Справа № 478/508/15-к

Провадж.№ 1-кп/481/11/2016

В И Р О К

іменем України

23.08.2016 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді                                Уманської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новий Буг, Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2015 року за № 120151500000000074 відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого заступником директора по виконавчій роботі ТОВ «Сила росту», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Обуховського О.В., Стоянова Д.П.,

представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_4

Встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за наступних обставин:

12.06.2014 року близько 06:20 годин обвинувачений ОСОБА_1 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проїжджали на автомобілі « DAEWOO SENS» біля поля розташованого за садом «Петровського» на території Казанківської сільської ради. В цей час обвинувачений ОСОБА_1 побачив на полі працівників ТОВ «Агроальянс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які на тракторах МТЗ-82, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску з бороною пружинною ЗПГ-15 2011 року випуску, та МТЗ-82 державний номерний знак (надалі д.н.з.) 12369 НК, 2008 року випуску з оприскувачем ОПШ-2000-21.6, 2011 року випуску, проводили земельні роботи. В цей час у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння вищезазначеними транспортними засобами, а саме : особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мала перешкодити своїми діями подальшому руху тракторів, а обвинувачений ОСОБА_1 повинен під малозначним приводом попросити вийти з кабіни механізаторів після чого транспортувати вказані трактора на територію Фермерського господарства «Масляний».

З цією метою особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заїхала на автомобілі « DAEWOO SENS» на територію поля, чим перегородив шлях руху тракторові МТЗ-82 з д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого знаходився ОСОБА_5 останній зупинив рух трактора, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почав вимагати припинити земельні роботи, після чого підійшов до другого трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на відстані приблизно 40 метрів від нього.

Тим часом, обвинувачений ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом попросив вийти з кабіни трактора механізатора ОСОБА_5, який вийшов із кабіни трактора, залишивши ключі в замку запалення. Обвинувачений ОСОБА_1, без дозволу ОСОБА_5 сів за кермо трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2 і завівши двигун поїхав в бік смт. Казанка.

В цей час особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, став попереду трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, перегородивши тим самим рух трактора за кермом якого був ОСОБА_6 та став вимагати зупинити земельні роботи. ОСОБА_6 зупинив рух трактора, вийшов із кабіни трактора залишивши ключі в замку запалення.

Тим часом обвинувачений ОСОБА_1, повернувшись із смт. Казанка, продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння транспортним засобом, без дозволу ОСОБА_6 сів за кермо трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1, завів двигун та поїхав в сторону смт. Казанка.

Під час проведення обшуку 17.06.2014 року на території Фермерського господарства «Масляний» за адресою смт. Казанка вул.. Сільська садиба ,1 , було вилучено два трактори тракторах МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску з бороною пружинною ЗПГ-15 2011 року випуску, та МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску з оприскувачем ОПШ-2000-21.6, 2011 року випуску, які належать ТОВ «Агроальянс»

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, з кваліфікуючою ознакою – за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у інкримінованому йому злочині не визнав, та скориставшись своїм правом, передбаченим ст.. 63 Конституції України відмовився давати суду показання.

