справа № 2-а-150/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
з участю:
представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
до відповідача: ОСОБА_4
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004191710/0 від 26.04.2007 року,
№ 0004191710/1 від 09.08.2007 року, № 0004191710/2 від 19.09.2007 року, № 0004181710/0 від
26.04.2007 року, № 0004181710/1 від 09.08.2007 року та № 0004181710/2 від 19.09.2007 року,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004191710/0 від 26.04.2007 року (та прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення № 0004191710/1 від 09.08.2007 року, № 0004191710/2 від19.09.2007 року), та № 0004181710/0 від 26.04.2007 року ( та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення №0004181710/1 від 09.08.2007 року, №0004181710/2 від 19.09.2007 року).
26.01.2009р. позивач подав уточнення до позовних вимог, в якому просив визнати неправомірними (такими, що не відповідають закону) податкові повідомлення-рішення № 0004181710/2 від 19.09.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2526,31 грн. основного платежу та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1263,16 грн. та № 0004191710/2 від 19.09.2007р. в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_4 була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3за період з 30.11.2005р. по 31.12.2006р. За наслідками планової виїзної документальної перевірки був складений акт № НОМЕР_1 від 06.04.2007р. У зв'язку з тим, що приватним підприємцем ОСОБА_3 було подано заяву-скаргу на вищевказаний акт з проханням розглянути документи, які не були своєчасно надані і тому не враховані при проведенні планової документальної перевірки, згідно Наказу Коломийської оДПІ № 66 від 16.04.2007 року призначено позапланову документальну перевірку. За результатами позапланової перевірки Коломийською оДПІ було складено акт № 39/8/171/НОМЕР_2від 20.04.2007р. На підставі висновків, наведених в акті позапланової перевірки № 39/8/171/НОМЕР_2від 20.04.2007р., Коломийською оДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004181710/0 від 26.04.2007р., яким ПП ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1471 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004191710/0 від 26.04.2007р., яким ПП ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 11293,14 грн. Не погодившись з визначеними сумами податкових зобов'язань, ПП ОСОБА_3 звернувся з первинною апеляційною скаргою до Коломийської оДПІ, в якій просив скасувати вищезазначені податкові-повідомлення рішення. Рішенням Коломийської оДПІ від 09.08.2007 року № 15264/10/25-008/8 про результати розгляду скарги ПП ОСОБА_3 відмовлено в її задоволенні та прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0004181710/1 та № 0004191710/1 від 09.08.2007р., якими ПП ОСОБА_3 визначено суми податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість та за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумах, зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 26.04.2007р. 16.08.2007р. ПП ОСОБА_3 звернувся з повторними скаргами до ДПА в Івано-Франківській області, яка в свою чергу Рішення від 07.09.2007 року № 4676/7/25-019/115 відмовила йому в їх задоволенні. На виконання Рішення ДПА в Івано-Франківській області від 07.09.2007 року № 4676/7/25-019/115 Коломийською оДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004181710/2 від 19.09.2007р., яким ПП ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1471 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004191710/2 від 19.09.2007р., яким ПП ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 11293,14 грн. Вважає, що ним під час проведення позапланової перевірки були представлені податкові накладні, які перелічені в таблиці на стор.8 акту позапланової перевірки від 20.04.2007р., а тому підстав для зменшення суми податкового кредиту та, як наслідок, визначення чистої суми податкових зобов'язання з ПДВ в розмірі 2942 грн. у Коломийської оДПІ не було. Крім того, вважає, що Коломийською оДПІ безпідставно включено до складу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) в І кварталі 2006 року суму транзитних коштів, які надходили на його рахунок при виконанні ним умов Договору комісії з ТзОВ ВКФ «Балакком» від 20.12.2005р., а тому він не мав обов'язку з II кварталу 2006 року переходити на загальну систему оподаткування, а Коломийська оДПІ неправомірно визначила суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів від підприємницької діяльності за ІІ-ІУ квартали 2006 року в сумі 11293,14 грн.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили та зазначили, що при проведенні позапланової перевірки Коломийською оДПІ враховано усі надані позивачем податкові накладні. Акт позапланової документальної перевірки позивач підписав та підтвердив, що перевірені документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані ним в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про його підприємницьку діяльність за період, що перевірявся, у нього немає. Крім того, відповідно до абзацу 5 статті 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727 (зі змінами та доповненнями) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок, або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У разі порушення вимог, встановлених статтею 1 Указу № 727, зокрема, якщо у звітному періоді (кварталі) сума доходу перевищила обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500 тис.грн., платник єдиного податку, починаючи з наступного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності. Законодавство з питань оподаткування не містить прямої норми щодо звільнення від оподаткування доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, у разі порушення умов Указу № 727 і перевищення встановленого ним максимального рівня доходів (виручки) за рік. Законодавчі підстави для не оподаткування доходів платників єдиного податку, які перевищують 500 тис.грн. на календарний рік, відсутні.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3за період з 30.11.2005р. по 31.12.2006р. № 39/8/171/НОМЕР_2від 20.04.2007р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004181710/0 від 26.04.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1471 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004191710/0 від 26.04.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 11293,14 грн.
