В И P OK
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року Томашпільський районний суд
в складі головуючого Пилипчука О.В.
при секретарі Трибіді Т.В.
з участю прокурора Швець А.І.
та адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Томашпіль кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українеця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючиого ІНФОРМАЦІЯ_2 Томашпільського району, раніше не судимого, у вчиненні злочину , передбаченого ст. 121 ч.І КК України,-
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2006 року біля 21 -ї год., ОСОБА_2. перебуваючи в господарстві ОСОБА_3., розташованому по АДРЕСА_2 Томашпільського району, з метою нанесення тілесного ушкодження наніс ОСОБА_4 дерев'яною палицею, яку він знайшов в вищевказаному господарстві, удар в область голови, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння і основи черепа, забою головного мозку легкого ступеню, садна голови, які згідно акту судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які являли собою загрозу для життя потерпілого на час їх спричинення і в подальшому клінічному перебігу, після чого підсудний з місця пригоди зник.
В судовому засіданні ОСОБА_2. вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. 3"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудного, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов не заявлено.
По суті пред"явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_2. пояснив, що .31 жовтня 2006 року біля 21.00 години він йшов зі свого городу. Проходячи біля господарства ОСОБА_5, вирішив зайти до нього, щоб ОСОБА_5 пішов з ним і допоміг принести худобі їсти. Спочатку зайшов на подвір'я і зупинився під вікном будинка, щоб послухати хто знаходиться в середині. Він почув, що в будинку голосно розмовляли і вирішив подивитись хто там був , після чого виліз через отвір в сараї на горище. Знаходячись на горищі побачив, що в будинку знаходились ОСОБА_5, його баба ОСОБА_6, ОСОБА_4, які були п'яними, ОСОБА_7 та ще хтось, але не розгледів хто саме і вирішив з ними пошуткувати кинувши декілька качанів кукурудзи в кімнату. Далі знаходячись на горищі побачив там ОСОБА_8, однак де він взявся не знає. Через деякий час на горище почав вилазити ОСОБА_4, виражаючись нецензурними словами, погрожуючи при цьому, що він всіх поб'є . Тоді підсудний разом з ОСОБА_8 накинули на нього куртку, після чого вдвох скочили вниз в сарай і стали за дверима. Через деякий час на подвір'я вийшов ОСОБА_4. Підсудний побачив, що в нього в руках був ніж. ОСОБА_4 розмахував ножем, виражаючись нецензурними словами, погрожуючи, що всіх поріже. На думку підсудного, потерпілий не бачив хто саме був на горищі і накинув на нього куртку. Потім ОСОБА_4 подивився в сарай де вони заховалися, але їх не побачив. Після того, коли ОСОБА_4 обернувся і ішов назад до веранди, ОСОБА_8 вибіг з-за дверей і кудись побіг. ОСОБА_4 продовжував стояти з ножем задом до сараю . Злякавшись ОСОБА_4, так як в
1
руках в нього був ніж і він був п'яним, не знаючи його думки, підсудний знайшов в сараї на підлозі якусь дерев'яну палицю , щоб нею вибити ніж у потерпілого. Після чого, пробігаючи біля нього мав намір вдарити його палицею в область плечей, однак так як був наляканий, то не помітив куди саме його вдарив. Після удару не зупиняючись біля потерпілого, кинув палицю на землю, вибіг на вулицю і пішов додому. Про те, що він вдарив потерпілому по голові, а не в область плечей підсудний дізнався на слідуючий день.
Заслухавши пояснення підсудного, суд вважає, що його вина у скоєнні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну тритину.
Призначаючи покарання підсудному, враховавши характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції його від суспільства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. З 23-3 24 КПК України, суд-
3 АСУ ДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.І КК України і призначити йому покарання у виді п"ять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік і шість місяців та покласти на нього обов'язки, передбачені п.2, З ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально- виконавчої служби та повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі -дерев"яиу палицю (дишль), яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Томашпільського РВ УМВС знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя