Ухвала

іменем україни

12 вересня 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КузнєцовВ.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 17 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та додаткової угоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», мотивуючи свої вимоги тим, що умови укладеного 12 лютого 2007 року між ним та банком кредитного договору № ROVWGK00001836, є несправедливими в частині надання кредиту в доларах США та покладання на споживача всіх ризиків знецінення національної валюти. На момент укладення кредитного договору банк не мав індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу, а зобов'язання не могло бути виражене в іноземній валюті. Договір не містить жодних умов, які б регулювали відповідальність з боку банку за невиконання або неналежне виконання умов договору. Додаткова угода № 3 від 22 липня 2013 року укладена з порушенням ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка забороняє надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати недійсним з моменту його вчинення кредитний договір № ROVWGK00001836 від 12 лютого 2007 року, укладений між ним та відповідачем, визнати недійсною додаткову угоду до кредитного договору № 3 від 22 липня 2013 року та стягнути судові витрати у справі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного судуРівненської області від 17 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 203, 215, 626-628, 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», вірно виходив із того, що позичальник перед укладенням спірного кредитного договору був обізнаний про умови кредитування, підписуючи кредитний договір, підтвердив свій намір на отримання банківського кредиту, що свідчить про вільне волевиявлення. Із заявами до відповідача про надання додаткової інформації або роз'яснення положень договору позивач не звертався. Доказів того, що кредитний договір було укладено під впливом обману позивачем також не надано.

Суди дійшли вірного висновку про те, що здійснення відповідачем кредитних операцій у іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України, а видача ОСОБА_2 кредиту в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії є правомірною. Кредитний договір укладено в 2007 році, тобто до внесення змін в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору та додаткової угоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних В.О.Кузнєцов і кримінальних справ