В подальшому, за результатами розгляду ДПА в Івано-Франківській області скарги позивача від 16.08.2007р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004181710/2 від 19.09.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1471 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004191710/2 від 19.09.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 11293,14 грн.
Як вбачається з акту позапланової перевірки Коломийської оДШ № 39/8/171/НОМЕР_2від 20.04.2007р., позивачем в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 167/98-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ в розмірі 5025,31 грн., який не підтверджено податковими накладними, а саме:
- в червні 2006р. по ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»: № 69896 від 01.06.2006р.
(ПДВ в сумі 31,37 грн.), № 69897 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 501,88 грн.), № 69898 від
01.06.2006р. (ПДВ в сумі 564,62 грн.), № 69899 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 108,06 грн.), №
69900 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 162,09 грн.), № 73360 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 25,56
грн.), № 73362 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 460,11 грн.), № 73361 від 30.06.2006р. (ПДВ в
сумі 408,99 грн.), № 73363 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 105,45 грн.) та № 73364 від
30.06.2006р. (ПДВ в сумі 158,18 грн.);
- в жовтні 2006р. по ТОВ ВКФ «Балакком» від 01.10.2006р. ПДВ в сумі 2499,33грн.
Додатково враховано надано податкову накладну, яку не було представлено при проведенні планової документальної перевірки, № 71 від 01.10.2006р. на загальну суму 12496,67 грн., в т.ч.ПДВ-2082,78 грн.
Заниження чистої суми зобов'язання по даному платежу склало 2942,0 грн.
В акті позапланової перевірки Коломийської оДШ № 39/8/171/НОМЕР_2від 20.04.2007р. також зазначено, що відповідно до поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (вх.№ 25317/10 від 06.12.2005р.) позивачем на 2006 рік обрано спрощену систему оподаткування. Вид діяльності заявлений в заяві на видачу свідоцтва про сплату єдиного податку: оптова торгівля непродовольчими товарами, посередницькі послуги. Видано свідоцтво про сплату єдиного податку сурії Г № 206106 від 16.12.2005 року.
У відповідності до договору поставки № 21577 від 03.01.2006 року між ПП ОСОБА_3 та ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що надалі іменується як «Метро», постачальник передає у власність «Метро», а «Метро» приймає та оплачує товари згідно із замовленнями «Метро» та товаросупровідною документацією. Отримані на розрахунковий рахунок від ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» кошти позивач перераховував на ТзОВ ВКФ «Балакком» за мінусом витрат на обслуговування банківського рахунку та комісійної винагороди. У першому кварталі 2006 року на рахунок позивача поступило коштів від ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» в сумі 685726,00 грн. З даної суми позивачем отримано комісійної винагороди в розмірі 37726,84 грн. (сума підтверджується даними книги обліку доходів і витрат підприємця, даними банківських виписок та даними Актів взаєморозрахунків між ТзОВ ВКФ «Балакком» та ПП ОСОБА_3). Оскільки позивачем в І кварталі 2006 року перевищено граничний обсяг виручки від реалізації продукції товарів (робіт, послуг) в 500 тис.грн., встановлений статтею 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727 (зі змінами та доповненнями), то сума перевищення понад 500 тис.грн. в розмірі 185726,0 грн. (685726,0 грн. - 500000,0 грн. = 185726,0 грн.) оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р. Однак, враховуючи те, що у першому кварталі 2006 року позивачем закуплено товару у ТзОВ ВКФ «Балакком» на суму 219775,0 грн., тобто сума витрат перевищує суму доходів - комісійна винагорода отримана у І квартал 2006 року не підлягає оподаткуванню.
Протягом ІІ-ІУ кварталів 2006 року позивачем отримано комісійної винагороди в сумі 87300,17 грн., в т.ч.: II кв.2006 року - 32008,12 грн.; III кв.2006 року - 13832,05 грн. та IV кв.2006 року - 41460,00 грн. Крім того, нараховано банківські відсотки в розмірі 111,67 грн. Всього отримано валового доходу в сумі - 87411,84 грн.
Враховуючи те, що позивачем не представлено документів на підтвердження витрат понесених у ІІ-ІУ кварталах 2006 року, крім сум банківських витрат в розмірі 541,50 грн., та у відповідності до пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.8.1.3 п.8.1 ст.8 та статей 18 і 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р. чистий дохід позивача визначено в розмірі 86870,34 грн. (87411,84 грн. - 541,50 грн. = 86870,34 грн.). Дана сума чистого доходу оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003р. та становить 11293,14 грн. (86870,34 грн. х 13% = 11293,14 грн.).
