Справа № 22 Ц-1204/2008 p.            Суддя 1-й інстанції: Баранкевич В.О.

Категорія - 37                                     Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня   2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:      Галущенка О.І.

суддів:                                Шолох З.Л., Колосовського С.Ю.

при секретарі:   Фірсовій Т.В.

за участі:

позивачки -                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 31.01. 2008 р. у справі за

позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про стягнення вартості спадкового майна,

встановила:

22.02.2006р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2. про стягнення вартості спадкового майна.

Позивач зазначала, що вона є спадкоємцем за заповітом майна, яке нажито її померлою донькою - ОСОБА_3. у шлюбі з відповідачем.

Крім того, ОСОБА_3. була власницею майна, яке придбала до шлюбу з відповідачем на суму 5500 грн.

Зазначене майно після смерті доньки відповідач вивіз з належної їй квартири і місце знаходження його невідоме.

Посилаючись на ці обставини позивачка просила про відшкодування його вартості у розмірі 19375 грн.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 31.01. 2008 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог.

Зокрема, суд передав у власність ОСОБА_1 меблі та інші речі домашньої обстановки на 8200 грн., а ОСОБА_2. передав автомобіль, автопричеп загальною вартістю 15208 грн. 30 коп. та стягнув з нього на користь позивачки грошову компенсацію у розмірі 3504 грн.

Цим же рішенням суд розподілив судові витрати.

В  апеляційній  скарзі  позивачка ставить  питання про  скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі, ,    посилаючись на невідповідність висновків суду  дійсним обставинам справи та вимогам процесуального і матеріального закону.

Відповідач також, не погоджуючись з рішенням, ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про вирішення спору відповідно до норм спадкового та сімейного законодавства.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2. підлягає задоволенню частково, виходячи    з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що ним правильно з'ясовано перелік та види майна, яке є особистою власністю спадкодавця та яке має бути віднесене до спільної сумісної власністю подружжя і стосовно якого відкривається спадщина за заповітом.

Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони суперечать наявним доказам та вимогам закону.

Захист цивільних прав здійснюється способами, визначеними ч.2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до змісту норм спадкового законодавства і зокрема, ст. 1218 ЦК України, захист права спадкоємця відбувається шляхом визнання його права на спадкове майно та його передачу в натурі.

Лише в тому разі коли, після відкриття спадщини майно втрачене чи його передача в натурі неможлива і в цьому відсутня вина спадкоємця, останній має право на відшкодування його вартості за рахунок винної особи.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач вимагає відшкодування вартості спадкового майна, посилаючись на неможливість його передачі в натурі.

Матеріалами справи ці доводи позивачки не підтверджуються.

Зокрема, відповідач визнав, що певна частина майна знаходиться у нього, а тому заперечував проти стягнення з нього грошової компенсації за спадкове майно.

Встановивши ці обставини, суд прийняв обгрунтоване рішення про вирішення спору шляхом передачі спадкового майна позивачці в натурі.

В той же час, визначаючи частку спадкоємиці у спільному сумісному майні, суд не звернув належної уваги на докази, якими підтверджується час придбання майна та обставини, якими за законом визначається правовий статус спільного майна подружжя.

Так, з наданого суду гарантійного талону ( а.с. 51) вбачається, що м'який куточок «Карл» придбано у 2003 p., тобто, після укладення шлюбу відповідача з померлою ОСОБА_3.

Відповідно до положень ст. 22 КпШС України, яка має застосовуватись до визначення статусу цього майна, воно є спільною сумісною власністю подружжя і в разі смерті одного з подружжя на нього відкривається спадщина за заповітом.

Доказів того, що зазначена річ подарована спадкодавиці чи є її дошлюбним майном, в матеріалах справи не має.

Таким чином, м'який куточок має бути віднесено до спільного майна, яке підлягає спадкуванню.

Такий же статус має і пилосос, який згідно з описом ( а.с 20) включено самою ж позивачкою до спільного майна подружжя.

Оскільки суд цих обставин не врахував, то рішення в цій частині підлягає зміні.

А саме, із складу особистого майна слід виключити м'який куточок «Карл», пилосос та віднести їх до переліку майна, яке підлягає передачі позивачці, як частка майна померлої у спільній сумісній власності подружжя.

З врахуванням цих обставин вартість спільно нажитого майна складає 25908 грн. 30 коп., а частка одного з подружжя 12954 грн. 15 коп.

В іншій частині рішення місцевого суду зміні чи скасуванню не підлягає, оскільки висновки суду в решті питань, що підлягають з'ясуванню при вирішенні спору, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Доводи позивачки щодо вирішення спору виключно шляхом сплати грошової компенсації за все спадкове майно, не можуть бути враховані, як такі, що суперечать вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Також безпідставними є і доводи відповідача щодо порушення норм матеріального права при поділі майна, оскільки вони не підтверджуються доказами, які надані сторонами при розгляді справи.

Керуючись ст. 303, 307. 309, 316 ЦПК України,   судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новоодеського районного суду   Миколаївської області від 31.01.2008 р.-змінити.

Передати в порядку спадкування у власність ОСОБА_1 із майна, що належало на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2 - відеопрогравач вартістю 500 грн.,обігрівач, вартістю-200 грн.„ кольоровий телевізор з підставкою вартістю- 2000 грн;, комп'ютер. Вартістю - 4000 грн;, музичний центр, вартістю-1500 грн;, м'який куточок «Карл»- 1500 грн; пилосос, вартістю- 1000 грн., а всього на суму 10 700 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 2254 грн 15 коп.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.