В ході судового розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення обгрунтувала доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України показаннями свідків, а також документами.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює обліковцем ТОВ «Агроальянс» і також особисто не був присутній на полі під час подій 12.06.2014 року, а про заволодіння тракторами МТЗ-82 йому стало відомо від ОСОБА_6, який йому зателефонував. Свідок пояснив, що після дзвінка ОСОБА_8 він поїхав на земельну ділянку яка належала ОСОБА_9 Після оформлення працівниками міліції всіх необхідних процесуальних документів свідок ОСОБА_7 разом із іншими механізаторами поїхав на територію ТОВ «Сила росту», яке належить родині обвинуваченого, і де знаходились трактора МТЗ 82. Обвинувачений повернув йому барсетку з документами.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що була присутня приблизно 12-15 червня 2014 року при проведенні обшуку на території підприємства, яке належить родині обвинуваченого ОСОБА_1 Пояснила, що вона працює в Казанківській селищній раді Миколаївської області і часто співпрацює із працівниками поліції при необхідності складення процесуальних документів за участі сторонніх осіб. Також їй було запропоновано бути понятою і при проведенні обшуку по даному кримінальному провадженні. Разом із нею понятим був ОСОБА_11 Свідок пояснила, що ухвала про проведення обшуку була прочитана вголос, але обвинувачений ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не заперечуючи факт того, що дані трактора, борона та оприскувач знаходяться у них, відмовлялися видавати їх. Під час обшуку працівниками міліції були виявлені та вилучені два трактори, оприскувач та борона. Під час обшуку застосовувалась відеозйомка.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він був присутній в якості понятого при проведенні обшуку на території підприємства, яке належить родині обвинуваченого ОСОБА_1 Після того, як працівник міліції зачитав вголос ухвалу про дозвіл на проведення обшуку особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почав заперечувати та пояснювати, що проводити обшук працівники міліції приїхали не за тією адресою, яка вказана в ухвалі суду, після чого приблизно три години шукали якісь документи. Під час проведення обшуку особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження пояснив, що не буде сприяти обшуку, щоб працівники міліції робили, що бажають, а сам залишив територію подвір’я і піднявся в кабінет на другому поверсі адміністративної будівлі. Під час проведення обшуку застосовувалась відео зйомка. Крім того свідок показав в судовому засіданні, що особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, копію ухвали вручали, і свідок не пам’ятає, щоб йому пропонували зафіксувати факт відмови від отримання ухвали.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює бригадиром ТОВ «АГРОАЛЬЯНС». Про події які сталися на полі 12.06.2014 року йому стало відомо зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які йому зателефонували близько о 6-7 годині. Особисто він не бачив хто і як відганяв трактора із поля в смт. Казанку. Прибувши на поле за викликом механізаторів він побачив обвинуваченого ОСОБА_1, особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та працівників міліції. На його запитання де знаходяться трактора особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження пояснив, що вони у нього. Потім свідок ОСОБА_12 попросив віддати йому документи, які знаходились у кабіні трактора, на що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження погодився, але лише не віддав технічний паспорт на один із тракторів, яким керував ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 12.06.2014 року він разом із ОСОБА_6 близько 06 години ранку, отримавши наряд, поїхали на поле, яке знаходилось в користуванні ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» та належить ОСОБА_9Х . Свідок ОСОБА_5 обприскав посіви соняшника, а свідок ОСОБА_8 почав його боронувати. В цей час, коли ОСОБА_5 вже закінчив роботу до нього під’їхала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та сказав : «Робота зупиняється», після чого таким же чином зупинив і трактор, на якому працював ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_5 в цей час продовжував складати обприскувач на своєму тракторі, оскільки свою роботу він вже виконав. Потім до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та повідомив, що його кличе ОСОБА_6 Підійшовши до останнього ОСОБА_5 дізнався, що той його не кликав, але в цей час обвинувачений ОСОБА_1 завів трактор та поїхав на ньому в сторону смт. Казанка. Через деякий час обвинувачений повернувся на поле, сів за кермо другого трактора і так само поїхав на ньому в сторону смт. Казанка.

Свідок пояснив, що а ні обвинувачений, а ні особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, жодних погроз на адресу нього не висловлювали, жодного насилля не застосовували. Крім того, свідок пояснив, що йому відомо про те, що вказана земельна ділянка є спірною і на її оренду є договір як у ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» так і у підприємства ОСОБА_13 і такі дії обвинуваченого та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження були спрямовані на зупинення роботи на такій земельній ділянці.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 12.06.2014 року він разом із ОСОБА_5 близько 06 години ранку, отримавши наряд, поїхали тракторами МТЗ-82 на поле, яке знаходилось в користуванні ТОВ «АГРОАЛЬЯНС». Свідок ОСОБА_5 обприскав посіви соняшника , а свідок ОСОБА_6Б боронував. Після того, як вони вже закінчили свою роботу, і один із тракторів вже був складений, до них під’їхала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та повідомив, що вони проводять роботи на полі, яке належить ТОВ «Сила росту», а тому він викликав працівників міліції, які повинні вирішити спір. Потім особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почав показувати документи на підтвердження того, що дана земельна ділянка знаходиться в його користуванні. Через деякий час, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, попросив покликати до них ОСОБА_5, що ОСОБА_6 і зробив. Коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йшли до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, то в цей час обвинувачений ОСОБА_1 сів в кабіну трактора, на якому працював ОСОБА_5 і поїхав на ньому в сторону смт. Казанка. Через хвилин 20-30 обвинувачений ОСОБА_1 повернувся на поле і особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наказав йому відігнати на базу і другий трактор, на якому працював свідок ОСОБА_6, що він і зробив. Крім того, свідок пояснив, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перешкоджав їм повернутися в кабіну трактора та поїхати з поля і забирав з рук ОСОБА_6 телефон, коли той намагався подзвонити.

