справа №2-640/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 червня    2009 року                                                             м. Білогірськ

            Білогірський районний суд Автономної  Республіки  Крим  у складі:

 головуючого                                 - судді  Куртлушаєва М.І.,

 при секретарі                        -  Клімовій Ю.О.,    

                 за участю:

позивача                                                     - ОСОБА_1.,

відповідачки                                              -ОСОБА_2.,

представника відповідачки                      - ОСОБА_3

третьої особи                                             - ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  позовомОСОБА_1 доОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Білогірської районної державної адміністрації  АР Крим як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернувся зі позовом до ОСОБА_2. про визначення  місця проживання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.  Свої вимоги мотивував тим,  що він знаходився в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2,  рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 27.03.2008 року шлюб між ними розірваний. Від шлюбу  у них народилося двоє дітей: син – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.06.08 року  з нього на користь відповідачки  на утримання дітей були стягнути аліменти у розмірі 220 гривень щомісячно. 01.07.2008 року ОСОБА_2, яка проживала на той час у с. Жовтневе  Красногвардійського  району, привезла сина до позивача з пропозицією, щоб син  проживав з ним та його батьками. Сторони дійшли  усної домовленості  щодо визначення місця проживання дітей:  син буде проживати з батьком, а дочка – з матір’ю. З  01.07.2008 року по 02.12.2008 року  ОСОБА_5проживав у с. Найдьонівка Красногвардійського району АР Крим з батьком   та бабусею і дідусем.  Дитині були створені усі умови для проживання та виховання. Відповідачка за вказаний період жодного разу не відвідувала та не цікавилася дитиною. 02.12.2008 року ОСОБА_2 без згоди  позивача забрала дитину зі школи та увезла його у с. Жовтневе   Красногвардійського  району, тим самим порушивши усну домовленість про місце проживання дітей. На даний час відповідачка проживає з дітьми та новим чоловіком у с. Петрове Білогірського району АР Крим. Оскільки позивач має рівні права та обов’язки щодо виховання та утримання дітей, крім того вважає, що сину з ним жити буде краще ніж з відповідачкою, просить суд встановити місце  проживання сина - ОСОБА_5з ним. Крім того  відповідачка перешкоджає йому приймати участь у вихованні  дитини.

          Позивач  у  судовому  засіданні на вимогах наполягав,  просив позов задовольнити у повному обсязі.

            Відповідачка ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги не визнала,  та пояснила суду, що перебувала у шлюбі з позивачем, який був  розірваний рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 27.03.2008 року. Від шлюбу з ОСОБА_1. народила двох дітей: синаОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та дочку Леру, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження. Діти на даний час проживають з нею та її новим чоловіком у с. Петрове Білогірського району АР Крим. Вона має власний будинок,  велику присадибну ділянку, працює, має постійний заробіток, нею створені всі умови для виховання дітей, які мають окремі кімнати та все необхідне. Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.06.08 року  з позивача на її користь були стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 220 гривень щомісячно, але до теперішнього часу він аліменти на дітей не сплачує та не оказує ніякої матеріальної допомоги, оскільки має невелику зарплату та не бажає допомагати дітям. Дійсно син ОСОБА_5 находився у позивача деякий час, але він утримував його без її дозволу. Тобто коли  ОСОБА_1 попросив залишити сина на декілька днів, то вона не заперечуючи  йому спілкуватися з дітьми,  погодилась з  позивачем, але  в подальшому  на прохання привезти дитину –  позивач  ігнорував  її вимоги та  навіть погрожував, після чого вона  була змушена   зібрати  сина  із  школи.

       Представник відповідача також просив суд залишити позов без задоволення, оскільки  позивач не зможе замінити дитині матір, крім цього діти повинні  виховуватись  разом, у відповідачки є все необхідне для життя та виховання дитей.

       Представник третьої особи – ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила суд позов залишити без задоволення та пояснила, що в сім’ї  ОСОБА_2., з якою зараз проживають діти, створені всі умови для їх виховання й утримання, що підтверджується актом обстеження житлових умов, крім того роз’єднувати дітей  брата  та сестру  вважає недоцільним, тому як діти з самого  народження по цей час проживають разом та  звикли один до одного.

   Суд, заслухавши   доводи сторін,  представника відповідачки, дослідивши письмові докази в справі в їх сукупності вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

             Як було встановлено судовим розглядом  малолітні діти: ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження є спільними дітьми позивача та відповідачки, що підтверджується свідоцтвом про їх народження /а.с.17/, на підставі рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 27.03.2008 року шлюб  між ОСОБА_1.  та ОСОБА_2 був розірваний/а.с.7/, що підтверджується свідоцтвом  /а.с.6/, на підставі  рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.06.08 року  з позивача на користьОСОБА_2 були стягнути аліменти на утримання двох дітей/а.с.8/. Згідно  довідок /а.с.10,12/ та акта  підтвердження /а.с.9/ ОСОБА_5 з 01.07.08 по 02.12.08 року проживав з батьком - ОСОБА_1., згідно довідки про склад сім’ї /а.с.11/ ОСОБА_1 проживає разом з батьком, матір’ю та сестрою, має все необхідне для виховання дитини, що підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов/а.с.13/.  Позивач працює сторожем  у СК «Чапаєва-2», має доход за період з 01.06.08р. по 30.11.08 року у сумі 3176грн., що підтверджується  копією трудової книжки та довідкою про доходи /а.с.14,15/, за місцем  роботи та проживання характеризується позитивно /а.с.16,18/.

           В  даній  час діти проживають разом з матір’ю – ОСОБА_2 по вул. Перемоги, 2 с. Петрове Білогірського району АР Крим, мають також  всі умови для виховання та розвитку /а.с.23/, відповідачка працює у кондитерському  цеху ресторану «Роял» ЗАТ «СВХ», що підтверджується довідкою /а.с.22/, за місцем  роботи та проживання характеризується позитивно/а.с.20,24/, знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7/а.с.21/.

              Згідно ст. 161 Сімейного Кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги становлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

           Згідно з Декларацією прав дитини від 20.11.1959 р. дитина може бути розлучена з матір’ю лише у винятковій ситуації.

            Разом з тим приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування, відповідальне  материнське ставлення до виховання дитини,  недоцільне розлучення  брата зі сестрою враховуючи вік дитини,  суд вважає за необхідне залишити позов без задоволення.

            Що ж стосується  спору  відносно створення  з боку відповідачки  перешкод у  прийняття участі  в  виховані  дитини, то на думку суду  дані питання можуть  бути  предметом окремих  позовних вимог.  

            Керуючись Декларацією прав дитини від 20.11.1959р., ст.161 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 15, 30, 209, 212, 214-215 ЦПК України  суд, -  

В И Р І Ш И В :

              позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Білогірської районної державної адміністрації  АР Крим як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  – залишити без задоволення.    

           Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про  апеляційне оскарження до Білогірського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження через Білогірський районний суд, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Головуючий: