№ 4-2354/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2009 року у м. Києві суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О., при секретарі Шапутько С.В. за участю прокурорів Гальченко-Авілова О.В., Бабошина А.М., адвоката ОСОБА_1 розглянувши справу за його скаргою в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при здійсненні зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Генеральної прокуратури України Хаславського Є.Г. від 24.03.2009 про порушення кримінальної справи за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_2 з вказаною скаргою, обґрунтовуючи порушення прав та інтересів останнього тим, що в 2005 році ОСОБА_2 займав посаду голови спостережної ради ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку», просить скасувати оскаржувану постанову як передчасну постановлену без достатніх приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України, які вказували б на наявність в діях службових осіб ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України. /а.с.1-7/
ОСОБА_2, який у 2005 році займав посаду голови спостережної ради ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку», в судове засідання не з’явився за станом здоров’я, його представник та заявник по скарзі – адвокат ОСОБА_1 проти розгляду скарги у його відсутність на заперечував, скаргу підтримав, надав суду письмові пояснення, посилаючись на викладене у скарзі та поясненнях, просив скаргу задовольнити.
Оскільки участь у розгляді скарги ОСОБА_2 не визнана обов’язковою, суддя вирішив можливим розгляд скарги у його відсутність за участі його представника і заявника по скарзі – адвоката ОСОБА_1
Прокурор Бабошин А.М. доводи скарги не визнав, виклавши свою думку у письмовому вигляді. Вважає, що скарга є необґрунтованою, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України за наявності на те приводів, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.94 КПК України – акту позапланової ревізії від 16.11.2006 №06-25/29 Головного контрольно-ревізійного управління України окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за період з 01.04.2004 по 01.10.2006 і матеріалів до нього та матеріалів перевірки Служби безпеки України, на підставі яких прокурор безпосередньо виявив ознаки злочину, та підстав – наявних в матеріалах перевірки достатніх даних, які вказували на наявність в діях службових осіб ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» ознак злочинів за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України; в постанові зазначено статті кримінального закону, за ознаками якого порушено кримінальну справу, а також її подальше спрямування, а тому просив залишити скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника - адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, надходжу до наступних висновків .
Постановою старшого прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при здійсненні зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Генеральної прокуратури України Хаславського Є.Г. від 24.03.2009 порушено кримінальну справу за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України./а.м.1-3, т.1/
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови , полягають в розтраті чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у вчиненні фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів у великому розмірі.
Як зазначено в оскаржуваній постанові та встановлено в судовому засіданні приводами для порушення даної кримінальної справи є акт позапланової ревізії від 16.11.2006 №06-25/29 Головного контрольно-ревізійного управління України окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за період з 01.04.2004 по 01.10.2006 і матеріали до нього та матеріали перевірки Служби безпеки України, на підставі яких прокурор безпосередньо виявив ознаки злочину/а.м.3, т.1/, що відповідає вимогам ч.2 ст.94 КПК України та узгоджується з матеріалами перевірки /а.м.5-45, 50-54, 56-226, т.1, а.м.1-5, 420-423, т.2, а.м.1-40, т.3, а.м.58-62, т.4/
Так, в постанові зазначено, що ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» безпідставно перерахувало ТОВ «Юридична компанія «Український правовий альянс» у якості винагороди за договором від 30.06.2005 про надання юридичних послуг кошти на суму 2 468 791,92 гривні. В подальшому ТОВ «Юридична компанія «Український правовий альянс» отримані від ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» кошти у сумі 1 млн. 238 тис. гривень перерахувало ТОВ «Універсальна консалтингова компанія», яке перерахувало отримані кошти у сумі 1 237 858, 8 гривень третім особам, а також іншу частину коштів у сумі 1 млн. гривень перерахувало третім юридичним особам-товариствам, які мають ознаки фіктивності. Внаслідок вчинення вказаних фінансових операцій з коштами, службові особи «Український банк реконструкції та розвитку» легалізували (відмили) кошти у великому розмірі на суму 1 237 858,8 гривень./а.м.2, т.1/
Як перевірено судом, викладені в постанові фактичні обставини та дані, які вказують на наявність ознак злочинів за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, безпосередньо містяться у акті позапланової ревізії від 16.11.2006 №06-25/29 Головного контрольно-ревізійного управління України окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за період з 01.04.2004 по 01.10.2006, згідно висновків якого ТОВ «Юридична компанія «Український правовий альянс» не підтверджено документально у повному обсязі факт надання юридичних послуг у звітах про виконання робіт за договором з ЗАТ «УБРР» від 30.06.2005 /а.м.6-11, т.3, а.м. 58-62, т.4/, у листі Головного контрольно-ревізійного управління України від 05.12.2006 за №06-17-763 за результатами ревізії ЗАТ «УБРР» /а.м.1, 2, т.2/ та в доданих до цих документів матеріалах, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи.
Доводи заявника про спростування висновку ГКРУ України в акті позапланової ревізії від 16.11.2006 №06-25/29 даними, які містяться у довідці ГКРУ України про здійснення зустрічної звірки в ТОВ «ЮК «Український правовий альянс» від 13.11.2006, не можуть бути прийняті до уваги і є юридично неспроможними, оскільки спростовуються посиланням у вищезгаданому акті позапланової ревізії ГКРУ України на результати даної зустрічної звірки від 13.11.2006 як на підставу для вищевказаного висновку ревізії /а.с.11, т.3/.
Виходячи з положень КПК України щодо оцінки судом при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи всіх даних перевірки в їх сукупності, вважаю не достатніми заперечення заявника щодо наявності в матеріалах перевірки даних щодо всіх обставин, які охоплюються складом злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, вважаю, що з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Таким чином, надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи, а викладені в скарзі доводи - необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.94, ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
С каргу заявника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за дотриманням законів при здійсненні зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Генеральної прокуратури України Хаславського Є.Г. від 24.03.2009 про порушення кримінальної справи за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом службовими особами ЗАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209 КК України - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: