Справа № l-S6/2007p.
Вирок
Іменем України
02 лютого 2007 року Новобузький районний суд. Миколаївської області
в складі: головуючого судді Бібік М.В.
секретаря Слюсаренко А.І.
з участю: прокурора Герасимчук А.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, не працюючої, проживаючої по вул.АДРЕСА_1, не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
Встановив:
24 листопада 2006 року близько 11 год., ОСОБА_2 маючи попередню домовленість з іншою жінкою, особу якої досудовим слідством не встановлено, знаходячись у помешканні громадянина ОСОБА_1, розташованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, відрекомендувавшись працівником Пенсійного фонду з м. Новий Буг запропонувала ОСОБА_1 з посиланням на майбутні прогнози щодо інфляції здійснити обмін належних йому грошових коштів на нові купюри. Введений в оману неправдивими відомостями, потерпілий ОСОБА_1 добровільно передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 грн. з якими остання залишила помешкання ОСОБА_1, розпорядившись ними на власний розсуд.
Потерпілому ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду в розмірі 2000 грн., яку не відшкодовано.
Викладене підтверджується такими доказами: показаннями підсудної ОСОБА_2., яка не визнала себе винною у пред'явленому обвинуваченні з яких вбачається, що 24.11.2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 не приїздила, до помешкання потерпілого ОСОБА_1 не заходила, грошових коштів від нього не отримувала, наявність істотних суперечностей між своїми показаннями в судовому засіданні і під час досудового слідства пояснити не змогла;
показаннями ОСОБА_2 на досудовому слідстві в якості підозрюваної та обвинуваченої, що були досліджені в судовому засіданні (а.с.16-18, 82-83); показаннями потерпілого ОСОБА_1;
показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7.;
протоколом пред'явлення для впізнання (а.с.20). Сукупність досліджених доказів вказує на те, що підсудна ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілого ОСОБА_1 отримала від нього належні йому грошові кошти, розпорядившись ними на власний розсуд, чим вчинила злочинні дії, які суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
2
Доводи підсудної ОСОБА_2 щодо її непричетності до протиправного заволодіння грошових коштів у потерпілого ОСОБА_1 24.11.2006 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
В своїх показаннях на досудовому слідстві як в якості підозрюваної так і в якості обвинуваченої (а.с.16-18, 82-83), ОСОБА_2показала, що 24.11.2006 року близько 11 год. разом з жінкою на прізвище "ІНФОРМАЦІЯ_4" на автомобілі марки "Жигулі" приїхали в ІНФОРМАЦІЯ_3 де знаходячись в одному з помешкань і спілкуючись з сім'єю пенсіонерів жінкою та чоловіком відрекомендувавшись працівником Пенсійного фонду з м. Новий Буг, запропонувала чоловіку передати їй для обміну на нові купюри грошові кошти в сумі 2000 грн., отримані гроші витратила на власні потреби.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що належні йому грошові кошти в сумі 2000 грн. передав ОСОБА_2'. під час її знаходження в його помешканні 24.11.2006 року, саме ця особа, посилаючись на відомості щодо майбутньої інфляції грошових коштів, запропонувала йому здійснити обмін його коштів на нові купюри позачергово, обіцяли привезти отримані гроші через три дні.
Перебування підсудної ОСОБА_2 разом з іншою жінкою в її помешканні 24.11.2006 року підтвердила свідок ОСОБА_3., дружина потерпілого, саме вона відвела ОСОБА_2 до кімнати де спочивав її чоловік ОСОБА_1 і спостерігала як остання рахувала грошові кошти, які дістав чоловік з шухляди.
Про знаходження підсудної ОСОБА_2 24.11.2006 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 вказує свідок ОСОБА_4, яка бачила останню в автомобілі, а коли автомобіль поїхав з села вона зустріла свого батька ОСОБА_1, який запитавши її про невідомих жінок повідомив, що був введений в оману в передав одній з них свої грошові кошти в сумі 2000 грн. для обміну, а коли прийшов до тями став наздоганяти ту жінку, помилитися в особі жінки вона не могла, так як знає цю жінку, яка раніше проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2.
При проведенні впізнання особи, що видно з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.12.2006 року (а.с.20), свідок ОСОБА_4 вказала на ОСОБА_2 як на ту жінку, яку бачила в автомобілі 24.11.2006 року в ІНФОРМАЦІЯ_3.
На підсудну ОСОБА_2., як на жінку, яка заходила у його помешкання та запитувала про пенсіонерів проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_3, вказав і свідок ОСОБА_7., саме цю жінку він проводжав за межі території свого домоволодіння, а за ворітьми її чекала ще одна жінка.
Спостерігали підсудну ОСОБА_2 з іншою жінкою в ІНФОРМАЦІЯ_3 24.11.2006 року біля домоволодіння ОСОБА_7. і інші жителі цього села, а саме свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_8.
Таким чином, показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві щодо обставин заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 шляхом обману, що мало місце 24.11,2006 року у його помешканні, розташованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, об'єктивно знайшли своє підтвердження як показаннями потерпілого ОСОБА_1 так і показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні, тому в основу вироку суд кладе показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві.
Посилання підсудної ОСОБА_2 на те, що свої показання на досудовому слідстві в яких вона визнавала свою причетність до заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 давались нею під час перебування у „шоковому стані" суд вважає надуманими.
В матеріалах кримінальної справи не виявлено будь-яких заяв чи клопотань обвинуваченої ОСОБА_2., які б вказували на її хворобливий чи інший стан під час якого провадився допит останньої на досудовому слідстві.
3
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу ОСОБА_2., яка не вперше притягається до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, суд визначає підсудній покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд приходе висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства і згідно до положень ст.75 КК України приймає рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї певних обов'язків, передбачених п.3 і п.4 ч.1 ст.76 КК України.
Злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду на суму 2000 грн., яку не відшкодовано. Згідно до вимог ст.1166 ЦК України заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, тому цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в сумі 2000 грн. підлягає задоволенню.
Внаслідок втрати грошових коштів потерпілий-пенсіонер ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, переніс значні душевні страждання, тому згідно до ст.ст.23, 1168 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи глибину душевних страждань, яких зазнав потерпілий від злочину, з врахуванням розумності та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
Засудив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до положень ст.75 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.3 і п.4 ч.1 ст.76 КК України, що на неї покладаються, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід стосовно засудженої ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тим же, - підписку про невиїзд з місця проживання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з засудженої ОСОБА_2на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 2000 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 2000 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.