Справа № 2-а- 75/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 08. 2009 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Маслова М.І..,
за участю секретаря - Скоропляс Л.Ю., Кононенко О.С,
позивача – ОСОБА_1А.о.
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення , нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат , ціна позову 9267, 42 грн., -
ВСТАНОВИВ:
19.01.2009 року позивач – ОСОБА_1А.о., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідачів призначити, нарахувати та виплатити позивачу недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки в сумі 9267 грн. 42 коп..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відноситься до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є інвалідом 3-ї групи. Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена виплата щорічної грошової допомоги в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати згідно ч.7 ст.48 вказаного закону визначається на момент виплати. Крім того, згідно з ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має право на отримання щорічної до 5 травня грошової допомоги в розмірі 7 - ми мінімальних пенсій за віком.
Статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19. 12. 2006 року встановлені розміри мінімальної заробітної плати з 01. 01. 2007 року - 400,00 грн. на місяць, з 01. 04. 2007 року - 420,00 грн. на місяць, з 01 07 2007 року - 440,00 грн. на місяць та з 01 10 2007 року - 460,00 грн. на місяць, а ст. 62 встановлений розмір мінімальної пенсії за віком - 415, 11 грн. .
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були встановлені ст..59 Закону розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року - 515 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 грн. на місяць. Ст.. 58 розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 року - 470 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 481 грн. на місяць, з 1 липня 2008 року - 482 грн. на місяць та з 1 жовтня 2008 року - 498 грн. на місяць.
У 2007 році щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу в розмірі 90,00 грн., згідно Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12. 07. 2005 року. До 5 травня разова грошова допомога була виплачена позивачу у розмірі 300 грн. згідно зі ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка повинна нараховуватися із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", було зупинено на 2007 рік п.30 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", а право позивача на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги, яка нараховується із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, передбачене ч.5 ст.13
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", було зупинено на 2007 рік п.13 ст.71 вказаного закону.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (права №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян) положення пунктів 13 і 30 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними, втрачають дію з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Приймаючи закон про державний бюджет на 2008 рік, Верховна Рада України внесла зміни в Закон України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надавши право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат. Керуючись згаданими змінами законів, відповідач у справі призначив та виплатив позивачу у 2008 році соціальні виплати: допомогу на оздоровлення - 90 грн., разову грошову допомогу - 350 грн.
Проте Конституційний Суд України своїм рішенням №10 р-п від 22.05.2008 року визнав внесення вказаних змін в закони неконституційними.
На даний час розмір призначених позивачу соціальних виплат відповідачем по справі не переглянуто, хоча про це його просив позивач в своїй заяві. За таких вимог позивач вважає дії відповідача незаконними.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та доводи наведені в обґрунтування позову у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, проти задоволення позову заперечувала, та зазначила, що Згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується щорічна допомога на оздоровлення. Статтею 48 зазначеного Закону було встановлено розмір допомоги, зокрема, інвалідам 1 і 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам Ш групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальних заробітних плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", (ст.71 п.30), зупинено на 2007 рік дію ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни в ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічна допомога на оздоровлення у 2007р. та 2008р. виплачувалась згідно ПКМ України від 12.07.05р. №562, інвалідам 1 і 2 групи -120грн., інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам -90грн.
На підставі ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачена виплата разової грошової допомоги, інвалідам 1 групи - десять, 2 групи - вісім, 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком . Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік", (ст.71 п.13), дію ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, в той же час статтею 29 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено розмір виплат в 2007 році: інвалідам І групи -450грн., П групи -360грн., III групи -300грн. У 2008 році виплата разової допомоги, передбаченої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснювалася відповідно до ПКМ України від 12.03.08р. №183, зокрема, інвалідам І групи-500грн., II групи-400грн., III групи-350грн.
Програма з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи має виключно державне значення. Згідно п.17 ст.87 Бюджетного кодексу України видатки на виконання цієї програми здійснюються з Державного бюджету України в межах бюджетних призначень, встановлених головному розпоряднику законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, які направляються на компенсаційні виплати, доплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Харківська облдержадміністрація - розпорядник коштів першого ступеня, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради - розпорядник коштів нижчого рівня, тому не може відповідати за зобов'язаннями бюджету щодо відшкодування заборгованості з компенсаційних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і тому не може бути відповідачем за даним позовом.
Крім того представник відповідача наполягала на застосуванні судом строку позовної давності при вирішенні спору.
Представник відповідача - головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, а також заперечення, з яких вбачається, що відповідач вимоги адміністративного позову не визнає, при цьому зазначає наступне. Згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ОСОБА_1 о., як інваліду війни 3 групи, щорічно до 5 травня передбачена виплата разової грошової допомоги у розмірі 7-мі мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Порядок виплати зазначеної допомоги урегульовано ст. 17-1 "Виплата разової грошової допомоги" Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Головним розпорядником бюджетних коштів з питання виплати щорічної допомоги до 5 травня є органи праці та соціального захисту населення, які здійснюють виплату до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Також зазначили , що виплата щорічної разової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кабінетом Міністрів України 3 січня 2002 року було прийнято постанову № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", до якої вносилися зміни згідно з постановами КМУ № 279 від 13.03.2002, № 1350 від 27.08.2003, № 895 від 13.07.2004, № 996 від 04.08.2004, і яка чинна і до тепер. Пункт 2 зазначеної вище постанови визначає, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійок проводиться розрахунок підвищень , передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При підвищенні розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були урегульовані постановами КМУ від 13 березня 2002 року № 279, від 15 квітня 2003 року № 544, визначалось, що збільшення мінімального розміру пенсій, передбачених цими постановами , не застосовується для визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій.
Відповідно до п.1 постанови КМУ №177 від 18.02.2004 року (із змінами , внесеними згідно з постановою КМУ № 726 від 25.05.2006) "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Пунктом 13 ст. 71 розділу VI "Особливі положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом на 2007 рік зупинена дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано неконституційним. До вказаної статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зміни не внесені.
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також здійснюється за рахунок державного бюджету.
Відповідно до пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановленими затвердженими кошторисами.
Усі виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 о. були нараховані та сплачені у відповідності до законів України про державні бюджети на відповідні роки, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
П.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме - деякі частини ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано неконституційним. До вказаної статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" також зміни не внесені.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частини соціальних виплат було визнано неконституційним. Але до зазначеного Закону України зміни також не внесені.
Вважають, що Головне управління, як орган виконавчої влади нижчого рівня, діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.
Також окремо зазначили, що оскільки провадження у справі відкрито відповідно до Кодексу адміністративного судочинства тому на підставі ч.2.ст. 99, ч.1 100 КАС України наполягали на розгляді позовних вимог в межах встановленого річного строку позовної давності. Наполягають в позові ОСОБА_1 о. відмовити у повному обсязі .
Суд, дослідивши матеріали справи , вислухав думку участніків процесу , суд встановив , що позов задоволенню не підлягає .Судом встановлено, що позивач по справі – ОСОБА_1А.о. віднесений до 1-ї категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №126371С від 27 червня 2008 .р. року, виданим Харківською обласною державною адміністрацією.
Позивач –ОСОБА_1А.о. є інвалідом 3-ї групи і має статус особи , яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , ветерана війни – , що підтверджується посвідченням серії Б №254808 від 6.04.2008 року , що видане Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова.
Згідно з випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії ХАР-07 №018626 , позивач, має третю групу інвалідності, з 10.06.2008 року .Хвороба пов'язана з виконанням при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 3-ї групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, недоотримані суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення: за 2007 рік - разова грошова допомога (410,06х7-300=2570,42 грн; допомога на оздоровлення: (440х4-90=1670,00 грн., за 2008 рік - разова грошова допомога (481,11х7 - 350 =3017 грн., допомога на оздоровлення: (525 х4-90=2010 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На 2007 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 вищезазначена норма Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" була визнана неконституційною.
Законом ВР України, від 28.12.2007 року, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп від 22.05.2008 року вищезазначена норма Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" була визнана неконституційною.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008р. також визначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
У Рішеннях КС України №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо зупинення ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати втратило чинність 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року відповідно. Механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв'язку із відповідними рішеннями Конституційного суду України на 2007 рік “ не визначено . Визначення Рішенням Конституційного суду України від 22.05. 2008 року № - 10рп норм Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів “ , якими призупинялися норми Закону України “ Про статус і соціальній захист громадян , які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи “, в тому числі і виплати компенсації на соціальну допомогу у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було визнано неконституційними , не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати визначеного відповідно до статті 3 Закону України “ Про оплату праці “ у розмірах відповідно до ст. 73 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів “ розрахунковою величиною для визначення розмірів компенсацій і допомог , передбаченнях Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , оскільки Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних плат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань , передбачених за відповідними бюджетними програмами . Механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв’язку із відповідним рішенням Конституційного суду України у 2008 році не визначено .
ОСОБА_1А.о. є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та згідно з довідкою МСЄК є інвалідом 3 групи( захворювання , пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ) ст. 48 Закону " “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено , що інвалідам 3 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення . розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07. 1996 № 831 “ Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ постановою Кабінету Міністрів України від 12.07. 2005 року № 562 . “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ визначено розміри щорічної допомоги на оздоровлення, та ніяких змін в Закон України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ щодо розміру виплат внесено не було. Стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги , то згідно із частиною 5 статті 13 Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту “ позивачу ОСОБА_1 , як інваліду війни 3 групи , щорічно до 5 травня була передбачена виплата разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком .
Відповідно до ст. 17 Закону України “ Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту “ фінансування витрат , пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету , в тому числі і виплата щорічної разової допомоги відповідно до ст. 13 вказаного вище Закону . Порядок виплати зазначеної допомоги урегульовано ст. 17 – 1 “ Виплата разової грошової допомоги “ Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантій їх соціального захисту головним розпорядником бюджетних коштів з питання виплати щорічної допомоги до 5 травня є органи праці та соціального захисту населення , які здійснюють виплату до 30 вересня відповідного року , в якому здійснюється виплата допомоги . Відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 177 від 18.02. 2004 р. із змінами внесеними згідно з постановою КМУ № -726 від 25.05. 2006 року “ Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги , передбаченої Законом України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту “ Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги , передбаченої Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ , Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги , передбаченої Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ у розмірі , встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік , і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Пунктом 13 ст. 71 розділу У! “ Особливі положення Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік “ зупинена для частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального замісту “ в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранами війни. Рішенням Конституційного суду України від 9.07. 2007 р. положенням п . 13. ст. 71 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визнано неконституційним . До вказаної статті закону України “ Про державний бюджет України на 2007 рік “ також зміни не внесені. Механізм та порядок виплати щорічної у зв’язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 року не визначено . Закон України “ Про Державній бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до діючих законодавчих актів України , а саме до Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального замісту “ 9 розділ 11 п. 20 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік “ ). Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2008 рік відповідно до абзацу 3 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону № 796-ХІІ).
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен був сплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати зазначеної допомоги, а не відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з якою позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення у бюджет України на 2007 рік “ з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом на 2007 рік зупинена для частини п’ятої ст.. 12, 13, 14 та 15 Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплати щорічного разової грошової допомоги ветеранам війни . 2007 та 2008 роках в розмірі 90 грн.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд вважає за необхідне застосувати саме ст. 48 Закону, а не Постанову КМУ № 562.
Статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19. 12. 2006 року встановлені розміри мінімальної заробітної плати з 01. 01. 2007 року - 400,00 грн. на місяць, з 01. 04. 2007 року - 420,00 грн. на місяць, з 01 07 2007 року - 440,00 грн. на місяць та з 01 10 2007 року - 460,00 грн. на місяць.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2007 р. на момент її виплати становить: 460х4=1840 грн. стягненню підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої 1840-90=1750 грн. Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були встановлені ст..59 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року - 515 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 грн. на місяць.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2008 р. на момент її виплати становить: 605х4= 2420 грн. стягненню підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої 2420-90= 2330 грн. ОСОБА_1А.о. є інвалідом 3-ї групи і має статус ветерана війни . Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції від 01.01.07 щорічно до 5 Травня учасникам ветеранам війни - інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України., але він не має підстав для отримання соціальної допомоги як інвалід 3 групи , так як він інвалідом став з 10.06. 2008 року .
