В И P OK

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                                                     Томашпільський районний суд

в складі головуючого           Пилипчука О.В.

при секретарі                        Миколишеній А.А.

з участю прокурора              Зубара В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Томашпіль кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1 Крижопільського району Вінницької області, українця громадянина України, не одруженого, непрацюючого, освіта середня, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. З, 304 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В середині квітня 2006 року біля 11-ї год. гр. ОСОБА_1. разом ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 Томашпільського району Вінницької області, шляхом проникнення ОСОБА_2. через вікно в середину складу, який орендує ОСОБА_3 і через отвір в дверях разом з ОСОБА_1. таємно викрали зі складу 4-ри поршня Д-240 вартістю одного 44 грн. на суму 176 грн., 4-ри шатуни Д-240 вартістю за один 200 грн. на суму 800 грн., стартер МТЗ вартістю 700 грн., дві стяжки навіски МТЗ вартістю за одну 48 грн. на суму 96 грн., кардан переднього моста МТЗ-82 вартістю 170 грн., насос НШ-32У вартістю 176 грн., дві головки блока ВАЗ вартістю за одну 200 грн. на суму 400 грн, які ОСОБА_1. складав в мішки, після чого з місця пригоди зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_3. матеріальної шкоди на загальну суму 2518 грн..

Крім того, ОСОБА_1., достовірно знаючи що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження є неповнолітнім, умисно з метою втягнення його в злочинну діяльність, запропонував вчинити крадіжку металобрухту з складу, розташованому в АДРЕСА_2 Томашпільського району, який орендує ОСОБА_3.

В судовому засіданні ОСОБА_1. вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудного, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлено.

По суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1. показав, що в середині квітня 2006 року він прийшов до свого брата ОСОБА_4. ОСОБА_4 вдома не було, а був його син ОСОБА_2, 1995 року народження, якому виповнилось 10 років. В розмові з ним підсудний запропонував піти до свинарника і подивитись чи немає там заліза, щоб здати його на металобрухт, на що ОСОБА_2 погодився. З собою ніяких речей не брали, щоб нести металобрухт. Прийшовши до свинарника вони обійшли його і не знайшовши металобрухту зібралися іти додому. В цей час підсудний пішов в кущі, які знаходились біля складського приміщення, щоб справити свої потреби. Через кілька хвилин ОСОБА_2 покликав його. Підійшовши туди, звідки кричав ОСОБА_2, ОСОБА_1. побачив, що той знаходиться в складському приміщенні і запитав, що він там бачить. Від ОСОБА_2 почув, що там є багато металевих виробів та виробів з алюмінію. Спочатку підсудний сказав ОСОБА_2 вилізти звідти, так як міг прийти власник складу чи сторож, але потім вирішив, що дані вироби можна здати на металобрухт і сказав, щоб ОСОБА_2 подавав їх. Спочатку ОСОБА_2 через отвір в дверях подав декілька мішків та сумку, після чого подав три гайкових люлькових ключа, чотири поршня з шатунами, декілька головок від легкового автомобіля, стартер від трактора, насос, дві стяжки від трактора, та кардан переднього моста від трактора. Дані речі підсудний складав в мішки. Коли мішки були повними сказав ОСОБА_2 вилазити, так як важко буде це все нести. Після чого ОСОБА_2 виліз

1

через вікно, а підсудний почав носити по одному мішку в кущі, які були неподалік від складу. Так він заніс два мішка з поршнями та шатунами, а також сумку в якій були ключі та стартер. Коли вийшов з кущів за другими мішками то побачив, що до складу ішов сторож ОСОБА_5. Підійшовши до них сторож запитав, що вони тут роблять, на що ОСОБА_1. відповів, що знайшли металобрухт. ОСОБА_5 замітив, що з мішка було видно головки від автомобіля і сказав ці речі повернути, так як вони були викрадені з складу, який він охороняє. Забравши мішок він, пройшовши по прилеглій території знайшов ще сумку з ключами та стартером і забрав їх також. Два мішка, які були заховані в кущах ОСОБА_5 не знайшов. Після чого підсудний з ОСОБА_2 пішли від складу, взявши з кущів два мішки з викраденим, які ОСОБА_1. забрав з собою. Через декілька днів ОСОБА_1. поїхав в АДРЕСА_3, щоб здати викрадене на металобрухт, але його не прийняли, так як в приймальників не було грошей. Тоді підсудний, по дорозі в АДРЕСА_1, де він проживає, заїхав в смт. Крижопіль і здав поршні з шатунами на пункт прийому металобрухту, який розташований біля крупзаводу. За металобрухт отримав 30 грн, які потратив на продукти харчування.

Заслухавши пояснення підсудного, суд вважає, що його вина у скоєнні злочинів доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. З ст. 185 КК України та ст. 304 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням в сховище та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Призначаючи покарання підсудному, суд врахувує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, не має судимості, маючого на утриманні малолітню дитину, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

3 АСУ ДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України та ст. 304 КК України і призначити йому покарання за ст. 185 ч. З у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, за ст. 304 КК України один рік шість місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити підсудному покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2, 3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально- виконавчої служби та повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази по справі 2 головки блока від автомобіля ВАЗ, стартер від трактора МТЗ, дві стяжки навіски від трактора МТЗ, кардан переднього моста МТЗ-82 передати за належністю ОСОБА_3.

Запобіжний захід ОСОБА_1. до вступу вироку у законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.