донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2016           справа №905/3470/15

                                         Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від третіх осіб: від держвиконавця:ОСОБА_5 – довір. ОСОБА_6 – довір. не прибув не прибув

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області

на ухвалу господарського суду Донецької області

від03 серпня 2016 р.

у справі№905/3470/15(головуючий суддя Сажнева М.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гірничі машини”, м. Донецьк

до відповідача: треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про за скаргою на дії Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області 1) Головне управління Державної казначейської служби України Донецької області 2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ стягнення заборгованості Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.08.2016р. по справі №905/3470/15:

- частково задоволено скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів від 25.05.2016 ЗВП№51233374;

- визнано дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 25.05.2016 ЗВП№51233374 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016 у справі №905/3470/15 в частині накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті в АТ “Державний ощадний банк України”, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства;

- визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” від 25.05.2016 ЗВП№51233374 в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016 у справі №905/3470/15 в частині накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті у АТ “Державний ощадний банк України”;

- в іншій частині скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” відхилено.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 03.08.2016р. по справі №905/3470/15 та прийняти постанову про визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ЗВП№51233374 від 25.05.2016р. незаконними та скасувати зазначену постанову.

Скаржник вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що прийнята із порушенням норм діючого законодавства, враховуючи те, що рахунок №26003011382402, відкритий у ПАТ «Альфа-Банк» використовується відповідачем виключно для виплати заробітної плати, про що свідчить додаткова угода від 26.07.2016р. до договору банківського рахунку №124118 від 31.08.2010р. та відповідні банківські виписки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Агапов О.Л., судді Дучал Н.М., Малашкевич С.А.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді М’ясищев А.М., Геза Т.Д.

Позивач у судовому засіданні 26.09.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач у судовому засіданні 26.09.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Треті особи у судове засідання 26.09.2016р. причини неявки не повідомили.

Державний виконавець у судове засідання 26.09.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.2016р. у справі №905/3470/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гірничі машини” задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гірничі машини” основний борг у розмірі 20769275,26 грн., 3% річних у розмірі 308978,53 грн. та судовий збір у розмірі 182681,73 грн., про що 15.04.2016р. видано відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гірничі машини” звернулось із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016р. №905/3470/15 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.05.2016 відкрито виконавче провадження ВП№51043643 з виконання наказу №905/3470/15 від 15.04.2016р.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.05.2016р. приєднано виконавче провадження №51043643 з примусового виконання наказу №905/3470/15 від 15.04.2016р. до зведеного виконавчого провадження №51233374.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.05.2016р. в межах зведеного виконавчого провадження №51233374 на загальну суму 19 385 388,00 грн., до якого входить наказ господарського суду Донецької області №905/3470/15 від 15.04.2016р. про стягнення з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Гірничі машини” основного боргу у розмірі 20769275,26грн., 3% річних у розмірі 308978,53грн та судового збору у розмірі 182681,73грн.

Не погодившись із винесенням державним виконавцем вищевказаної постанови про арешт коштів від 25.05.2016р., Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 25.05.2016 ЗВП №51233374 незаконними та скасувати вказану постанову.

При розгляді вищевказаних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначено в п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” №9 від 17.10.2012 якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду.

За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі: Закону) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 57 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети

В силу приписів ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів від 25.05.2016р., якою було накладено арешт на рахунки Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, зокрема на рахунки №260413021335, №260423011335, №26003011382402.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки вих. №1803 від 06.06.2016р. АТ “Державний ощадний банк України” підтверджує цільове призначення наступних рахунків Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”:

- п/р №260413021335 (для виплати допомоги від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності),

          - п/р №260423011335 (для виплати допомоги від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві).

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

          Згідно ст. 72 Закону України “Про виконавче провадження” на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Таким чином, вищенаведеними нормами діючого законодавства встановлено заборону стягнення страхових коштів, зарахованих на відповідний окремий рахунок банківської установи відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За таких обставин, накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання №260413021335, №260423011335, що відкриті в АТ “Державний ощадний банк України”, які використаються для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та для виплати допомоги від нещасних випадків на виробництві за рахунок коштів відповідного Фонду, унеможливлюють виплату відповідачем вказаних коштів, тим самим порушуючи конституційні права громадян, що працюють на підприємстві відповідача, на соціальний захист.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про арешт коштів боржника від 25.05.2016р. ЗВП №51233374 стосовно накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті в АТ “Державний ощадний банк України”, винесена з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає визнанню недійсною в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016р. у справі №905/3470/15 в частині накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті у АТ “Державний ощадний банк України”.