Крім того свідок пояснив, що був присутній під час проведення обшуку на території ФГ «Масляного» та пам’ятає, як ОСОБА_14 пояснювали працівникам міліції, що підприємство на якому проводять обшук не є тим, яке вказано у самій ухвалі про проведення обшуку, т.я. не співпадає ні адреса, ні назва.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вони були єдиними очевидцями того, що відбувалося на полі 12.06.2014 року вранці, однак їх показання не узгоджуються між собою, а саме: свідок ОСОБА_5 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_14 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження приїхали на поле коли він вже закінчив свою роботу, а ОСОБА_6 почав боронувати, в той час як свідок ОСОБА_6 суду показав, що вони обидва закінчили свою роботу, та вже виїжджали з поля. Крім того свідок ОСОБА_5 пояснив, що, а ні обвинувачений, а ні особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, жодних погроз не висловлювали, жодного насилля не застосовували, тоді як свідок ОСОБА_6 пояснив, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження такі дії вчиняв. Також, свідок ОСОБА_5 пояснив, що підійти до свідка ОСОБА_6 йому сказав обвинувачений ОСОБА_1, тоді як свідок ОСОБА_6 суду показав, що він сам, за проханням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, покликав до них ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_5 не міг конкретно відповісти що, і в який час росло на спірній земельній ділянці, стверджуючи, що коли він обприскував її то на ній ріс соняшник, але на тій же земельній ділянці росла і кукурудза.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що будучи в складі слідчо-оперативної групи Казанківського РВУ МВС України, він виїжджав на поле за викликом ОСОБА_13 із повідомленням про те, що ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» незаконно обробляє його земельні ділянки. Коли він направлявся на вказане поле за викликом, то по дорозі бачив, як йому назустріч рухався трактор під управлінням обвинуваченого ОСОБА_1, однак ні дати коли це було, ні модель трактора чи його колір свідок не пам’ятає.

Аналогічні показання суду дали і свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Крім того свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона була призначена слідчим у кримінальному провадженні, яке було внесене до ЄРДР за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами, а саме тракторами МТЗ-82 з оприскувачем та бороною. Слідчим суддею Казанківського районного суду Миколаївської області було постановлено дві ухвали про надання дозволу на проведення обшуку за адресою вул.. Садиба сільська, 1 в смт. Казанка та вул.. Садиба сільська, 2 в смт. Казанка, оскільки не було відомо, де саме знаходяться трактора. Коли працівники міліції прийшли проводити обшук за адресою вул.. Садиба сільська, 1 в смт. Казанка де знаходиться ФГ «Масляний», то особа, матеріали відносно якої виділені окреме провадження заперечував проти такого проведення, оскільки стверджував, що вул.. Садиба сільська, 1 знаходиться в іншому місці, але працівники міліції сприйняли це як намагання перешкодити проведенню обшуку, а тому із упевненістю, що вони знаходяться за правильною адресою провели обшук. Під час проведення обшуку проводилась відео фіксація, матеріали якої були долучені до кримінального провадження.

Аналогічні показання, що стосуються процесу проведення обшуку в судовому засіданні надала і свідок ОСОБА_19

Представник потерпілого ОСОБА_2 суду пояснила, що вона працює юрисконсультом ТОВ «Агроальянс» і особисто не була свідком того, хто саме відігнав трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_1 та МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2 із поля до ФГ «Масляний», а про обставини сварки, яка сталась 12.06.2014 року на полі з участю обвинуваченого ОСОБА_1, його батька з одного боку і механізаторів ТОВ «Агроальянс» вона знає лише з чужих слів. Разом із тим, свідок ОСОБА_2 пояснила, що між ФГ «Масляним» та ТОВ «Агроальянс » вже тривалий час вирішується спір, щодо права на оренду земельної ділянки на якій і проводились сільськогосподарські роботи тракторами МТЗ-82 та яка належить ОСОБА_9, із якою ТОВ «Агроальянс» у грудні 2013 року уклало договір оренди земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона була присутня під час проведення обшуку, та особисто надавала працівникам міліції документи, які вказували на те, що вони приїхали на вул.. Молодіжна, 1 в смт. Казанка де знаходиться ПП «Фактор», а не вул.. Садиба сільська,1 в смт. Казанка, яка була вказана в ухвалі суду на підставі якої проводився обшук, однак слідчий проігнорувала її заперечення та провела обшук території ПП «Фактор».

