АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1735/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2493/16Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Омельченко Л.М,, ОСОБА_2

при секретарі Колодюк О.П.

за участі адвоката ОСОБА_3 та представника позивача – ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто Просто" до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ТОВ «Авто Просто» звернулось до суду із позовом та просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на його користь заборгованість за угодою №321562 від 29 червня 2010 року у розмірі 24279,44 грн. та судові витрати, пов‘язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2016 року до справи в якості співвідповідачів залучено спадкоємців померлого ОСОБА_8 – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

11 липня 2016 року ТОВ «Авто Просто» уточнило позовні вимоги та просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 заборгованість за угодою №321562 від 29 червня 2010 року у розмірі 24279,44 грн. та судові витрати, пов‘язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 29.06.2010 року між ним та ОСОБА_8 була укладена угода №321562 та підписані додатки 1, 2 та 3, які є невід‘ємними частинами угоди, з метою отримання останнім автомобіля марки CHERY QQ базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобіля АвтоТак.

Вказувало, що ОСОБА_8 належним чином виконував умови угоди і 27.08.2010 року одержав право на отримання автомобіля марки CHERY QQ. 13.09.2010 року, реалізував своє право на вибір іншого автомобіля шляхом підписання акту вибору автомобіля, згідно якого було замінено автомобіль марки CHERY QQ на автомобіль марки CHERY Jaggi. Різниця у вартості автомобілів ОСОБА_8 була виплачено одразу.

У вересні 2010 року ОСОБА_8 отримав автомобіль марки CHERY Jaggi, 2008 року випуску, кузов №LVVDC12B58D075493.

На виконання умов угоди, ОСОБА_8 зобов‘язався шляхом внесення 120 платежів оплатити 100% вартість автомобіля. За період з липня 2010 року по січень 2015 року ОСОБА_8 сплатив лише 104 внески, а тому станом на день подання позову загальна заборгованість склала 24279 грн. 44 коп.

У зв‘язку зі смертю ОСОБА_8, позивача вважає, що вказана заборгованість має бути стягнута з його спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року позовні вимоги ТОВ «Авто Просто» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Авто Просто» заборгованість за угодою №321562 від 29 червня 2010 року у розмірі 24 279,44 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн., а всього 25 657,44 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_3, просив скасувати його, а провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 червня 2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_8 була укладена угода №321562 та підписані додатки 1, 2 та 3, які є невід‘ємними частинами угоди, з метою отримання останнім автомобіля марки CHERY QQ базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобіля АвтоТак (а.с.6-10). Згідно умов даного договору ОСОБА_8 зобов‘язався оплатити 100% вартості автомобіля та вартість наданих послуг шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків.

14 вересня 2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_9 і ОСОБА_10 було укладено договір поруки (а.с.11-12), за яким останні зобов‘язувалися відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_8 зобов‘язань за угодою.

В судовому засіданні встановлено і дані обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_8 належним чином виконував умови угоди і 27.08.2010 року одержав право на отримання автомобіля марки CHERY QQ.

13.09.2010 року ОСОБА_8 реалізував своє право на вибір іншого автомобіля шляхом підписання Акту вибору автомобіля (а.с.14), згідно якого він просив змінити автомобіль марки CHERY QQ на автомобіль марки CHERY Jaggi. Станом на місяць підписання акту автомобіль марки CHERY Jaggi коштував на 7440 грн. дорожче ніж автомобіль марки CHERY QQ. Дана різниця була сплачена ОСОБА_8 одразу.

23 вересня 2010 року ОСОБА_8 отримав автомобіль CHERY Jaggi, 2008 року випуску, кузов №LVVDC12B58D075493, свідоцтво про реєстрацію серії САЕ049026, видане Полтавським ВРЕР, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.13).

За період з липня 2010 року по січень 2015 року на виконання умов угоди було сплачено 104 Внески в оплату послуг, тобто 85,5125% вартості автомобіля (Чисті внески), що підтверджується Розрахунком платежів здійснених за Угодою №321562 (станом на 06.02.2015 року (а.с.119-120).

12 червня 2013 року ОСОБА_8 помер (а.с.55).

Встановлено, що згідно довідки КП «ЖЕО №2» ОСОБА_5 проживав разом з батьком ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1. В матеріалах спадкової справи (а.с.30-72), наданій суду, відсутня відмова ОСОБА_5 від прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до його виконання.

Згідно вимог чинного законодавства України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов‘язанні строк (термін) його виконання (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов‘язання, згідно положень ст. 625 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов‘язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов‘язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.  

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Авто Просто», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_11 є спадкоємцем померлого ОСОБА_8, а тому до нього перейшли обов‘язки батька за угодою №321562 від 29 червня 2010 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Позовна заява ТОВ «Авто Просто» відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а судом першої інстанції прийнято правильне рішення про відкриття провадження у справі.

При цьому, стаття 119 ЦПК України не зобов’язує позивача при зверненні до суду з позовом надавати докази, якими обґрунтовуються його вимоги.

Посилання апелянта на те, що зобов‘язання ОСОБА_8 за угодою №321562 від 29 червня 2010 року не увійшли до складу спадщини після його смерті не ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Грошові зобов‘язання, що виникли у ОСОБА_8 за угодою №321562 від 29 червня 2010 року не відносяться до обов‘язків, визначених ст. 1219 ЦК України, які не входять до складу спадщини.

