Справа №1-66/2007

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2007 року Дніпровський районний суд м.Херсона в складі:

головуючого судді                                                                              Полив'яного В.М.,

при секретарі                                                                                     Герасименко Н.М.,

за участю прокурора                                                                           Пержинського А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Херсона кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2в силу ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.164 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, згідно виконавчого листа №НОМЕР_1 від 18.03.2002 року, виданого Комсомольським районним судом м.Херсона, зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, починаючи з 14.01.2002 року і до повноліття дитини, але він з квітня 2006 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, станом на 01.12.2006 року, в сумі 1436грн..

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що у нього була домовленість з колишньою дружиною про те, що коли він продасть машину, повністю погасить заборгованість по аліментам. На цей час він погасив ОСОБА_2 заборгованість по аліментам.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно скоєння злочину і тих фактичних обставин, при яких було скоєно злочин, розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментам, оскільки вони ніким не оспорюються і проти цього ніхто з учасників судового розгляду не заперечує.

Учасникам судового розгляду роз'яснені сутність і зміст ч.3 ст.299 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного.

ОСОБА_1 добровільно погасив заборгованість по аліментам, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному, судом не виявлено.

Враховуючи вище зазначені обставини, суд вважає, що виправлення перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

2

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст.164 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1(один) рік, протягом якого заборонити йому виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу криминально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Зобов'язання ОСОБА_1 про явку до суду - відмінити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення, шляхом подання апеляції до Дніпровського районного суду м.Херсона.

Суддя          B.M. Полив'яний