Справа - № 22ц-7514/08 Головуючий в 1-й інстанції-Томаш В.І.,
Категорія -30 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко О.І.,
суддів Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Горобець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом колективного підприємства «Красуня» м. Орджонікідзе до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області позовні вимоги КП «Красуня» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків були задоволені частково; стягнуто з останньої у відшкодування заподіяної нею матеріальної шкоди на користь позивача 976 грн. 22 коп., а також стягнуто з неї на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51 грн. та у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушила питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 8 лютого 2006 року на підставі рішення зборів трудового колективу призначена на посаду директора колективного підприємства «Красуня» м. Орджонікідзе строком на два роки згідно штатному розкладу та 8 лютого 2008 року звільнена з займаної посади за закінченням строку.
Згідно наказу №117 від 26 лютого 2007 року, виданим директором ОСОБА_1, працівник підприємства ОСОБА_2 на підставі протоколу зборів працівників співвласників підприємства від 15 грудня 2006 року була звільнена з посади майстра-перукаря у зв'язку зі скороченням штатів відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, яке відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2008 року було залишено без змін, ОСОБА_2 була поновлена на роботі на посаді майстра-перукаря КП «Красуня» м. Орджонікідзе та було стягнуто з останнього на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 976 грн. 22 коп.
21 березня 2008 року у порядку виконавчого провадження був виплачений ОСОБА_2 на підставі рішення суду середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 885 грн. 22 коп. та було стягнуто відділом державної виконавчої служби Орджонікідзевського міського управління юстиції 91 грн. за проведення виконавчих дій згідно з ЗУ «Про виконавче провадження».
Звільнення ОСОБА_2 з КП «Красуня» було здійснено ОСОБА_1 з порушенням вимог КЗпП України та статуту КП і є незаконним. Згідно до контракту, укладеного між КП «Красуня» та ОСОБА_1 5 грудня 2006 року, остання має право прийому на роботу та звільнення з роботи працівників підприємства. А тому з вини ОСОБА_1 підприємству заподіяна матеріальна шкода у розмірі 976 грн. 22 коп.
При цьому суд дав критичну оцінку посиланням ОСОБА_1 щодо того, що звільнення ОСОБА_2 було вчинено не з її вини, як директора, а на підставі рішення загальних зборів підприємства, оскільки це не відповідає дійсності та спростовується доказами по справі. Суд зазначив, що, дійсно, згідно рішення зборів працівників КП «Красуня» було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, однак, як було встановлено в судовому засіданні та знайшло своє відображення і в рішенні Орджонікідзевського міського суду від 25 квітня 2007 року, при прийнятті даного рішення брали участь лише працівники, які мали явну зацікавленість в її звільненні з посади.
Також суд не знайшов законних та обгрунтованих підстав для зменшення розміру заподіяної шкоди в залежності від матеріального стану ОСОБА_1
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь КП «Красуня» матеріальної шкоди в сумі 417 грн. 55 коп., пов'язаної зі сплатою підприємством пенсійних внесків, та судових витрат в сумі 142 грн. 62 коп.3алишено без задоволення, оскільки в цій частині не було надано суду щодо цього жодних доказів.
Апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи, та, давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду є обґрунтованими і підтвердженні наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.