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що працюючи механізатором ТОВ «Сила росту» він бачив, як на території господарства стояли два трактора МТЗ- 82, які не належали товариству, але як вони потрапили на територію товариства йому невідомо. А потім до господарства прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_12 щоб забрати документи із кабіни даних тракторів, як вони самі йому і пояснили.

ОСОБА_13 в якості свідка суду пояснив, що між його підприємством та підприємством ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» вже тривалий час існує спір щодо права на оренду земельної ділянки, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 Оскільки у 2005 році між ТОВ «Сила росту» та ОСОБА_9 було укладено договір оренди земельної ділянки, на цій підставі товариство використовує дану земельну ділянку для сільськогосподарських потреб. Однак, не розірвавши договір із ТОВ «Сила росту» ОСОБА_9 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» який також почав її використовувати, та періодично в 2013-2014 роках знищувати культури, які висаджувались ТОВ «Сила Росту». Тому коли 12.06.2014 року зранку свідок побачив на полі трактора під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 то домовився із ними, що до приїзду міліції трактора залишаться на території ТОВ «Сила росту», а потім, після того як ОСОБА_13 проведе наряд, вони повернуться на поле разом із працівниками міліції. Дійшовши про це згоди свідок разом із обвинуваченим ОСОБА_1 автомобілем поїхали на базу, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідом за ними приїхали на тракторах, однак вони просили не говорити керівництву ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» про те, що вони особисто запаркували трактора на базі ТОВ «Сила росту», оскільки через це в них будуть неприємності. В подальшому, ОСОБА_13 повідомив ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» та пояснив працівникам міліції, що трактора залишаться на території його бази до встановлення обставин. Однак керівництво ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» не забажало встановлювати обставини справи, а через 5-6 днів до ТОВ «Сила росту» приїхали працівники міліції з метою проведення обшуку. ОСОБА_13 повідомив, що вони роблять обшук не за тією адресою, оскільки приїхали на вул.. Молодіжна, 1 а в ухвалі про проведення обшуку вказана вул. Садиба сільська, 1, яка знаходиться на відстані одного кілометра. Однак, незважаючи на його заперечення працівники міліції почали проводити обшук, в якому свідок участі не брав.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона працює різноробочою в ТОВ «Сила росту». Вона пам’ятає випадок, приблизно рік назад, коли трактористи ТОВ «АГРОАЛЬЯНСУ», один із яких ОСОБА_5, заганяли в ангар на території ТОВ «Сила росту» трактора, які належали ТОВ «АГРОАЛЬЯНСУ» однак точної дати та обставин того дня вона не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він 12.06.2014 року близько 7:40 – 8:00 години набирав зі складу, який належить ОСОБА_13 зерно. При цьому йому допомагав комірник на ім’я ОСОБА_6 та невідома йому жінка . В цей час, в даний склад невідомі йому чоловіки загнали два трактора з інтервалом приблизно 5-10 хвилин і залишивши трактора покинули склад. Однак чи то були працівники ОСОБА_13 чи ні він пояснити не може.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що деякий час назад він працював і в ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» і в ТОВ «Сила росту». 12.06.2014 року він працював у ТОВ «Сила росту» і пам’ятає, що між 7:00 – 8:00 годиною на територію ТОВ «Сила росту» почергово заїхали два трактора, якими керували невідомі йому чоловіки, однак одного з них він упізнав як працівника ТОВ «АГРОАЛЬЯНС», оскільки коли свідок ОСОБА_24 працював у ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» вони разом обприскували поля. В цей час у складі куди загнали трактора чоловік на ім’я ОСОБА_23 набирав зерно, а він та робітниця ОСОБА_13 йому допомагали.

Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_24 є послідовними, логічними та узгоджуються між собою, стабільні, не суперечливі, підтверджені взаємно, до того ж ОСОБА_23 та ОСОБА_24 не підтримують жодних стосунків, в тому числі трудових ні з ТОВ «Сила росту», ні з ТОВ «АГРОАЛЬЯНС», а тому суд немає підстав сумніватися в їх правдивості

Суд не може взяти до уваги показання свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, оскільки будь-яких обставин справи вони суду пояснити не змогли, у зв’язку із тим, що не пам’ятали їх на час допиту в суді.

