Справа № 2-а-179/2008
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2008 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1
Відповідача- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Калуському р-ні, пр-т Л.Українки, 16 Б, м.Калуш, Івано-Франківська обл.
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробицтві та профзахворювань в Калуському р-ні та м.Калуші, 77300, вул.Підвальна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська обл.
про зобов»язання вчинити дії,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Калуському р-ні звернулось в суд з позовом та просить зобов"язати відповідача вчинити дії по підписанню Актів щомісячних звірок щодо прийняття до заліку витрат по виплачених пенсіях по трудкаліцтву (профзахворюванню) потерпілим, трудкаліцтво (профзахворювання) з якими сталося за межами України, згідно особових справ потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за період з 01.07.06 по 01.07.07 на суму 9169,91грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав. В обгрунтування посилається на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі щомісячно подавалися Акти звірки особових справ осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання щодо відшкодування сум виплачених пенсій, які були призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Калуші та Калуському районі не прийняли до заліку період з 01.07.2006-01.07.2007 по особових справах потерпілих, нещасний випадок яких стався за межами України: ОСОБА_4, (пенсійна справа НОМЕР_1) за період з 01 липня 2006 року по 01 січня 2007 року на суму 704,34 грн.; ОСОБА_5, (пенсійна справаНОМЕР_2) за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2007 року на суму 2647,73 грн.; ОСОБА_6, (пенсійна справа НОМЕР_3) за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2007 року на суму 2126,33 грн.; ОСОБА_7, (пенсійна справа НОМЕР_4) за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2007 року на суму 1753,36 грн; ОСОБА_3, (пенсійна справа НОМЕР_5) за період з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2007 року на суму 1938,15 грн.;
Загальна сума не прийнятих до заліку пенсійних виплат за вищезазначений період становить 9169,91 грн.
Крім того, вказує на те, що право управління Пенсійного фонду України в Калуському районі вимагати відшкодування вище зазначеної суми закріплено ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1999р. № 16/98 - ВР та ст.24 Закону України "'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що якщо призвело втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105 - XIV, в яких йдеться про те, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги і надання соціальних послуг між страхувальниками виник спір відносно понесених витрат, виплата здійснюється страхувальником до якого звернулася застрахована особа, при цьому неналежний страхувальник має право звернутися до належного страхувальника щодо відшкодування понесених витрат. В даному випадку Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення та виконує функції з призначення та виплати пенсій.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Представник позивача просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. В обгрунтування посилається на наявність Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров”я, які пов”язані з виконанням ними трудових обов”язків, що була підписана 09.09.94р. державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною. Заначена Угода передбачає обов”язок відшкодування шкоди заподіяної працівникам каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров”я роботодавцем сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров”я, смерті, і такий роботодавець проводить відшкодувння відповідно до свого законодавства. Крім того, відповідач посилається на лист головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України №1820-08-1 від 25.11.05. В задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі подало відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калуському районі список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.07.06р. по 01.07.07р. в кількості 5 осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
На підставі зазначеного вище списку осіб, позивачем складено Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено вказані пенсії. Однак, відповідач відмовився підписати даний акт.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті, медичні профілактично-реабілітаційні заходи, допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням "ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку' на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України ''Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам .їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомога чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян України здійснюється органами Пенсійного фонду України. Зокрема статтею 81 цього Закону передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.03 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов"язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок). Даний порядок встановлює механізм-відшкодування виплачених пенсій.
Пункт 5 Порядку передбачає, органи Пенсійного фонду щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводить з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Головні управління ПФУ та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі акту щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов"язаних з виплатою пенсій та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні перераховує витрати пов"язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв"язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Пенсійному фонду України.
Згідно ст.46 Закону №1105-XIV від 23.09.99 збір та акумуляція коштів та їх розподіл здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні.
Доводи Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Оскільки, статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відноси а не ті, які є предметом спору у даній справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які сталі інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України-відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Як вбачається з вищенаведеного, позивач по справі обрав спосіб захисту своїх прав, який не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо понесених ним витрат. Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов"язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не регулює спірних відносин між Фондами в даному випадку, оскільки даний Порядок щодо підписання Актів звірки розрахунків між Фондами, підлягає застосуванню лише при відсутності спору між ними.
У випадку відсутності згоди між Фондами щодо підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування виплачених сум пенсій, спір вирішується в судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення. За таких обставин, в позові слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
в позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Басай О.В.
-
Постанова складена в повному обсязі 25.04.08р.