Що стосується правомірності накладення арешту на поточний рахунок №26003011382402, який відкритий в Публічному акціонерному товаристві “Альфа-Банк”, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю (стаття 43); право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).

Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці", кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом. Отримання заробітної плати працівниками гарантовано Основним законом держави - Конституцією України.

Згідно ч. 3 статті 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно ч.6 ст.24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами відповідача стосовно пріоритетності виплати працівникам підприємства заробітної плати перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства, в той же час доводи скаржника про те, що арешт накладений на рахунок №26003011382402, який відкрито і використовується виключно для виплати заробітної плати є недоведеними виходячи з наступного.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” від 13.06.2016р. кошти, які надходять на поточний рахунок №26003011382402, відкритий ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” протягом 2015-2016 років використовуються для виплати заробітної плати працівникам, обов’язкових платежів до бюджету, утримань із заробітної плати згідно діючого законодавства.

Також, з вказаного рахунку протягом 2015-2016 років були виплати на інший рахунок підприємства з призначенням платежу “грошові кошти для поповнення рахунку”.

Крім того, відповідно до вищевказаної довідки від 13.06.2016р. відповідачем було здійснено наступні платежі з рахунку №26003011382402:

- 18.06.2015р. на користь ТДУГППС «Укрпошта» №10 в сумі 12 грн., призначення платежу: «денежные переводы по списку поч. сбор 12,00 за 2015г. согласно колективного договора»;

- 17.03.2016р. на користь ФОП ОСОБА_7 в сумі 1000 грн., призначення платежу: «оплата за бланки согласно договору №18 от 20.05.2014р. и сч. №114 от 16.03.2016 без ПДВ;

- 08.04.2016р. на користь Марінська МРВД ДОВ ФСС з ТВП в сумі 10575,06 грн., призначення платежу: «НВПЗ Фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів згідно рішення №22 від 25.03.2016р. без ПДВ.

Про факт використання рахунку №26003011382402 не лише для виплати заробітної плати, також, свідчать відповідні банківські виписки, наявні в матеріалах справи (т.2. а.с.20-26).

Посилання скаржника на те що рахунок №26003011382402, відкритий у ПАТ «Альфа-Банк», використовується відповідачем виключно для виплати заробітної плати, про що свідчить додаткова угода від 26.07.2016р. до договору банківського рахунку №124118 від 31.08.2010р. є безпідставними, оскільки вказана додаткова угода свідчить лише про намір такого використання.

Таким чином, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що цільове призначення рахунку №26003011382402, який відкритий боржником в ПАТ “Альфа-Банк”, є виключно для виплати заробітної плати працівникам боржника, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

До того ж, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в Законі України «Про виконавче провадження» не міститься заборон щодо звернення стягнення на грошові кошти, які знаходиться на рахунках призначених для виплати заробітної плати.

Із аналізу діючого законодавства вбачається, що у господарського суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” №01-08/369 від 29.06.2010р. вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Враховуючи вищевикладене, дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2016р. №905/3470/15 щодо накладення арешту на рахунки №260413021335, №260423011335, які відкриті в АТ “Державний ощадний банк України”, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а вказана постанова про арешт коштів від 15.04.2016р. №905/340/15 у зазначеній частині підлягає визнанню недійсною.

Що стосується незаконності накладення арешту на рахунок №26003011382402, який відкритий боржником в ПАТ “Альфа-Банк” то вказані обставини не знайшли свого підтвердження, у зв’язку із чим місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні скарги в зазначеній частині.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 03.08.2016р. по справі №905/3470/15 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м. Вугледар Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.08.2016р. по справі №905/3470/15 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 03.08.2016р. по справі №905/3470/15 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:           Е.В. Сгара

Судді:                    А.М. М'ясищев

                                                                                                    ОСОБА_3