Суд частково не погоджується з такими висновками податкового органу, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення Коломийської оДШ № 0004191710/2 від 19.09.2008р. протиправним, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 28.06.99 р. №746/99 внесено зміни до Указу від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та викладено його у новій редакції. Зокрема, ст.1 Указу визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується і для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до абзацу п'ятого ст.1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Отже, у нормах Указу мова може йти лише про виручку від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг), що належить суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі за правом власності. При цьому, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР) встановлено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари (п.1,.31 ст.1 Закону). Таке ж положення міститься і в Законі України «Про податок на додану вартість» (п.1.4 ст.1 Закону).
Що ж стосується особливостей здійснення комісійної торгівлі, то основним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок та умови здійснення операцій з продажу товарів за договорами комісії, є Цивільний кодекс України. Відповідно до ст.395 Цивільного кодексу України за договорами комісії одна сторона (Комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (Комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок Комітента.
Таким чином, обсяг виручки фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку згідно з Указом та здійснює діяльність згідно з договором комісії і виступає у цьому договорі Комісіонером, складається з сум комісійної винагороди, отримуваної таким Комісіонером згідно з договором комісії (ст.395 та 398 Цивільного кодексу України).
Зазначений порядок визначення обсягу виручки від реалізації (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) однаковий для будь-якого Комісіонера - платника єдиного податку, оскільки відповідно до принципів рівності і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, зазначених у ст.З Закону України «Про систему оподаткування», до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) має бути забезпечений однаковий підхід.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач здійснював діяльність згідно Договору комісії на продаж продукції від 20.12.2005р. заключного між ТзОВ ВКФ «Балакком» (Комітент) та ПП ОСОБА_3 (Комісіонер) з терміном дії на 2006 рік. Предмет даного договору: Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер зобов'язується за плату (винагороду) вчинити декілька правочинів (угод) з продажу продукції, названої в Додатку № 1 до цього Договору. Відповідно до п.6.1 даного Договору комісії продукція, що надійшла Комісіонеру від Комітента, є власністю Комітента. Право власності зберігається за Комітентом до моменту передачі продукції Комісіонером третій особі відповідно до укладеного ними Договору. На виконання даного Договору комісії позивач заключив Договір поставки № 21577 від 03.01.2006р. з ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».
Як встановлено відповідачем під час проведення планової та позапланової перевірки позивача у першому кварталі 2006 року на рахунок позивача поступило коштів від ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» в сумі 685726,00 грн. З даної суми позивачем отримано комісійну винагороду в розмірі 37726,84 грн. (сума підтверджується даними книги обліку доходів і витрат підприємця, даними банківських виписок та даними Актів взаєморозрахунків між ТзОВ ВКФ «Балакком» та ПП ОСОБА_3). А тому, саме сума 37726,84 грн. отриманої комісійної винагороди є виручкою за продукцію (товари, роботи, послуги) позивача, про яку йдеться в статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позивачем в І кварталі 2006 року не перевищено граничну суму виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановлену статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. в межах 500 тис.грн., а тому, відсутній в нього і обов'язок щодо переходу з другого кварталу 2006 року, як і в наступних кварталах цього ж року, на загальну систему оподаткування, обліку та звітності згідно статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998р. А тому, визначення відповідачем податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за ІІ-ІУ квартали 2006 року в розмірі 11293,14 грн.є протиправним.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення Коломийської оДШ № 0004181710/2 від 19.09.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1471 грн., то суд зазначає, що відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як встановлено відповідачем при проведенні позапланової перевірки позивач до складу податкового кредиту липня 2006р. та жовтня 2006 року включив ПДВ без підтвердження його сум податковими накладними, як це вимагається пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.
В судовому засіданні позивачем подано суду податкові накладні, про які йдеться на стор.8 акту позапланової перевірки від 20.04.2007р., а саме: по ТзОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» - № 69896 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 31,37 грн.), № 69897 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 501,88 грн.), № 69898 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 564,62 грн.), № 69899 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 108,06 грн.), № 69900 від 01.06.2006р. (ПДВ в сумі 162,09 грн.), № 73360 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 25,56 грн.), № 73362 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 460,11 грн.), № 73361 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 408,99 грн.), № 73363 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 105,45 грн.) та № 73364 від 30.06.2006р. (ПДВ в сумі 158,18 грн.); та по ТОВ ВКФ «Балакком» від 01.10.2006р. ПДВ в сумі 2499,33 грн.
Однак судом вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідальність платника, в даному випадку, наступає у випадку не підтвердження сум ПДВ, попередньо включеного до складу податкового кредиту, саме на момент перевірки, а не на момент оскарження рішення податкового органу в процедурах адміністративного оскарження або в суді.
Крім того, відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Доказів подання заяв зі скаргами до податкових деклараціях за відповідні звітні податкові періоди позивачем суду не представлено.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення Коломийської оДШ № 0004181710/2 від 19.09.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4413 грн., в т.ч. за основним платежем - 2942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1471 грн. протиправними, слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коломийської оДШ Івано-Франківської області № 0004191710/2 від 19.09.2007 року, яким Приватному підприємцю ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 11293,14 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2судовий збір в сумі 3,40 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя Басай О.В.
Постанова складена в повному обсязі 03.02.2009 року.