ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

28 вересня 2016 року м. Київ № 826/17778/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовомОСОБА_1

до третя особа:Кабінету Міністрів України, Державна служба України з контролю за наркотиками

про визнання протиправним та скасування розпорядження № 981-р від 16.10.2014 р., зобов'язання вчинити дії,

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Державна служба України з контролю за наркотиками про визнання розпорядження № 981-р від 16.10.2014 р. протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити дії.

Згідно відмітки служби діловодства, 26.09.2016 р. до Окружного адміністративного суду м.Києва надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборони Кабінету Міністрів України та Міністерству юстиції України вчиняти дії по застосуванню заборон, які передбачені частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 до розгляду справи по суті;

- зобов'язання Міністерства юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті;

- заборони Міністерству юстиції України оприлюднювати відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті.

У своєму клопотанні представник позивача наполягав на його негайному вирішенні.

Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що Розпорядженням Президента України №237/2016-рп від 09.09.2016р. "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад голови Житомирської обласної державної адміністрації та голови Харківської обласної державної адміністрації" оголошено та призначено конкурс на 4 жовтня 2016р. на 10:00, а також надано перелік документів для участі в ньому. Зокрема, підпунктом 3) пункту 4 Розпорядження передбачена подача письмової заяви, в якій особа повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону, або надає копію довідки встановленої форми про результати такої перевірки. Зазначений в Розпорядженні (Умовах проведення конкурсу) пакет документів на участь в конкурсі повинен бути поданий до 18:00 28 вересня 2016р.

Позивач зазначає, що у нього відсутня довідка встановленої форми про результати перевірки в рамках Закону України "Про очищення влади", оскільки така перевірка не проводилась взагалі. А подати письмову заяву в якій особа повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надати згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону позивач не має об'єктивних підстав, оскільки до нього така заборона застосована і діє станом на сьогоднішній день.

Позивач на сьогоднішній день позбавлений можливості подати заяву та повний пакет документів на прийняття участі у конкурсі, через те, що до нього без будь-якої перевірки та винесення судового рішення у даній справі застосовані обмеження, передбачені ст. 1 Законом України "Про очищення влади" неуповноваженим на те органом (Кабміном замість Президента України) і без будь-якої перевірки, як це передбачено Законом про люстрацію.

Отже, необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що внаслідок оприлюднення відомостей про позивача у Реєстрі, а також надання інформації з Реєстру про позивача, як про особу, до якої застосовано положення Закону України «Про очищення влади» та застосована заборона обіймати державні посади протягом десяти років, позивач в очах суспільства сприймається як співучасник масових вбивств та інших злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2. Це завдає суттєвої шкоди приватному життю заявника. Під впливом опинились його ім'я та професійна репутація, які відновити надзвичайно складно. Крім того, позивач на сьогоднішній день позбавлений реальної можливості подати повний пакет документів та прийняти учать у конкурсі на заміщення посади голови Харківської ОДА, при тому, що він має відповідний рівень знань та кваліфікації. Позивач також вважає, що його кандидатура могла би стати переможцем в зазначеному конкурсі.

До того ж, оприлюднення відомостей про позивача у публічному Реєстрі здійснювалось без судової перевірки, що є порушенням принципу рівності та втручанням у приватне життя. Такі обставини закладають системну проблему дотримання права на приватне життя, порушують статті 3, 32 Конституції України, статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та суперечить практиці Європейського суду з прав людини у контексті дотримання права на повагу до приватного життя. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить розгляд спору, і зробить неможливим відновлення порушеного права на приватне життя позивача, гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Важливим фактором, який впливає на таке негативне ставлення до позивача є публікація інформації в Реєстрі на підставі діючого Розпорядження Кабінету Міністрів України, яка не висвітлює всі необхідні дані, які є значущими для сприйняття позивача суспільством. А саме, Реєстр не містить даних відносно того, що перевірка щодо ОСОБА_1 не проводилась, а також інформації стосовно оскарження позивачем рішення про звільнення.

Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведених правових норм вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Із наведених у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову щодо заборони Кабінету Міністрів України та Міністерству юстиції України вчиняти дії по застосуванню заборон, які передбачені частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 до розгляду справи по суті; зобов'язання Міністерства юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті; заборони Міністерству юстиції України оприлюднювати відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті, є взаємопов'язані з предметом спору та має на меті відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд не вбачає ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову.

Слід також зазначити, що законність звільнення позивача з посади, зокрема, й в частині не проведення відносно нього перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та відповідно винесення оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови державної служби України з контролю за наркотиками» повинно бути досліджено під час розгляду справи по суті. Тобто саме під час розгляду справи суд має надати оцінку та дослідити відповідність дій відповідача вимогам чинного законодавства та відповідно прийнятому оскаржуваному розпорядженню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.09.2016 р. суд витребував від Кабінету Міністрів України матеріали люстраційної перевірки відносно ОСОБА_1, першого заступника голови Державної служби України з контролю за наркотиками, які повинні бути надані суду в строк до 07.10.2016 р.

Таким чином, суд має можливість дослідити та надати оцінку матеріалам люстраційної перевірки, за їх наявності, лише після надання їх відповідачем.

Окрім того, слід звернути увагу позивача на те, що вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд не керується принципом уникнення правових ускладнень, а враховує вказану обставину як оціночну в системному зв'язку із фактичними обставинами справи в контексті критеріїв, визначених статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб шляхом заборони Кабінету Міністрів України та Міністерству юстиції України вчиняти дії по застосуванню заборон, які передбачені частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 до розгляду справи по суті, є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Щодо наміру позивача прийняти участь в оголошеному конкурсі на зайняття вакантних посад голови Житомирської обласної державної адміністрації та голови Харківської обласної державної адміністрації" , який призначено на 4 жовтня 2016р. на 10:00 та необхідність надання довідки встановленої форми про результати перевірки в рамках Закону України "Про очищення влади", слід зазначити наступне.

Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади". Мін'юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Таким чином, повноваження Міністерства юстиції України, яке між тим не є стороною по справі, визначаються відповідними законами України та компетентними органами, а не судом.

При цьому, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Такий захід забезпечення позову, як зобов'язання Міністерства юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті; заборони Міністерству юстиції України оприлюднювати відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті, який просить вжити позивач, не може бути застосований, оскільки вжиття такого заходу є втручанням у діяльність суб'єкта владних повноважень, що не входить до повноважень суду. Зобов'язання Мін'юсту вчиняти певні дії є фактично забороною вчиняти дії, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Таким чином, приймаючи рішення про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен виходити із законодавчо встановленої заборони втручання в діяльність органів державної влади на виконання своїх владних повноважень.

Таким чином, суд не вправі приймати рішення щодо забезпечення позову шляхом вилучення відомостей про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті; заборони Міністерству юстиції України оприлюднювати відомості про ОСОБА_1 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (режим доступу - http://lustration.miniust.gov.ua/register) - до розгляду справи по суті, оскільки зазначені відомості були внесені згідно із вимогами Закону України «Про очищення влади», а їх вилучення можливе лише за прийнятим у справі судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Як вже зазначалось, правомірність оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

Таким чином, у випадку задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд фактично вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, що буде свідчити про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є недопустимим.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: І.М.Погрібніченко

В.П.Шулежко