Крім того, на обґрунтування обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, сторона обвинувачення надала суду документи, як докази, а саме:

-постанову старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_28 про виділення із матеріалів кримінального провадження № 12014150240000302 матеріали відносно ОСОБА_1 ( а.с.129 – 130 т.1):

-не засвідчені жодним прийнятним чином фотокопії видаткових накладних № 300675 від 17 березня 2011 року на підтвердження передачі ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» ЗПГ-15 борони пружинної, № 300494 від 04 березня 2011 року на підтвердження передачі ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» обприскувача ОПШ – 2000-21,6 ( а.с.131 т.1), № 79 від 29 квітня 2014 року на підтвердження передачі ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» борони зубової легкої, № 80 від 30 вересня 2011 року на підтвердження передачі ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» GPS новігатора Locarus, ( а.с. 132 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопії довідки ПСП «Деметра» про вартість трактора МТЗ-82.2.26 з реєстраційним номером 02856 ВА, та довідки ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» про вартість трактора МТЗ-82.1.26 з реєстраційним номером 12369 МК ( а.с.133 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопії договору позики транспортного засобу від 01 березня 2014 року укладеного між ПСП «Деметра» та ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» за яким останньому передавались у позику трактор МТЗ-82.2.26, 2007 року випуску із реєстраційним номером 02856 ВА та акту приймання-передачі зазначеного трактора ( а.с.135 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію посвідчення про реєстрацію трактора МТЗ-82.2.26, 2007 року випуску із реєстраційним номером 02856 ВА ( а.с.136 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію листа ОСОБА_13 яким він ставить до відома директора ТОВ «Агроальянс» про притримання тракторів МТЗ-82 в агрегаті з обприскувачем та трактор МТЗ-82 в агрегаті з сцепкою борін ( а.с.137 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію ухвали слідчого судді Казанківського районного суду по справі № 478/1203/14-к про надання дозволу на проведення обшуку на території ФГ «Масляний» по вул. Сільська садиба, 1 в смт. Казанка ( а.с. 138 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію протоколу обшуку від 17.06.2014 року із фото таблицею, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Казанківського районного суду по справі № 478/1203/14-к ( а.с.139 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію заяви ОСОБА_29 про отримання від працівників міліції трактора МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2, з бороною пружинною ЗПГ-15 та оприскувачем ОПШ-2000 ( а.с.142 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію постанови від 21.10.2014 року про визнання речовим доказом по кримінальному провадженні № 12014150240000302 трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, трактора МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, пружинної борони ЗПГ – 15 синього кольору та оприскувача ОПШ-2000-21,6 ( а.с. 146 т.1);

-не засвідчену жодним прийнятним чином фотокопію постанови про призначення товарознавчої експертизи від 19.06.2014 року ( а.с.147 т.1) та фотокопію Звіту № 14 про оцінку вартості нерухомого майна у вигляді трактора МТЗ-82.1.26 д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, трактора МТЗ-82.2.26, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, пружинної борони ЗПГ – 15 та оприскувача ОПШ-2000-21,6 (а.с.145- 152 т.1).

Разом із тим, відповідно до ст.ст.86, 99, 100 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Дублікат документа (документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Всупереч таким категоричним приписам кримінального процесуального закону перелічені вище надані стороною обвинувачення не засвідчені жодним прийнятним чином фотокопії не є документами.

Відтак надані стороною обвинувачення докази у виді не засвідчених жодним прийнятним чином фотокопій зазначених документів суд визнає недопустимими доказами, позаяк вони не відповідають вимогам ст.ст.99, 100 КПК України щодо документів. При цьому суд враховує, що кримінальний процесуальний закон не містить винятків із зазначених правил доказування, зокрема, і в разі виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження в порядку ст.217 КПК України.

Крім того, навіть за умови , що зазначені докази були б завірені належним чином, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне. Надана прокурором фотокопія протоколу обшуку від 17.06.2014 року не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства виходячи з наступного. Відповідно до ст. 104 КПК, протокол обшуку повинен бути чітко структурованим та складається з трьох частин : вступної, описової та заключної.

