Справа № 362/4971/14-к

Провадження № 1-кп/362/316/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2014 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді А.А. Бабіша,

при секретарі – Т.М.Кострубіцькій,

з участю прокурора – С.Л.Сєрова,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Васильків кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12014110140001327 від 02.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні має одну малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

- 14.10.2014 року було повідомлено про підозру у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

- та угоду про визнання винуватості від 17.10.2014 року між прокурором та обвинуваченим, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року (точної дати не встановлено) ОСОБА_1, перебуваючи в лісопосадці, що поряд із вул. Ватутіна, с. Лосятин, Васильківського району, Київської області зірвав листя рослин роду коноплі, та залишив його сушитись в вище вказаній лісопосадці. В подальшому, 02.10.2014 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, на зберігання наркотичних засобів, повернувся до вище вказаної лісосмуги, та забрав підсохле листя роду коноплі, при цьому вклавши його до завчасно заготовленого поліетиленового пакету, та направився до свого місця проживання, де по вулиці Ватутіна, навпроти домоволодіння №25 в с. Лосятин, Васильківського району, Київської області, був зупинений працівниками Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області.

В ході проведення поверхневого огляду ОСОБА_1, в руках було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з частково подрібненою рослиною роду коноплі, котру ОСОБА_1, незаконно придбав при вище описаних обставинах та незаконно зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №1478 СВЕ від 10.10.2014 року представлена на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, в перерахунок на суху речовину становить 274,96 г.

Канабіс, відповідно до Списку № 1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, зі змінами внесеними відповідно Постанови КМ України від 12.12.2002 року № 1890, від 04.06.2008 року № 518, від 02.12.2009 року № 1298, від 31.05.2010 року № 373, від 05.01.2011 року № 4; від 02.03.2011 № 327, від 05.10.2011 року № 1050 та від 27.07.2011 року № 796, від 29.02.2012 року № 248, від 23.05.2012 року № 408 та від 22.08.2012 року № 80, від 05.12.2012 №1129; від 09.01.2013 №15 та від 08.04.2013 №234 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями які виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України.

17 жовтня 2014 року між обвинуваченим та прокурором була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Відповідно до даної угоди, старший прокурор Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, юрист 3 класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014110140001327 від 02.10.2014 року та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільняється від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України визнав повністю та показав, що у вересні 2014 року (точної дати він не пам’ятає) на полях біля с. Лосятин, Васильківського району, Київської області він помітив кущі дикоростучої коноплі, з якої зірвав листочки та поклав їх в невеликий поліетиленовий пакет. Після цього пакет з листям коноплі він залишив на цьому ж місця де зірвав їх, а 02.10.2014 року він вирішив прийти і забрати зірвані ним листя коноплі для подальшого їх вживання шляхом паління. По дорозі додому він був зупинений працівником міліції, який в нього виявив та вилучив зазначене листя коноплі. Не заперечував проти затвердження укладеної між ним та прокурором угоди на вищезазначених умовах.

Прокурор в судовому засіданні підтримав умови угоди про визнання винуватості укладеної між ним та обвинуваченим ОСОБА_1

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

          Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам суспільства та держави.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим Загальною частиною КК.

          Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, юристом 3 класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014110140001327 від 02.10.2014 року та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановленні вироку не застосовує до нього запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 17 жовтня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, юристом третього класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014110140001327 від 02.10.2014 року та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік та покласти на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк ОСОБА_1 відраховувати з дня постановлення вироку.

Роз’яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Судові витрати у справі на проведення судово-хімічної експертизи в НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області у розмірі 368,94 (триста шістдесят вісім) грн. 94 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази у справі, які знаходяться в камері схову Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

          Суддя                                                                                           А.А. Бабіш