АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1892/16 Справа № 201/15060/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Сенченко І.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року м. Дніпро

4 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сенченка І.М.,

суддів Кононенко О.М., Бровченко Л.В.,

при секретарі судового засідання Солодовник О.Д.,

за участю: прокурора Крижановського О.С.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, матеріали кримінального провадження № 12015040650003139 за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України щодо

ОСОБА_3, який народився 30 квітня 1970 року у м. Дніпропетровську, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

було повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України.

На зазначену ухвалу прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В апеляції, стосовно вказівки суду на суперечливу кваліфікацію дій обвинуваченого, прокурором зазначається, що у зв’язку з тим, що у диспозиції статті 125 КК України законодавець не передбачив та не вказав мотив як обов’язкову ознаку злочину, викладання такої факультативної ознаки як мотив в структурі суб’єктивної сторони відповідного злочину в обвинувальному акті не є обов’язковим.

Провадження № 11-кп/774/1892/16 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1

Категорія ч. 1 ст. 121 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_5

Як вбачається з ухвали, місцевий суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 125 КК України є суперечливою, та потребує приведенню до відповідності вимогам кримінального законодавства, і не може бути усунута під час судового розгляду у порядку визначеному ст. 337 КПК України, оскільки погіршить становище обвинуваченого, а тому повернув обвинувальний акт прокурору.

Вислухавши прокурора, який підтримав подану апеляцію та думки інших учасників апеляційного провадження, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляції і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що принесена апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 свідчать про те, що по цьому провадженню були постановлені судові рішення судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року вирок щодо ОСОБА_3, ухвалений 14 березня 2016 року, був скасований та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Призначивши підготовче судове засідання та ухваливши на ньому рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд, як на невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, послався на те, що в цьому процесуальному документі кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 125 КК України є суперечливою, оскільки мотив дій обвинуваченого, на думку суду, був хуліганський.

Однак, дослідження матеріалів кримінального провадження свідчить про безпідставність ухваленого рішення, оскільки в обвинувальному акті вказана як правова кваліфікація кримінального правопорушення, так і інші необхідні відомості, визначені законом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи попереднє рішення по цьому кримінальному провадженні, не вказав в своїй ухвалі на будь-які недоліки обвинувального акту.

Висновок суду про хуліганський мотив в діях обвинуваченого ОСОБА_3 є передчасним, свідчить про обвинувальний ухил судового рішення та суперечить такій засаді кримінального провадження як диспозитивність.

Крім того, суд не взяв до уваги норму кримінального процесуального закону, яка наділяє прокурора правом змінювати обвинувачення під час судового розгляду, в тому числі і на більш тяжке.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали суду, якою було повернуто обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 прокурору, а відтак ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 291, 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 121 КК України щодо ОСОБА_3 був повернутий прокурору, як такий, що не відповідає вимогам статті 291 КПК України, скасувати.

Призначити по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_3 новий розгляд в суді першої інстанції.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області