Згідно з пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік дія ст. ст 12 -15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги була зупинена.
Рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп/2007 від 09.07.07 р. за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" було визнано такими, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до п.20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України, від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що у 2008 році разова грошова допомога інвалідам війни 3-ї групи становить - 350 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення розділу II, п.20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року, а положення п.20, розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" - 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що позивачу разова грошова допомога до 5 травня у 2007 році була виплачена у 2007 році - 300 грн., а у 2008 році ні (у розмірі 350 грн. ) ;
Як зазначено вище 09.07.07р. рішенням Конституційного суду України визнано неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а також рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в тому числі щодо зупинення норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Позивач звертався до відповідача – управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради з проханням здійснити перерахунок щорічної разової допомоги, виходячи з норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідач відмовив позивачу у перерахунку вказаної допомоги, посилаючись на той факт, що частиною другою Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни 3-ї групи визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено Законом України про Державний бюджет. На 2007 рік для учасників війни розмір виплати становив 300 гривень, які позивач отримав.
Суд зазначає, що з 09.07.07р. та з 22.05.2008р. у разі звернення осіб про виплату їм щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня в розмірах, встановлених нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", органи соціального захисту населення не мають підстав для утримання таких виплат, посилаючись на виплату допомоги у розмірах, встановлених бюджетним законом на 2007 - 2008 роки , оскільки з моменту прийняття рішення Конституційним судом України норми цього закону втратили чинність та зобов'язані діяти на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснюючи виплати у розмірах, встановлених саме цим Законом.
Отже, суд вважає, що, оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності положення ст.29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та розділу ІІ п.20 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", ці норми Закону втратили чинність, а тому на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та до 5 травня за 2008 рік були чинними статті 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 Травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів .
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до п.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Згідно з ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", збільшений на 1%.
Станом на 05 травня 2007 року, відповідно до ст.. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" мінімальна пенсія за віком становила 410 грн. (406х1:100=4,06; 406+4.06=410).
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зі змісту ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%.
Станом на 05 травня 2008 року, відповідно до ст.58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" мінімальна пенсія за віком становила 485,81 грн . (481х1:100=4,81; 4481+4.81=485,81) . Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч.7 ст.9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 3-ї групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Суд виходить з того, що вимоги про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 - 2008 роки, у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування виплат замість органу, якому надані такі повноваження.
Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_1А.о. таким, що не підлягає задоволенню в частині щодо зобов'язання відповідача управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова здійснити йому перерахунок та виплату недоотриманих ним сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007р. і 2008 р. з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, на день фактичного виконання виплати, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Крім того слід зазначити , що провадження у справі відкрито відповідно до Кодексу адміністративного судочинства. Згідно із п. 2 СТ. 99 КАСУ , особи , які звернулися до адміністративного суду захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк позовної давності Позивач надав позовну заяву до суду 03.03. 2008 р. а про сої порушення права щодо встановлення законом виплат дізнався ще у 2007 році під час отримання самої допомоги. Згідно з вимогами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду та відповідно до ч.1 зазначеної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. Правила набрання чинності законами визначені частиною 5 ст. 94 Конституції України , а тому Закони України “ Про статус і соціальній заміст громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ та “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту “ були доведенні до відома громадян шляхом їх публікації у засобах масової інформації. Сукупність зібраних доказів при їх оцінці дають підставі для того , щоб зробити висновок , що позовні вимоги ОСОБА_1А.о. не підлягають задоволенню та йому в позові треба відмовіти у повному обсязі . Судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 46, 64, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції від 01.01.07, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, Постанови Кабінету Міністрів України, від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення , нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат - відмовити
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : Маслов М.І.