Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-а-1752/10

Провадження № -

У Х В А Л А

Іменем України

13.12.2010м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 М.1. до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача у виплаті щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплатити як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року, визнати дії відповідача з ненарахування та невиплати вказаної суми протиправними та зобов’язати провести йому виплату.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, в межах яких органами Пенсійного фонду України здійснюється нарахування та виплата коштів пенсіонерам, які мають статус "Дитина війни". Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними й такими, що задоволенню не підлягають. Крім того, оскільки кошти на виплату надбавки особам, які мають статус дитини війни, передбачені Законом України "Про Державний бюджет" вони мають виплачуватись за рахунок коштів Державного казначейства України.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи викладене, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням № 468626 від 16.01.2006 року та довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради № 3488 від 05.01.2010 року, відповідно до якої позивач включена до Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги по Ленінському району м. Полтави, та має статус дитина війни.

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ Ленінського району в м. Полтаві вбачається, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на невизначеність порядку та розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для обчислення надбавки до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни з висновок про те. що цей обов’язок має бути покладений на органи Державного казначейства України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №> 121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України ..Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України ..Про соціальний захист дітей війни", покладено на УПФУ в Ленінському районі м. Полтави, за місцем проживання позивача.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обгрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їй Конституцією У країни, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

В частині позову ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми підвищення як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, суд враховує той факт, що аналогічні позовні вимоги були предметом розгляду Ленінського районного суду м. Полтави та рішенням суду від 08.02.2010 року її позов задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 30 червня 2008. за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, у зв'язку з чим вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Статтею 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року, затверджено прожитковий мінімум на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на один місяць у розмірі: з 1 січня 2010 року — 695 гривень, з 1 квітня 2010 — 706 гривень.

Згідно п. 1 розділу 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік», який набрав чинності 30 квітня 2010 року цей закон застосовується з 01 січня 2010 року.

Враховуючи викладене, за період з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року позивачу ОСОБА_1 повинна бути нарахована надбавка до пенсії, встановлена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 2185.4 грн. (695 х 30% х 3 + 706 х 30% х 3 + 709 х 30% х 3 + 723 х 30%) та з урахуванням виплачених сум 498 грн. (49.80 грн. х 10 ) стягненню з відповідача підлягають кошти в розмірі 1687 грн. 40 коп.

Обгрунтованими є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності УІ1ФУ Ленінського району в м. Полтаві, по не виконанню з 01.01.2009 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд враховує також положення ст. 87 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, вплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що положення ст. 99 КАС України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, а відтак клопотання відповідача про вирішення позовних вимог в межах строків позовної давності є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Ленінського району м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та здійснити відповідні виплати за за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в 10-денний строк шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Полтави з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_2