Справа № 362/4999/14-к
Провадження № 1-кп/362/318/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.10.2014 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді – А. А. Бабіша,
при секретарі – Т.М.Кострубіцькій,
за участі прокурора – Є.В.Руденка,
обвинуваченого – ОСОБА_1,
захисника обвинуваченого – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013100140000957 від 15.04.2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має повну середню освіту, не працюючому, не одруженому, раніше судимому: 05.08.1982 року Макарівським районним судом Київської області, за ст. 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна; 05.01.1984 року Васильківським районним судом Київської області, за ст. ст. 142 ч.3, 140 ч.2, 140 ч.3, 206 ч.2, 206 ч.3, 123 ч.1, 191, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 25.08.1985 року Фастівським районним судом київської області за ст. 215 3-1 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі, в силу ст. 42 КК України даний вирок поглинений вироком Васильківського районного суду Київської області від 05.01.1984 року і рахувати відбування покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 11.09.1991 року Васильківським міським судом, Київської області, за ст. 105, 14 КК України, виправні роботи строком на один рік; 23.11.1992 року Бородянським районним судом, Київської області, за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч.2, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року), до 3 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.12.1999 року Васильківським районним судом Київської області, за ст.ст. 94,26 КК України, до 9 років позбавлення волі, -
30.08.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
14.04.2013 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_3, знаходячись разом на подвір"ї будинку № 30 по вул. Комінтерна, с. Плесецьке, Васильківського району Київської області, де вживали спиртні напої. В ході розмови між ними виникла сварка, яка раптово переросла в бійку, під час якої ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, схопив зі столу кухонний ніж та, маючи намір на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ним один удар в черевну порожнину ОСОБА_3
В результаті цих дій ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 199 від 24.05.13 спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_3 у вигляді: проникаючого поранення передньої черевної стінки, з ушкодженням діафрагми, проникаючи у праву плевральну порожнину, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.
Головуючим у кримінальному провадженні з’ясована думка учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та про порядок їх дослідження.
Прокурор не заперечував проти подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки останній свою вину у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, а потерпілий ОСОБА_3 претензій до нього не має.
Судом з’ясована думка всіх учасників судового провадження стосовно подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з’ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю та показав суду, що 14.04.2013 року йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив його щоб він прийшов до нього в гості. По дорозі до нього він, ОСОБА_1, взяв з собою дві пляшки горілки та пиво. З початку він розпивав спиртні напої з потерпілим ОСОБА_3 та іншими особами на вулиці, а коли почало сутеніти та холоднішати, він, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та іншими, хто приймав участь в розпиванні спиртних напоїв, перейшли продовжувати розпивати спиртні напої в будинок ОСОБА_3. Під час розпивання спиртних напоїв в будинку останнього, він, ОСОБА_1 виходив з ОСОБА_3 на перекури. На одному з них, ОСОБА_3 безпідставно почав ображати його та наніс один удар кулаком в область ока. Після чого ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, щоб він йшов відпочивати, але він, ОСОБА_3, у відповідь на це знову наніс йому, ОСОБА_4, удар кулаком в область рота. Від удару він упав на столик, який стояв поруч, де лежав кухонний ніж, якого він схопив рукою і намагався налякати ОСОБА_3, але так сталося, що він, ОСОБА_1 наніс йому один удар ножем в область живота. Після цього він зразу витягнув ніж з рани у ОСОБА_3 і побачив, що пішла кров. На цьому ж столі лежав чийсь мобільний телефон, він ОСОБА_1 схопив його і зателефонував на швидку допомогу та міліцію. Приїхала швидка допомога, яка забрала ОСОБА_3, а він залишився чекати працівників міліції. Коли вони приїхали, він ОСОБА_1 віддав працівникам міліції ножа, яким наніс удар ОСОБА_3 та сказав, що це він зробив. В цей вечір він випив чотири чарки горілки. Потерпілого ОСОБА_3 він знає на протязі приблизно двох з половиною років, з ним підтримував дружні стосунки. У вчиненому розкаявся і просив не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_3 суду подав до суду письмову заяву в якій просив суд розглядати дане кримінальне провадження без його участі, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 він не має.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливості обмежитись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12013100140000957 від 15.04.2013 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що були надані прокурором в судовому засіданні.
Прокурором в судовому засіданні надані наступні письмові докази, які він просив долучити до матеріалів справи, а саме:
- фотокопію паспорта на ОСОБА_1;
- вимогу про судимість на ОСОБА_1;
- довідку про звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1;
- вирок Васильківського районного суду Київської області від 09.12.1999 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за ст.ст. 94, 26 КК України до 9 (дев’яти) років позбавлення волі;
- довідки лікарів психіатра та нарколога, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває;
- характеристику з місця проживання на ОСОБА_1, з якої вбачається, що він характеризується посередньо;
- довідку про витрати за проведення експертизи №210 від 19.10.2014 року в сумі 393 грн. 12 коп.;
- листом Васильківського МВ ГУ МВС України Київської області від 20.10.2014 року про те, що речовий доказ у даному кримінальному провадженні, а саме: кухонний ніж, знаходиться в камері схову Васильківського МВ ГУ МВС України Київської області.
Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.
Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_1 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_1 є раніше судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.
Прокурором в судовому засіданні не надано письмових доказів про те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення кримінального правопорушення перебував в стані алкогольного сп’яніння, але разом з тим, під час допиту обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні, останній визнав, що він розпивав спиртні напої з потерпілим ОСОБА_3 та іншими особами, а тому суд вважає за необхідне визнати це як обставиною, що обтяжує покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Суд враховує посередню характеристику на ОСОБА_1 за місцем його проживання, те, що він раніше судимий і вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи, оскільки його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_1 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
Судові витрати за проведення в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 393,12 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу його затримання, а саме: з 29 серпня 2014 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення в НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 393,12 грн.(триста дев’яносто три гривні 12 копійок) на користь держави.
Речові докази у справі, а саме: кухонний ніж, який знаходиться в камері схову Васильківського МВ ГУ МВС України Київської області – знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя А.А. Бабіш