Справа № 1-5 2007 p.

ВИРОК ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

22 січня 2007 року  Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого                      - голови суду, судді Бойка Г.В.,

при секретарі                      - Оданець СВ.,

за участю прокурора     - Комар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.. Зачепилівка кримінальну

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 03.06.1997 року Чугуївським міським судом Харківської області за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, 19.12.1997 року Красноградський районним судом Харківської області за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 19.04.2002 року Зачепилівським районним судом Харківської області в 2002 році за ст. 140 ч.2, 185 ч.З КК України до 4 років позбавлення волі

передбаченого ст. 162 ч.І КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.09.2006 року близько 14.00 год., шляхом зриву навісного замка з вхідних дверей за допомогою металевого пруту, незаконно проник до будинку, що належить громадянину ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та вчинив крадіжку алюмінієвої каструлі і антенного дроту, щоб потім здати їх на металобрухт, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди в сумі 42 грн., згідно довідки про вартість товарів.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, розкаявся в скоєному.

Приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції підсудного, його вина є доведеною. Суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби.

Дії ОСОБА_1. необхідно кваліфікувати по ст.162 ч. 1 УК України, тобто незаконне проникнення до житла, що порушує недоторканість житла громадян.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує невелику тяжкість злочину, особу підсудного, який раніше судимий за злочини проти власності, тобто такого, що схильний до вчинення крадіжок, за місцем проживання характеризується добре, пом'якшуючі обставини - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, обтяжуючі обставин суд не вбачає та вважає, що виправлення підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у вигляду штрафу.

Суд вважає, що до підсудного ОСОБА_1. можливе застосування положення ст. 69 ч.1 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання порівняно з тим, яке передбачено в санкції ст. 162 ч.1 КК України, з урахуванням невеликої тяжкості скоєного злочину, майнового стану підсудного (непрацюючий, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, так в характеристиці вказано, що він правопорушень не допускав, спиртними напоями не зловживає, крім того судом встановлені обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, вчинений злочин не спричинив тяжких наслідків, і вважає, що призначення підсудному ОСОБА_1 навіть мінімального покарання в межах санкції (штраф розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) було б в даному випадку недоцільним, тому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, але нижче від мінімальної його межі, яка встановлена санкцією ст. 162 ч.1 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 53 КК України мінімальний розмір штрафу встановлений в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (30 х 17 грн. = 510 грн.), суд вважає, що цілком достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів є призначення йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 162 ч.І КК України і призначити йому покарання по ст. 162 ч.І КК України у вигляді у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 510 грн. (п'ятсот десть грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 510 (п'ятсот десть грн.).

Речові докази - алюмінієву каструлю, антенний дріт, який зараз знаходиться на зберіганні в прокуратурі району в кімнаті речових доказів, після вступу вироку в законну силу повернути законному власнику - ОСОБА_2

Запобіжний захід до набуття чинності вироком - залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівській районний суд.