У заключній частині протоколу описуються вилучені під час обшуку речі й документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження та пропозиції до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. Протокол підписують усі учасники, котрі брали участь у проведенні обшуку. Однак, копія протоколу наданого прокурором, не містить зазначених відомостей. Окрім підписів понятих, які маються в кінці 1,2 та 3 сторінки, підписи інших учасників, а саме : слідчого Бойко О.О., який проводив обшук, ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_1 та ОСОБА_20 в протоколі обшуку відсутні.

В протоколі обшуку також не зазначено чи проводилось вилучення виявлений речей в ході обшуку, чи проводилось ознайомлення учасників процесу із змістом даного протоколу та яким чином.

Крім того, як пояснювали свідки в судовому засіданні під час проведення обшуку дійсно проводилась відео та фото фіксація, про що також зазначено і на першому аркуші протоколу обшуку. Однак в порушення вимог ст.105, 107 КПК України дані додатки до протоколу обшуку не додані, суду для огляду не надавались, не дивлячись на те, що свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що відео фіксація проведення обшуку дійсно проводилась та долучалась нею до матеріалів кримінального провадження.

Також, суд звертає увагу на те, що надана прокурором фото таблиця до протоколу обшуку є не повною, оскільки надано лише фотознімки під № 7, 8,13,14,15.

Так само, судом не можу бути визнаний як допустимий доказ фотокопію постанови від 21.10.2014 року про визнання речовим доказом по кримінальному провадженні № 12014150240000302 трактора МТЗ-82 д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, трактора МТЗ-82, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, пружинної борони ЗПГ – 15 синього кольору та оприскувача ОПШ-2000-21,6 оскільки в протоколі про проведення обшуку відсутні дані про вилучення таких речей.

Що стосується такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , як « за попередньою змовою групою осіб», то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражена у формі умислу або необережності.

Приміткою 1 до ст. 289 КК України визначено, що під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти умисне, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Таким чином законодавець чітко визначає, що склад злочину, передбачений ст. 289 КК України утворюється при наявності прямого умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Як передбачено ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

   Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (ОСОБА_20 змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві особи і більше заздалегідь, тобто до початку виконання дій, які становлять об'єктивну сторону складу злочину, домовилися про спільне його вчинення, незалежно від того, хто з них керував цим засобом.

А ч. 2 ст. 289 КК України передбачає незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, тобто, на думку суду, попередня змова учасників злочину є невідємною частиною вчинення цього діяння та кваліфікуючою ознакою цього складу злочину.

  При цьому, ч. 2 ст. 28 КК України зазначає, що злочин визнається вчиненим за попереднього змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку скоєння злочину, домовилися про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об’єктивної сторони. Тобто ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин. І як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій, тощо).              

Однак, стороною обвинувачення суду не надано жодного переконливого доказу про те, що між обвинуваченим ОСОБА_1 та особою, матеріали відносно якої виділене в окреме провадження  дійсно була попередня змова. Так саме як і не надано суду доказів того, що трактора з поля були переміщені на базу ТОВ «Сила росту» поза волею механізаторів ОСОБА_5 та ОСОБА_8, оскільки жоден з них не вказав, що намагався перешкодити такому заволодінню, а лише пояснювали, що вони вимагали повернення їм документів, які знаходились у кабіні трактора. Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі № 4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення.

У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

У роз'ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до припису ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, за якими ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, суд доходить  висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а тому обвинуваченого слід визнати не винним та виправдати його.

Виходячи з встановленого ОСОБА_1 слід виправдати за п.1 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю вчинення злочину в якому він обвинувачується.

Оскільки щодо ОСОБА_1 ухвалюється виправдовувальний вирок, заявлений до нього ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину суд залишає без розгляду у відповідності до ч.3 ст.129 КПК України .

З цих же підстав питання про розподіл процесуальних витрат пов'язаних із залученням експерта суд не вирішує.

Також суд не вирішує долю речових доказів, оскільки надана прокурором постанова про визнання в якості речового доказу судом визнана недопустимим доказом.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 532 КПК України, суд

                                                      Ухвалив :

ОСОБА_1 визнати не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням за недоведеністю вчинення ним даного злочину.

Цивільний позов ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1000 грн. 00 коп. віднести на рахунок держави.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до  апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня  проголошення вироку.

Суддя: