Справа № 308/3614/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого - судді Шепетко І. О.,

-при секретарі - Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивувала тим, що 25.02.1984 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Розтоцькою сільською радою Воловецького району. Від цього шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 (26.08.1984 р.н.), ОСОБА_4 (08.10.1987 р.н.), ОСОБА_5 (25.09.1992 р.н.), ОСОБА_6 (20.10.1993 р.н.), ОСОБА_7 (10.08.1995 р.н.), ОСОБА_8 (03.12.1996 р.н.), ОСОБА_9 (24.03.1998 р.н.).Всі діти на момент подання позову є повнолітніми. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов’язки з ведення спільного господарства та виховання дітей. З вищенаведених підстав, позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, просить суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу залишити за нею прізвище «Савчин» та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з’явилися, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. ,

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти такого вирішення справи не заперечує позивач.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 25.02.1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Гирович) ОСОБА_10 було укладено шлюб, який зареєстрований Розтоцькою сільською радою Воловецького району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 2, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серія І-ФМ № 398765 від 25.02.1984 року.

Судом встановлено, що від цього шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 (26.08.1984 р.н.), ОСОБА_4 (08.10.1987 р.н.), ОСОБА_5 (25.09.1992 р.н.), ОСОБА_6 (20.10.1993 р.н.), ОСОБА_7 (10.08.1995 р.н.), ОСОБА_8 (03.12.1996 р.н.), ОСОБА_9 (24.03.1998 р.н.).Всі діти на момент подання позову є повнолітніми.

Як встановлено судом з матеріалів справи, подружнє життя між позивачем та відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Фактично шлюбні відносини між ними припинилися з червня 2014 року, з того часу проживають окремо, спільного господарства ними не ведеться. Шлюбні відносини існують тільки формально. Позивач переконана, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам. Враховуючи наведене, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, залишити за нею прізвище «Савчин», та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі.

Відповідно до положень ст. ст. 24, 56 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи наведене та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а отже, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шлюб підлягає розірванню. Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище «Савчин».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-228, 231, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 25.02.1984 року Розтоцькою сільською радою Воловецького району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 2, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серія І-ФМ № 398765 від 25.02.1984 року, – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище «Савчин».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі – 551,20 грн. (п’ятсот п’ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому  ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_11