У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2016 Справа №607/5336/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача – приватний нотаріус ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зокрема: договору купівлі-продажу №1480 від 28 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, укладеного між відповідачем та ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_1; договору купівлі-продажу №1478 від 28 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, укладеного між відповідачем та ОСОБА_8 щодо квартири АДРЕСА_2; договору купівлі-продажу №1370 від 20 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, укладеного між відповідачем та ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_3; договору купівлі-продажу № 1371 від 20 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, укладеного між відповідачем та ОСОБА_5 щодо квартири АДРЕСА_4; договору купівлі-продажу №1503 від 29 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, укладеного між відповідачем та ОСОБА_8 щодо нежитлового приміщення по вулиці Петрушевича, 9а в м. Тернополі.

Одночасно з поданням позову представником позивачки ОСОБА_2 подана заява, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за адресою вул. Є. Петрушевича, 9а, зокрема квартиру №1 реєстраційний номер нерухомого майна 895567161101 зареєстровану за ОСОБА_7, на квартиру №2, реєстраційний номер нерухомого майна 895599261101 зареєстровану за ОСОБА_6, на квартиру №3 реєстраційний номер нерухомого майна 895536261101 зареєстровану за ОСОБА_5, квартиру №4 реєстраційний номер нерухомого майна 895193261101 зареєстровану за ОСОБА_5, на нежитлове приміщення реєстраційний номер нерухомого майна 912173461101.

Вказана заява про забезпечення позову передана судді Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М. 23 травня 2016 року, про що свідчить її підпис у журналі передачі судових справ та матеріалів судді.

При розгляді заяви суддя приймає до уваги наступні обставини:

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В ч.1 ст.153 ЦПК України вказано, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Однак у поданій до суду заяві ОСОБА_1 ці вимоги не дотримано. Заявниця зазначає, що необхідність забезпечення позову викликана тим, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5. У листопаді 2015 року Відповідач почав незаконне будівництво багатоквартирного будинку, внісши завідомо недостовірні данні до декларації про початок будівельних робіт. В січні 2016 року Відповідач внісши завідомо недостовірні данні до декларації про готовність об’єкта до експлуатації подав останню на реєстрацію. Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради було виявлено внесення завідомо недостовірних даних і на підставі цього було скасовано як декларацію про початок будівельних робіт так і декларацію про готовність об’єкта до експлуатації. Станом на дату подання позову в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно а саме житловий будинок, об’єкт житлової нерухомості, об’єкт в процесі поділу загальною площею 383,2 кв. м, житловою площею 188 кв.м. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 76812861101. Підставою виникненя права власності зазначено договір купівлі продажу квартири серія та номер 1096 виданий 29 вересня 2015 року. Станом на дату проведення державної реєстрації права власності, а саме станом на 29 травня 2015 року, на житловий будинок загальною площею 383,2 кв. м. житловою площею 188 кв.м. декларація про готовність об’єкта до експлуатації була відсутня в силу того що зареєстрована вона була лише 15 січня 2016 року. При цьому, заявниця зазначає, що вказаний будинок загальною площею 383,2 кв. м. житловою 188 кв.м. зареєстрований ніби то за адресою вул. Є.Петрушевича 9а, хоча інформація про присвоєння адресного номера в реєстрі відсутня. В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов’язання здійснити перебудову багатоквартирного чотирьохповерхового будинку, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:07:005:0031 за адресою: вул. Є. Петрушевича, 9 в м. Тернополі на індивідуальний житловий будинок до 3-х поверхів. 05 квітня 2016 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду заборонено відповідачу ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо продажу квартир у багатоквартирному 4-х поверховому будинку, розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:07:005:0031 за адресою: вул. Є. Петрушевича, 9 в м. Тернополі. Умисно не виконуючи ухвалу суду 28 квітня 2016 року відповідач відчужив квартиру АДРЕСА_6 а в м. Тернополі шляхом укладання договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_7, 28 квітня 2016 року відповідач відчужив квартиру ;2 по вулиці Петрушевича 9,а в м. Тернополі, шляхом укладання договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_8, 20 квітня 2016 року відповідач відчужив квартиру №3 та №4 по вул. Петрушевича, 9а в м. Тернополі шляхом укладання договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_5 29 квітня 2016 року відповідач відчужив нежитлове приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_8 На підставі вказаних договорів було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_7 за ОСОБА_7; квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_8; квартиру №3 та №4 по вулиці Петрушевича, 9а в м. Тернополі за ОСОБА_5, нежитлове приміщення по вулиці Петрушевича, 9а в м. Тернополі за ОСОБА_8 Вважає, що оскільки предметом позову є визнання недійсними договорів купівлі-продажутна підставі яких було зареєстровано право власності на вищевказані об’єкти нерухомості, то існує ймовірність, що протягом розгляду справи треті особи зможуть відчужити отримане за оспорюваними правочинами нерухоме майно, відтак це унеможливить виконання рішення суду в разі його задоволення.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову заявниця обмежилася лише загальними припущення не представивши жодних доказів, котрі свідчили б про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення у зазначеній вище цивільній справі. Разом із тим, у вказаній заяві порушене питання, що торкається прав та інтересів третіх осіб зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, оскільки заявниця просить заборонити проводити державну реєстрацію нерухомого майна – квартир, які придбані вказаними особами за договорами купівлі-продажу. Крім того, прохальна частина заяви суперечить мотивувальній частині, оскільки, заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за адресою вул. Є. Петрушевича, 9а, зокрема квартири №1, 2, 3, 4 на нежитлове приміщення за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в мотивувальній частині заяви заявниця однак зазначає про те, що право власності на зазначені квартири вже було зареєстроване за вказаними особами. Таким чином, заявницею не обґрунтувано необхідності застосування зазначеного нею виду забезпечення позову.

Тобто в заяві ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 про забезпечення пред’явленого нею позову відсутні відомості, необхідні для забезпечення позову, які відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України повинні бути зазначені в заяві.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З цих підстав, керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 про забезпечення позову повернути заявниці.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Сливка