однієї із аптек смт.Гребінки Васильківського району Київської області, в той час до нього під’їхав ОСОБА_3 який підійшов до його автомобіля та витяг його з автомобіля та почав наносити удари ногами по голові та тулубу, скільки разів він точно не пам’ятає, але біля десяти. На даний час він претензій до ОСОБА_3 немає. Стосовно міри покарання ОСОБА_3 поклався на думку суду.
Прокурором в судовому засіданні були надані матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_3, а саме:
- Довідку про судимість ОСОБА_3;
- Фотокопію паспорта на ОСОБА_3;
- Довідками лікарів нарколога та психіатра про те, що ОСОБА_3 на обліку у них не перебуває;
- Характеристика з місця проживання на ОСОБА_3 посередня;
- Довідка ВКВІ про те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку Васильківського РП Фастівського МРВ КВІ з 12.02.2014 року по теперішній час;
- Висновок експерта №198 від 23.05.2014 року, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі гр-на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлена забійна рана лівої частини області голови, струс головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які потягнули короткочасний розлад здоров’я.
- Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 року, яким ОСОБА_3С засуджений за ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;
- Ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2014 року про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання призначеного вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2014 року, відповідно до пункту «В» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_3 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів невеликої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_3 раніше судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, беруться до уваги обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3: щире каяття.
Обставин, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Враховуючи посередню характеристику ОСОБА_3 за місцем його проживання, щире каяття, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на певний строк, оскільки більш м’яке покарання у виді штрафу, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 125 КК України на думку суду не може бути призначене ОСОБА_3, оскільки останній не працює, що в подальшому може ускладнити виконання вироку суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_3 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді 220 годин громадських робіт.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя А.А. Бабіш