Таким чином, правовідносини, що виникли між ОСОБА_8 та ТОВ «Авто Просто» допускають правонаступництво, а відтак підстав для відмови у відкритті провадження за позовом ТОВ «Авто Просто», а в подальшому для закриття провадження у справі, відсутні.

У зв‘язку зі смертю відповідача по справі – ОСОБА_8, про яку суду стало відому вже після відкриття провадження у справі, судом було залучено до участі у справі правонаступників відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Доказів того, що вказані особи не є спадкоємцями померлого ОСОБА_8 апелянтом не надано.

Доводи апелянта про необґрунтованість оскаржуваного рішення, а саме не встановлення на підставі якого договору виникли спірні правовідносини, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи та тексту оскаржуваного рішення вбачається, що судом достовірно встановлено підставу правовідносин, що виникли між сторонами, а саме укладення між ОСОБА_8 та ТОВ «Авто Просто» угоди №321562 від 29 червня 2010 року.

Порядок оплати вартості автомобіля та отриманих від ТОВ «Авто Просто» послуг належним чином визначений в угоді №321562 та додатках 1, 2 та 3, які є невід‘ємними частинами угоди, розрахунок виплат, наданий позивачем, повною мірою відповідає умовам, що містяться в них.

Всупереч вимогам ст. 10 ч.3, ст. 60 ч.1 ЦПК України, апелянтом не надано розрахунку виплат по угоді №321562 від 29 червня 2010 року, який він вважав би вірним.

Різниця між вартістю автомобілів CHERY QQ та CHERY Jaggi була повною мірою сплачена ОСОБА_12 за життя. Позивачем вимоги щодо стягнення вказаної суми не заявлялися, а тому відсутні підстави для здійснення оцінки різниці у вартості вищезазначених автомобілів.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, апелянтом не наведено.

Однак, ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов‘язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, тобто 12 червня 2013 року, вартість автомобіля CHERY Jaggi становила 56 500 грн. ОСОБА_9 ця сума має бути покладена в основу розрахунку заборгованості по угоді №321562 від 29 червня 2010 року.

Таким чином, стягненню підлягають внески в оплату послуг у розмірі (56 500 грн.*0,38%+20%ПДВ)*16 = 4122,24 грн., а також чисті внески на суму 56500*14,4875% = 8185,43 грн.

Відповідно загальна заборгованість по угоді №321562 від 29 червня 2010 року складає 4122,24 грн.+8185,43 грн. = 12 307,67 грн.

Після відкриття спадщини спадкоємцем ОСОБА_5 було здійснено 2 платежі на користь позивача за угодою, укладеною ОСОБА_8: 15 січня 2015 року – 1166,91 грн., 15 лютого 2015 року – 1297,55 грн., що складає 2464,46 грн., які підлягають відрахуванню від загальної суми заборгованості.

Отже, відповідач ОСОБА_5 має задовольнити вимоги кредитора ОСОБА_8 на суму 9 843,21 грн.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, порушення вимог статті 59 ЦПК України щодо допустимості засобів доказування, необґрунтована відмова суду в задоволенні клопотання осіб, які беруть участь у справі, у дослідженні доказів (стаття 60 ЦПК України), порушення вимог статті 215 ЦПК України щодо змісту рішення суду тощо.

Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат тощо. Якщо помилки у такому рішенні стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення, то їх усунення необхідно вважати також зміною рішення, тому апеляційний суд не повинен усувати такі помилки ухвалою із зазначенням про залишення рішення без змін з його уточненням чи доповненням.

У разі ухвалення нового рішення або зміни рішення суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення дає оцінку доказам, що наявні в матеріалах справи, а також новим доказам, якщо вони досліджувалися, в їх сукупності за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення норм матеріального права, судом першої інстанції допущено помилки у рішенні, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню за угодою та розміру судових витрат, так як їх можна усунути, не змінюючи суть рішення.

У той же час, не підлягають до задоволення вимоги апеляційної скарги, поданої ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за їх необґрунтованістю.

Так, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6, оскільки він є малолітньою особою і не може відповідати за вимогами позивача.

В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6, фактично рішення суду не оспорюється, оскільки не наведено обставин з якими не погоджується апелянт та які були встановлені судом відносно даного відповідача.

ОСОБА_7 участі у розгляді справи не приймала, суд не вирішував питання про її права та обов‘язки, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги, поданої в її інтересах, відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Авто Просто» підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 558,65 грн.

Стягненню з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_13 підлягають судові витрати пов‘язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто у розмірі 914,50 грн. Окрім того, стягненню на його користь підлягають судові витрати за надання правової допомоги пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 3000 грн.

Враховуючи, що апеляційні скарги, подані в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були задоволені, то понесені ними судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за угодою, що підлягає стягненню з 24 279,44 грн. до 9 843,21 грн. та судовий збір з 1378 грн. до 558,65, а загальну суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_5, з 25 657,44 грн. до 10 401,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 3914,50 грн.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року – залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом  двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Л.М. Омельченко

ОСОБА_2

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1