Справа №2-а-495/09/1205

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

( в порядку письмового провадження)

28 серпня 2009 року                         смт.Білокуракине

    Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Третяк О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в смт.Білокуракине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про оскарження дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі, в якому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо невиплати йому протягом  2006-2008 років підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, а також зобов’язати відповідача виплатит їм підвищення до пенсії згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки у сумі 3891,9 грн..Також просить принарахуванні пенсії з 01.01.2009 року врахувати статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус «дитини війни», у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі - в судове засідання не з’явилася. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у її відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням .

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області із заявою про виплату доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із посиланням на те, що законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» .

В своїх письмових запереченнях відповідач не заперечує, що позивач має статус «дитини війни», але проти позову заперечує і посилається на те, що в 2006р. відповідно до ст.110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, проваджуються з 1 січня 2006 року, в ст.6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету. 2006 року урядом не проваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. У 2007р. відповідно до ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалось особам, які є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності не проводилася. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.07р. було визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджету країни на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. було визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно до Конституції України право приймати закони, поновлювати дію закону в редакції, чинній до внесення змін, вносити зміни до закону надано лише Верховній Раді України, але Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008р. у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішень Уряду про виплату надбавок дітям війни за минулі 2006-2007 р.р. в поточному році не приймалося. Оскільки на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум немає. Кошти державного бюджету на ці виплати не передбачені.Просить відмовити у задоволенні позову через пропуск строку звернення до суду.

Проте з запереченням відповідача суд частково не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку в тому числі органів державної влади у спорах щодо меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.

За преамбулою ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснювання контролю цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Статтею 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак протягом 2006 року Кабінет Міністрів України не прийняв жодного нормативного акту щодо виплат пільг дітям війни, у зв’язку з чим в частині виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% за 2006 рік позов задоволенню не підлягає.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

На підставі ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд вважає, що з 09.07.2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року відповідач повинен підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесених змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року встановлено, що прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, складає: з 1 квітня— 410,06 гривень, з 1 жовтня — 415,11 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, складає: з 1 січня— 470 гривень, з 1 квітня— 481 гривня, з 1 липня— 482 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2008 року.

Суд вважає,що строк звернення до суду з позовною заявою позивачем не було порушено,так як з матеріалів справи вбачається,що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа начальника УПФ України в Білокуракинському районі 12.08.2009 року, а до суду звернувся 13.08.2009 року.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі з 01.01.2009р., є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.  

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог у сумі 1 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», ст.2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст.62, 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 98, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1    - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1  у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008  року. по 31.12.2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1     судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення постанови, а також апеляційної скарги в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області                             Третяк О.Г.