№ 2-п-5/11

№ 2-п/1784/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

судді: Литвинчука В.П.

при секретарі: Єрмаковій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування пред*явлених позовних вимог вказав, що йому на праві власності належить автомобіль “Міцубісі Спайс Стар” державний номерний знак НОМЕР_1. Він 14 жовтня 2007 року на автомобілі рухався по проспекту Леніна у м. Дніпродзержинську. Відповідач рухався на автомобілі НОМЕР_2 також по проспекту Леніна у м. Дніпродзержинську. В порушення Правил дорожнього руху відповідач при виконанні обгону здійснив наїзд на його автомобіль та з місця дорожньо-транспортної пригоди зник. Відповідач знаходився у нетверезому стані, що і було причиною залишення ним місця ДТП. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди він відповідачу не погрожував, в його адресу не лаявся, а лише сказав , що буде викликати ДАІ. Після цього відповідач місце ДТП залишив. Дорожньо-транспортна пригода трапилась на прямій ділянці дороги, та значно нижче від перехрестя, а не на перехресті. В результаті ДТП його автомобіль був пошкоджений та у зв*язку з пошкодженням автомобіля йому була спричинена матеріальна шкода у сумі 18.091 гривні 49 копійок, яку він і просить стягнути з відповідача на його користь. Також діями відповідача йому була спричинена і моральна шкода: ним був перенесений стрес: в автомобілі під час ДТП знаходились його дружина та неповнолітній син, які опинились у небезпеці. По теперішній час він, його дружина та син не можуть нормально спати, страждають безсонням, у них з*явився страх. Окрім того, він у зв*зку з пошкодженням автомобіля позбавлений можливості ним користуватись. Тому в рахунок спричиненої йому моральної шкоди просить стягнути з відповідача на його користь 5.000 гривень. Також просить стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати у сумі 969 гривень 41 копійки.

Відповідач пред*явленого позову не визнав та пояснив, що дорожньо-транспортна пригода скоєна не з його вини. Місце дорожньо-транспортної пригоди він залишив із-за сімейних обставин. У задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача пояснив, що позивачем не надано доказів в обгрунтування пред*явленого позову. Відповідач до адміністративної відповідальності був притягнутий за ст. 122-2 КУпАП. Тобто, за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а не за ст. 124 КУпАП. Дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини позивача, який виїхав з другорядної дороги на головну та не надав переваги у русі відповідачу. Позивачем не надано доказів стосовно вини віповідача. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, що ОСОБА_2 скоєно правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Суд, вислухавши сторони, свідка, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України “Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди. Звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.”

Відповідно до ст. 1187 ЦК України “Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності.../володіє транспортним засобом...використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.”

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України “Моральна шкода, завдана юридичній або фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...”

Так, свідок ОСОБА_3 пояснив, що він виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Один з водіїв місце ДТП залишив. Ним був зібраний матеріал, який він зареєстрував та передав до суду. Схема до протоколу огляду місця ДТП ним були складені правильно. На місці ДТП ним були зафіксовані дорожні знаки. Сліду гальмування не було. Дорожньо-транспортна пригода трапилась на прямій ділянці дороги. Перехрестя знаходиться значно вище від місця ДТП.

Експерт ОСОБА_4 пояснив, що із адміністративної справи вбачається, що ДТП трапилось на прямолінійній ділянці дороги. Однак є протиріччя у поясненнях учасників дорожнього руху - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 виїжджав з другорядної дороги, а ОСОБА_1 пояснив, що рухався по прямій ділянці дороги. Вказане протиріччя він не міг усунути. Тому умовний висновок. Всі обставини ним були враховані але умовно: якщо по проспекту Леніна рухався ОСОБА_1, то Правил дорожнього руху він не порушував, а якщо виходити з пояснень ОСОБА_2 то і він Правил дорожнього руху не порушував.

При таких обставинах суд не приймає до уваги умовного висновку екперта № 1507 від 04 вересня 2009 року.

У судовому засіданні була оглянута адміністративна справа № 3-16148/2007р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП.

Так, згідно постанови судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2007 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП: скоєння зіткнення з іншим автомобілем та залишення місця ДТП --- у вигляді штрафу у прибуток держави в сумі 136 гривень.

В той же день відповідачем штраф було сплачено.

Постанова суду відповідачем оскаржена не була.

Тобто, відповідач свою вину у скоєнні зіткнення з автомобілем позивача та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди визнав.

Із пояснення відповідача від 24 жовтня 2007 року вбачається, що місце ДТП ним було залишено у зв*язку з погрозами та лайкою зі сторони позивача. Щоб уникнути неприємностей він вимушений був залишити місце ДТП.

Разом з тим, у судовому засіданні відповідач залишення місця ДТП пояснив сімейними обставинами.

При таких обставинах суд критично оцінює пояснення відповідача, як від 24 жовтня 2007 року, надані працівникам ДАІ, так і в судовому засіданні, як з метою уникнути відповідальності за відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди.

Із схеми до протоколу огляду місця ДТП вбачається, що дорожньо-транспортна пригода трапилась на прямій ділянці дороги: біля будинку 75 по проспекту Леніна у м. Дніпродзержинську, що значно нижче від перехрестя. Вказане стверджується викопіровкою з Генерального плану м. Дніпродзержинська району: проспекта Леніна 77 — проспекта Леніна 69.

Суд також не приймає до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що у задоволенні позову необхідно відмовити лише з тієї підстави, що стосовно ОСОБА_2 працівниками ДАІ не було складено протоколу про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, із висновку експертного автотоварознавчого дослідження вбачається, що матеріальна шкода позивачу в результаті пошкодження його автомобіля складає 18.091 гривню 49 копійок.

У судовому засіданні було встановлено та це стверджується матеріалами матеріалами цивільної справи, що винуватцем ДТП є відповідач.

Тому суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача спричиненої матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18.091 гривня 49 копійок.

Суд також вважає, що з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню і спричинена моральна шкода у сумі 5.000 гривень. Суд виходить з того, що відповідач після скоєння дорожньо-транспортної пригоди з місця ДТП зник, що в час ДТП в автомобілі позивача знаходились члени його родини, які разом з позивачем перенесли нервовий стрес, знаходились у небезпеці та до теперішнього не можуть відновити душевний спокій. Позивач позбавлений можливості користуватись своїм автомобілем.

Тому суд, оцінивши всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати: 219 гривень 41 копійка оплата судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; 400 гривень за надання допомоги по складанню позовної заяви та 350 гривень оплати по проведенню висновку експертизи № 0981/11/3 від 07 листопада 2007 року. А всього --- 969 гривень 41 копійка.

Керуючись ст.,ст. 1166,1187,1167 ЦК України, ст.,ст. 6-14,60,212-218 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди --- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок спричиненої матеріальної шкоди 18.091 гривню 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок спричиненої моральної шкоди 5.000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 969 гривень 41 копійки.

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя: / ОСОБА_5 /