АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/853/15-к Номер провадження 11-кп/786/658/16Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого – судді Корсун О.М.

суддів: Маліченка В.В., Томилка В.П.

з участю секретаря Бондар М.О.

прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 червня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою клопотання ОСОБА_3 про стягнення процесуальних витрат - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1887 грн. процесуальних витрат.

Таке рішення суд мотивував тим, що при ухваленні вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.02.2016 щодо ОСОБА_2, який набрав законної сили, питання про процесуальні витрати потерпілого судом не було вирішено. У зв’язку з цим та з урахуванням доказів наданих потерпілим щодо його витрат пов’язаних із прибуттям до місця судового провадження та залучення як потерпілого суд стягнув із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1887 грн. процесуальних витрат.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати. Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що судом при ухваленні оскаржуваного ним судового рішення не взято до уваги: відстань, яку потерпілий долав до суду, яка становить 32 км., а не 40 км, а тому витрати на пальне не відповідають дійсності; потерпілий є пенсіонером та не мав втрати заробітку; він – засуджений не працює, не перебуває на обліку у Центрі зайнятості, тобто не має доходу, тому вважає процесуальні витрати потерпілому необхідно компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України, як передбачено ст. 124 КПК України.

На апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 подав заперечення, у яких зазначає, що: відповідно до загальноприйнятої маршрутної схеми автоперевезення відстань від смт. Нові Санжари до м. Кобеляки становить близько 38-40 км в одному напрямку. Відстань між місцем його проживання до місця проведення судових засідань складає 40 км.; витрати палива залежать не тільки від відстані, а і від швидкості руху автомобіля, на які впливають і погодні умови, якість доріг, та інше, проте ним була розрахована мінімальна витрата палива відповідно до відстані та нормативних витрат; час, витрачений ним на подолання відстані складав 45 хвилин в одному напрямку; потерпілому оплачується компенсація за відрив від звичайних занять незалежно від їх соціального статусу – пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Вважає, що втрачені збитки необхідно вираховувати на момент розгляду справи в суді, тобто на червень 2016 року, на відміну від цього він здійснив розрахунки станом на 1 травня 2016 року, а тому витрати є заниженими; вказує, що злочин вчинив ОСОБА_2, а тому процесуальні витрати потерпілому повинен сплатити саме засуджений, а не держава.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просить апеляційну скаргу задовольнити з підстав у ній наведених, думку прокурора про законність оскаржуваного судового рішення та безпідставність доводів апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Частиною 3 статті 122 КПК України передбачено, що потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір процесуальних витрат є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, причому обов’язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат закон покладає на сторону, що їх надає.

За приписами статті 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат вирішує суд у рішенні, що є кінцевим у кримінальному провадженні (вирок, ухвала про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову).

Рішення щодо процесуальних витрат відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КК України викладається у резолютивній частині вироку суду першої інстанції.

Як вбачається з вироку Новосанжанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2 питання щодо процесуальних витрат не вирішувалося. Розмір процесуальних витрат не був предметом доказування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2. Потерпілий не надавав суду доказів про здійснені ним витрати у зв’язку із кримінальним провадженням. (т.3 а.п. 158-165).

Не ставилося це питання на вирішення і при апеляційному перегляді вироку Новосанжанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2 (т.3 а.п. 205-209).

12.05.2016 ОСОБА_3, посилаючись на п. 14 ст.537 КПК України звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 на його користь процесуальних витрат (т.3 а.п. 215-217).

Приймаючи рішення про стягнення із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 процесуальних витрат, суд першої інстанції послався на ст. 537 КПК України, що передбачає порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку.

Жодне з питань, яке суд має право вирішити під час виконання вироку суду, передбачених ст. 537 КПК України, не вирішує питання про стягнення процесуальних витрат.

Вирішення питання про стягнення процесуальних витрат не відноситься і до питань про всякого роду сумнівів і протиріч, які вирішуються судом під час виконання вироків, відповідно до п.14 ст.537 КПК України.

Таким чином ухвала Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 червня 2016 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_3 про стягнення процесуальних витрат підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову потерпілому ОСОБА_3 у заявленому клопотанні про стягнення процесуальних витрат в порядку ст. 537 КПК України.

З огляду на викладене вище колегія суддів доводи засудженого ОСОБА_2 щодо неправильності підрахування суми процесуальних витрат та його майнового стану не аналізує.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 червня 2016 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_3 про стягнення процесуальних витрат - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити потерпілому ОСОБА_3 у заявленому клопотанні про стягнення процесуальних витрат в порядку ст. 537 КПК України.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1