Справа № 333/3048/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ярошенко А.Г.,

при секретарі Мінаєва В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: Міське комунальне підприємство «Основаніє» про встановлення порядку користування квартирою та поділ особових рахунків, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, з метою встановлення порядку користування квартирою яка перебуває в режимі спільної часткової власності з відповідачами. При цьому позивач є власником 2,3 частин квартири, відповідачі по 1/6 частин квартири.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовної заяви з підстав викладених у ній.

Відповідач заперечувала проти задоволення позовної заяви з підстав викладених в запереченні.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.

Позивачу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, яка являє собою частину одноповерхового житлового будинку, а саме, ОСОБА_3 належить 1/2 частина будинку у порядку поділу майна подружжя та 1/6 частина у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка( всього 2/3 частини), а нам з сестрою - по 1/6 частині у порядку спадкування за законом після смерті батька.

Фактично у будинку проживає ОСОБА_2 зі своєю сім'єю та позивач зі своїм чоловіком, а ОСОБА_4 проживає за кордоном, у США.

Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником. За згодою власника член його сім’ї вправі вселяти в займане ним приміщення інших членів сім’ї

1,2 ст.156 ЖК).

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Норми ст.64 ЖК встановлюють, що до членів сім'ї наймача належать дружина нс.амача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

У розумінні наведених норм, у цій справі власниками жилого приміщення є як позивач, так і відповідачі.

Права власника житлового будинку, квартири визначені спи 383 ЦК України та ст. 150 ЖК української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються КМу.

Як вбачається зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереженні спільного майна, у сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Звертаючись до суду з позовом позивач надає до позовної заяви технічний паспорт, виготовлений ФОП ОСОБА_5, який не відповідає наявному у відповідачів технічному паспорту та на ньому не зазначено всі самочинні споруди, які є фактично.

Технічний паспорт, виготовлений ФОП ОСОБА_5 11.03.2016 року містить дані про дві самочинні споруди: прибудова літ. а3, гараж літ. «Г».

Крім того, зменшено розмір кухні з 10,7 кв.м. та 8,3 кв.м, зник передпокій площею 6,4 /в.м., при цьому загальна площа квартири залишилася тією ж - 52,3 кв.м. При цьому також слід звернути увагу на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідачам успадковано квартиру загальною площею 25,6 кв.м., а не 52,3 кв.м., що знову ж таки доводить те, що інша площа будинку самочинно збудовано, право власності не неї не оформлене належним чином, а значить не може враховуватися при визначенні порядку користування і ці є площа не може бути виділена нам у користування, як того хоче позивач.

Технічний паспорт, виготовлений ТОВ «ЗМБТІ» 31.03.2014 року містить дані про самочинні споруди: Житлова прибудова літ. А1, Сарай літ.К, Сарай літ.И, Навіс літ. З Прибудова літ.а3 гараж літ. «Г». .

Приймаючи до уваги житлову площу квартири, яка перебуває у власності відповідачів згідно свідоцтва від 29.03.2010 року 20,1 кв.м. та загальну площу 25,6 кв.м. на долю позивача 2/3 частини повинно припадати 13,4 кв.м. жилої площі, а вона просить виділити їй кімнату № 3 площею 7,2 кв.м та кімнату № 4 площею 12,9 кв.м., всього - 20.1 кв.м. (тобто, всю належну співвласникам площу) а нам - №6 площею 9, 6 кв.м. – самочинно збудовану.

Приймаючи до уваги неможливість виділу часток співвласників в натурі та у зв'язку з тим, що самочинні споруди не приймаються до уваги при розрахунку, укласти окремі договори з постачальниками комунальних послуг кожному зі споживачів на свою долю неможливо, без узаконення самочинних споруд, тому позов в цій частині також не може бути задоволений.

Отже, невідповідність документів та наявність самочинно збудованих будівель виключає поділ майна.

Крім того У задоволенні вимог позивача про поділ особових рахунків, слід відмовити, бо обраний позивачем спосіб захисту своїх прав законодавством не передбачений, особовий ; рахунок це бухгалтерський термін, який застосовується бухгалтерією відповідного постачальника комунальних послуг при нарахуванні вартості спожитих комунальних послуг, відповідно до укладеного договору зі споживачем згідно виділеної йому частики у спільній частковій власності.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, 321, 360 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: Міське комунальне підприємство «Основаніє» про встановлення порядку користування квартирою та поділ особових рахунків – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя: ОСОБА_6